У держави з МММ нібито й нема проблем?

Фінанси. Гроші. Валюта — 18 Серп 2012 - 06:11 — uabiz Переглядів: 2579

Поділитись:

"Разве тебе не казалось иногда, что ты рожден для чего-то большего?
Не для той серости и беспросветности, которые окружают тебя сегодня?

Когда ты вынужден горбатиться с утра до вечера на чужого дядю и получать за это какие-то жалкие подачки, гроши? И тратить на это всю свою жизнь!

Единственную, ведь другой больше не будет!! Никогда!!!

Казалось? Тогда тебе сюда…".

Це не фрагмент проповіді релігійної секти. І навіть не передвиборна "агітка" політичної партії. Такими зомбуючими розмірковуваннями-закликами організатори фінансової піраміди МММ через свій сайт збирають новобранців.

Ініціатори МММ-проекту стверджують, що вже завербували у свої лави 35 млн. чоловік, із яких нібито 2 млн. — українці. Наскільки ці дані реалістичні? У принципі, заради піару "зі стелі" можна взяти й більше...

Сумніви в правдивості наведеної статистики посилює те, що після оголошення краху МММ-2011 у червні особливої паніки серед населення не було. Із цього приводу більше шуміли ласі на сенсації ЗМІ. Хоча "тишу" можна пояснити й тим, що сучасна МММ орієнтована в тому числі (насамперед?) на інтернет-покоління, яке схильне проявляти протестні настрої максимум у вигляді обурливих коментарів на віртуальних форумах.

Що ж це за люди — вкладники МММ? Яку небезпеку вони та їх натхненники становлять для фінансової системи та держави, а також для кожного з нас із вами особисто?

Учасники МММ:
"затяті" гравці
чи неосвічені жертви?

У різних представників експертного співтовариства та держструктур свої пояснення відносно МММ-манії. Так, за словами старшого наукового співробітника Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук Тетяни Белавіної, у фінансові піраміди людей затягує насамперед бажання одержати швидкі та легкі гроші, схильність вірити в диво в стресових умовах існування (що, власне, і маємо на сьогодні).

Експерт виокремлює три основні типи МММ-вкладників: цинічні персони, які хочуть першими вскочити в поїзд, щоб зібрати вершки, збагатившись за рахунок інших; самовпевнені особи, які свято вірять, що їх неможливо обдурити, і вони одержать бажане всупереч будь-яким ризикам; відчайдушні люди, які у важкий час сподіваються на що завгодно, що їх хоча б гіпотетично може врятувати-підтримати.

Радник же голови Держспоживінспекції Михайло Стрельніков схильний вважати, що ключовою передумовою популярності фінпірамід є низький рівень фінансової грамотності населення. А відкрити очі людям можна тільки через поліпшення їх фінансових знань.

"Багатьом дорослим у цьому питанні більше потрібна не наука, а психологічна допомога. А молодь справді треба застерігати, як і у випадку наркотиків", — уточнює дану думку директор юрдепартаменту Національного банку України Віктор Новиков.

На думку заступника голови правління "Ерсте Банку" Світлани Черкай, популяризацію фінансових пірамід зумовлює криза та зниження довіри населення до класичних інвестиційних інструментів. І тут для багатьох людей "гачком" стає ілюзорна прозорість, "чесність" пропозицій шулерів. Так, ініціатори МММ не тільки докладно описують імовірні виграші, а й відкрито кажуть про ризик втрати грошей.

"Не можу погодитися, що в суспільстві настало повне розчарування чи відсутній інструментарій для інвестування. Обсяги вкладів населення та фізичних осіб зростають по банківській системі в цілому", — опонує голова правління "Дочірнього банку Сбербанку Росії" Ігор Юшко. Він схиляється до варіанта, що більшість людей несе гроші в МММ не через недостатні знання, а тому, що вони за своєю природою є гравцями.

Подібна точка зору й у голови наглядової ради Platinum Bank Юрія Блащука. На його думку, підвищення фінграмотності громадян навряд чи захистить їх від аферистів, адже завжди знайдуться люди, які хочуть зіграти в рулетку. Однак фінансист наголошує, що банкам, зокрема, вигідно сприяти освіті клієнтів, всупереч поширеним стереотипам. "Ми розуміємо, що, підвищуючи фінансову грамотність населення, ми підвищуємо якість кредитного портфеля та наші доходи", — констатує фінансист.

Держрефлексії:
між "не можемо",
"не вміємо", "не хочемо"

На МММ нового зразка українська влада вже півтора року реагує досить мляво. Номінальна підстава — неврегульованість "пірамідного" питання на законодавчому рівні. Уся активність, наприклад, правоохоронців досі зводилася до попередження громадян, мовляв, нести гроші в МММ — ризиковано.

"Важко боротися зі злочинністю, не маючи законодавчо розробленої схеми. Нині за організацію фінансових пірамід не передбачено ні кримінальної, ні адміністративної відповідальності", — виправдовує рідне відомство представник Департаменту державної служби по боротьбі з економічною злочинністю МВС Анатолій Шкаберін.

А от партнер юркомпанії "Ілляшев і партнери" Максим Копейчиков переконаний, що в рамках чинного законодавства боротися з фінансовими пірамідами все-таки реально. Скажімо, класифікуючи ці схеми як шахрайство (ст. 190 Кримінального кодексу). До речі, російські охоронці закону саме під таким "соусом" уже намагаються притягати до кримінальної відповідальності МММ-організаторів (щоправда, не найвищого штибу).

Заради справедливості зазначимо, що не тільки МВС, а й інші держструктури фактично проігнорували МММ. Як повідомляла Нацкомфінпослуг у вересні минулого року, МММ-2011 не надавався статус фінустанови. Отже, комісія тут нібито не при справах…

Наприкінці травня-2012 НКЦПФР також подала сигнал, що не відповідатиме за наслідки МММ-2011, виправдовуючись тим, що це "формування" не випускало цінних паперів...

З метою формування законодавчої бази для боротьби з фінансовими пірамідами торік до Верховної Ради було внесено законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо впровадження електронних грошей і запобігання створенню фінансових пірамід". У документі серед іншого було дано визначення зазначеного поняття. Також вносилися доповнення в статті 190 і 222 Кримінального кодексу, завдяки чому "пірамідні" явища можна було б чітко класифікувати як шахрайство.

Однак у березні 2012-го законопроект відхилили та зняли з розгляду. Перед цим Головне науково-експертне управління ВР у своєму висновку щодо документа зазначило: "Питання запобігання створенню фінансових пірамід (прописане) досить поверхово". Такої самої думки дотримується і Юрій Блащук: "Документ був досить сирим. Там багато моментів, які не можна було запускати в Раду".

У липні 2012 року Нацкомфінпослуг оприлюднила проект змін до Кримінального кодексу, якими пропонується доповнити статтю 190-1 позицією, що створення, сприяння діяльності, пропозиція участі, реклами пірамідальної схеми каратиметься громадськими роботами до 240 годин, виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років. Якщо злочин буде скоєний повторно або за попередньою змовою осіб, покарання буде суворішим: виправні роботи на строк від одного до двох років, обмеження волі до п’яти років або позбавлення волі до трьох років.

Максим Копейчиков вважає, що правомірність втручання держави у відносини між учасниками МММ (фізособами) — досить сумнівна, якщо враховувати, що більшість людей несе гроші в піраміду добровільно. На думку правознавця, латентна боротьба з цим явищем шляхом підвищення фінграмотності населення — більш коректний і адекватний варіант.

Коментуючи ж слова Михайла Стрельнікова про те, що Держспоживінспекція саме планує цим питанням зайнятися й навіть розробляє відповідну програму, юрист зазначає, що краще було б, аби просвітницьку роботу вели громадські організації. Адже якщо навіть корисну інформацію надаватиме держава, громадяни можуть поставитися до неї негативно, враховуючи кризу довіри до держінститутів.

У цьому сенсі досить показовим може бути й саркастичне висловлювання самого Мавроді. "Серед українських учасників, до речі, сплеск останнім часом після виступу вашої влади. Судячи з усього, негативні відгуки вашої влади — найкраща реклама. Особливо розпочався сплеск після того, як ваш прем’єр покритикував піраміду, — розповідав комбінатор ще в жовтні 2011 року. — От добре було б, аби ще й президент висловився, тоді, напевно, у МММ уся Україна дружно вступить". У кожному жарті, якщо це був жарт, є частка правди…

Ректор же Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко категорично не згодний з тим, що держава має лише "делікатно" боротися з фінансовими пірамідами. "В англосаксонському праві, якщо якесь явище не підпадає під правову норму, але порушує справедливий порядок речей, воно припиняється будь-яким способом — правовим і неправовим. Тому в США цим займається не поліція, а ЦРУ та ФБР. Будь-який натяк на захоплення майна громадян злочинним шляхом там жорстко припиняється, якщо є хоч якісь зачіпки. У нас же можна відбирати мільйони, і це нібито нічия справа", — констатує екс-заступник голови НБУ.

Компромісну стратегію держполітики в питанні фінпірамід описує Ігор Юшко. Банкір зазначає, що, наприклад, МММ має чимало спільних ознак із лотереями. Отже, держава може ставитися до цього явища саме як до лотереї.

"Такий вид діяльності в Україні ліцензується, і законодавство досить добре прописане. Заклади без ліцензії несуть відповідальність. Якщо є бажання реально працювати з цією проблемою, то з урахуванням того, що наближаються вибори й чекати зміни закону буде потрібно як мінімум півроку, то можна знайти способи впливу на рівні чинного законодавства", — переконаний екс-міністр фінансів України.

Банки:
один у полі — воїн?

Фінансові піраміди на кшталт МММ несуть ризики не тільки їх учасникам, які можуть втратити заощадження, а й фінансовій системі.

Річ тут не тільки, скажімо, у гіпотетичній спробі "завалити" банківські установи раптовим обнулінням рахунків, а й у зниженні довіри до фінустанов, дискредитації їх як громадських інститутів. Чого варті, наприклад, майже пропагандистські твердження, що всі банки, кредитні спілки, страхові компанії і т.ін. працюють за принципом фінансових пірамід? Мовляв, вони також розраховуються зі старими вкладниками, залучаючи нових.

"Намагатися порівнювати піраміди з фінансовими установами некоректно — у цих явищ абсолютна різна природа, — коментує І.Юшко. — Це не так з тієї простої причини, що ці установи, зокрема банки, проводять активні операції, кредитують, тобто вони заробляють гроші".

На думку головного юриста НБУ В.Новикова, у роботі деяких легальних фінінститутів, у принципі, може проявлятися "пірамідальність". Але функція регулятора саме й полягає в тому, щоб боротися з такими явищами. "Усім відомі приклади в США, коли корпоративні пенсійні фонди мали елементи пірамід", — нагадує представник центробанку.

За словами ж О.Савченка, чи не головний недолік фінансових пірамід полягає в тому, що вони заважають банкам виконувати їхню базову функцію — фінансово підживлювати економіку. "Що більше люди інвестують у піраміди, то менше грошей іде в реальний сектор. Тобто гроші не виконують суспільно-корисної дії", — резюмує експерт.

Зазначимо, що на МММ-активність вітчизняні банки відреагували по-різному. Одні оголосили, що блокують онлайнові платежі, якщо бачать ознаки їх участі в піраміді. Інші встановлюють високі комісії. Які, однак, у клієнтів не надто відбивають бажання долучитися до МММ-співтовариства. "Потік грошових платежів упав незначно. Розміщаючи 1000 грн., люди платили за це 200 грн., не маючи жодних сумнівів у тому, що вони роблять", — розповідає С.Черкай.

У будь-якому разі очевидно, що єдина та монолітна "антимавродівська" банківська коаліція не сформувалася. Більшість учасників ринку схилилися до позиції, що переведення коштів на МММ-рахунок — приватна справа клієнтів. А втручання в цей процес — порушення законодавства.

Водночас А.Шкаберін розповідає, що правоохоронні органи спрямовували в банки запити про надання інформації щодо розкриття банківської таємниці груп МММ. "Ми одержали відмову", — каже представник МВС.

Проте Ю.Блащук зазначає, що у разі звернення правоохоронців до Національної асоціації банків України, попри делікатність питання (враховуючи законодавчі обмеження), можна спробувати знайти легальні формати співробітництва. "Банки готові до такої роботи", — наголошує заступник голови ради НАБУ.

А караван іде...

На початку серпня С.Мавроді оголосив, що має намір створити в Україні політичну партію та взяти участь у парламентських виборах. За його словами, настав час посилювати ідеологічну роботу, оскільки МММ покликана змінити світ... Та, мабуть, з партією все ж, як мінімум поки що, не склалося. Термін подачі документів для реєстрації кандидатів у народні депутати минув, а про вступ у кампанію МММ-партії щось не чути. Правда, можливо, прибічники Мавроді серед численних мажоритарників?..

Як констатував завідувач лабораторії соціально-психологічних технологій Інституту соціальної та політичної психології АПН України Павло Фролов, деякі люди вважають МММ альтернативою держструктурам.

Прибічники ж конспірологічних теорій зазначають у цьому контексті, що саме небажання російської держави в 90-х роках одержати потужного внутрішнього конкурента спонукало Кремль прискорити падіння піраміди. Особливо, мовляв, таке бажання посилилося після того, як С.Мавроді пригрозив скликати всенародний референдум про довіру до влади.

Сьогодні засновник МММ таких гучних заяв уже не робить. Чому? Час ще не настав? Чи немає тієї сили, що була колись? А може, якщо продовжити лінію теорій змов, він із владою — заодно? І саме тому з паном Мавроді та його дітищем надто активно не борються фактично ні в Росії, ні в Україні?..

Василь Пасочник "Дзеркало тижня. Україна" №28.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

У держави з МММ нібито й нема проблем?

В Україні змінилися правила виплати за загиблого ЗСУ

Справа "Мідас": суд обрав запобіжний захід Лесі Устименко

Українців у Польщі активно атакують шахраї

САП просить взяти під варту одного з фігурантів "плівок Міндіча"

Останні новини

Вибір редактора

Яких працівників шукали найчастіше українські роботодавці