Топ рейдерські атаки в Україні - 2015

Індустрія та великий бізнес — 17.12.2015 - 06:40 — RomanK Переглядів: 2004

Поділитись:

Рейдерських захоплень — успішних і провальних — в 2015 році було багато. Хоча менше, ніж у 2013-му і набагато менше, ніж "в бурхливі 90-ті". Розставимо їх по місцях — від першого до п'ятого.

6466_thumb_137295_news_m.jpeg (154.41 Kb)

"Каву йдеш пити?"

Перше місце: "Укрнафта". Не по причині того, що ця історія породила безліч анекдотів та інтернет-мемів, у тому числі той самий — про каву. Але тому, що це був набільш масштабний рейдерський проект 2015 року. Після того, як 19 березня 2015 Веховна Рада України прийняла поправки до закону про акціонерні товариства, що дозволяють проводити збори акціонерів з кворумом 50% + 1 голос, мільярдерові Ігорю Коломойському стало складніше контролювати "Укрнафту", в якій 50% плюс одна акція належать державі , а тільки близько 40% - дніпропетровському бізнесменові і екс-губернатору.

Державну казну цікавили мільярдні дивіденди, Коломойського цікавив контроль над "Укрнафтою". Історія толком не закінчилася й досі. Але в цілому можна сказати, що колишній вплив в "Укрнафті" Ігор Валерійович все ж втратив.

Особливі епізоди: використовували спецтехніку, обгороджували офісну будівлю "Укрнафти", у штовханині брали участь юні нардепи. Заради протидії нахабним міноритаріям, які за фактом контролювали підприємство, навіть був прийнятий спеціальний закон.

"Хто в крамниці залишиться?"

Друге місце: "Амстор". Досить велика загальнонаціональна продуктова роздрібна мережа — ласий шматочок. Бійка за нього розгорілася між мільярдером і бізнес-партнером Ріната Ахметова Вадимом Новинським (власник смарт-холдингу) з одного боку. І одного з екс-топ-менеджерів мережі Володимира Вагоровського.

Конфлікт спалахнув за всіма правилами військового мистецтва — під Новий рік, а точніше, 31 грудня 2014 року, команда озброєних людей заблокувала роботу близько 30 магазинів мережі Амстор в Києві, Запоріжжі, Дніпропетровську, Маріуполі та низці інших міст. Але міліція цього разу проявила чудеса ефективності: групи прибули на місця подій і відновили порядок, включаючи роботу магазинів. Роботу мережі відновлювали довго і не без проблем, оскільки корпоративний конфлікт відбувався в період різкого обвалу гривні і падіння купівельної спроможності.

Особливі епізоди: атака на ІТ-систему компанії, використання умов АТО для "віджиму" частини активів.

"Привіт з 90-х"

Третє місце: "Українська Національна Лотерея" (УНЛ). Компанія, яка є найбільшим оператором лотерей, піддалася рейдерській атаці з боку осіб, які прикриваються статусом в іноземних компаніях. Рейдери використовували стару схему, яка добре відома в Україні ще з середини 2000-х років: законного власника УНЛ — компанію Pirsum Services Limited " на підставі заочного рішення Корольовського районного суду міста Житомира позбавили її корпоративних прав в УНЛ. Як стало відомо згодом, громадянин Швейцарії Пітер Рудольф Шетті сфальсифікував низку документів, на підставі яких в подальшому оформив на себе корпоративні права УНЛ.

При цьому приїжджати в Україну і доводити свою правоту в суді Шетті не бажає — від його імені працюють юристи і місцеві представники, які як вогню бояться публічності. Особливо після того, як їхньою діяльністю, а також "європейським інвестором зі Швейцарії" зацікавилися правоохоронці — до початку грудня вже відкрито кримінальну справу, ведеться розслідування. Фігурує в цій справі і якийсь Саркизов Рамез Кхаліл, якого вважають організатором рейду.

Чим закінчиться кримінальна справа — покаже час. А ось заочне рішення Корольовського районного суду міста Житомира, на підставі якого вчинено спробу захопити корпоративні права, вже скасовано. Для цього законному власнику УНЛ довелося представити суду для вивчення у відкритому судовому засіданні документи, що підтверджують його права на лотерею. Представники пана Шетті в суд, звичайно, не з'явилися — ніяких доказів на користь "іноземного інвестора зі Швейцарії" у них просто немає.

Особливі епізоди: використання статусу "іноземний інвестор" як прикриття, використання підміни записів у реєстрах.

"Солодка помста"

Четверте місце: "Житомирські ласощі". Наприкінці листопада 2015 Ігор Бойко, який називає себе власником Житомирської кондитерської фабрики ("Житомирські ласощі"), виступив із гучною заявою, в якій звинуватив народного депутата Сергія Пашинського ("Народний фронт") і його компаньйона бізнесмена Сергія Тищенка у підготовці рейдерського захоплення фабрики. Як повідомляла місцева преса, Бойко стверджував, що 27 листопада стало відомо про виключення ТДВ "ЖЛ" з єдиного Державного реєстру підприємств. Замість ТДВ "ЖЛ" там з'явилося нове підприємство-власник майнового комплексу Житомирської кондитерської фабрики з новою назвою і новим прізвищем директора.

Все виглядало так, ніби знову відроджуються п'ятнадцятирічної давності рейдерські рецепти: підміна даних в реєстрах, липові документи про зміну посадових осіб підприємства, легалізовані через ланцюжок судових рішень та майнових транзакцій.

Далі пішло кілька гучних демаршів, у тому числі — в центральній пресі. Співвласник фабрики "Житомирські ласощі" Юрій Лещинський заявив про те, що реальні власники — на місцях, а в рейдерстві звинуватив самого Бойка: "Як власники компанії-інвестора Delta Capital SA, якій за законом належить 95,07% акцій зазначеної фабрики, ми стверджуємо, що рейдером є саме Ігор Бойко, який незаконним шляхом заволодів нашою власністю. Ми вимагаємо від української влади забезпечення законного і справедливого розгляду нашої справи та сприяння відновленню іноземного інвестора в його правах".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:Гонтарєва придумала нову схему рейдерства

Ось як Лещинський пояснює події: "Як згодом з'ясувалося, нас дезінформували. Поки ми намагалися за допомогою ЗМІ та громадських активістів боротися з зазначеним депутатом, який нібито захопив нашу власність, справжній рейдер — Ігор Бойко, колишній представник Delta Capital SA в Україні, справив злиття ЗАТ з власною фірмою-пустушкою і став власником 97% акцій новоствореного в результаті злиття ТДВ "ЖЛ". Так що попереду ще багато цікавого навколо Житомирської кондитерської фабрики. До слова — спроби рейдерства там тягнуться ще з 2010 року. Але нинішня історія — мабуть, одна з найбільш гучних, пов'язаних з цим підприємством.

Особливі епізоди: залучення відомих політиків у протистояння, використання підміни записів у реєстрах.

"Самооборона за викликом"

П'яте місце: Тростянецький елеватор ДП "Сантрейд" (Bunge). Елеватор належить компанії "Сантрейд", яка, у свою чергу, є українською "дочкою" одного з найбільших світових зернотрейдерів — Bunge. Як виявилося, навіть дуже гучне ім'я не страхує від спроб рейдерства. Зерносховище належить ДП "Сантрейд" з 2010 року. Здавалося б, всі суперечки повинні були за минулі 5 років вщухнути. За минулі 5 років компанія інвестувала в підприємство понад 2 мільйони доларів. І, тим не менш, на початку січня 2015 на територію підприємства спробували проникнути люди в масках, які представилися бійцями "Самооборони". Зрозуміло, що це не була ніяка не "Самооборона" — звідки їй узятися в січні 2015-го?

Як повідомляли профільні видання, на чолі "групи товаришів" стояв якийсь Олександр Круковський, який очолював Тростянецький елеватор до 2003 року. Не без втручання міліції сторонні зрештою все-таки залишили територію підприємства. Але, не обійшлося і без бійок. Один зі співробітників елеватора був травмований і доставлений в лікарню. Також повідомлялося про піротехнічні засоби, які були використані при спілкуванні між сторонами. Обізнані про хід конфлікту люди стверджують, що власникам елеватора дуже допомогли статус великого іноземного інвестора і кричуща безграмотність атакуючої сторони. В іншому випадку, все закінчилося б не настільки благополучно.

Особливі епізоди: використання незаконних збройних формувань.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

рейдерство

Топ рейдерські атаки в Україні - 2015

Економіка Кремля за крок до колапсу

Якою буде мінімалка та прожитковий мінімум до 2029 року

Атака рф на Київ змінила рух транспорту

США відмінили частину антиросйських санкцій

Останні новини

Вибір редактора

Чи варто зараз переводити всі гроші в долари