Федір Сидорук: Дорога добродійність і податок на добро

Інтерв'ю — 27.09.2012 - 10:08 — Ната Переглядів: 2299

Поділитись:

Нині де тільки не побачиш і не почуєш прохання про допомогу. Преса, телебачення, Інтернет рясніють повідомленнями про хворих дітей, яким негайно потрібні дорогі операції за кордоном, про батьків, що продали все до останньої нитки заради порятунку дитини. Заклики про допомогу супроводжуються зазначенням банківських рахунків, куди жалісливі українці можуть перерахувати гроші та підтримати тих, хто потрапив у біду. З оголошень у метро і на вулиці на нас дивляться хлопчики й дівчатка з німим докором в очах, маленькі дорослі, що занадто рано познайомилися з болем.

Більшість до цього звикла. Середнього українця важко здивувати або розжалобити, як мінімум, кожен другий вважає, що йому в цій країні теж живеться нелегко. Інші сумніваються, чи справді гроші з благодійного рахунку підуть на операцію дитині, а не осядуть у кишенях жадібної родички або навіть шахраїв, і що робити, якщо їх на рахунку назбирається більше, ніж коштує лікування. Але милосердя не викорінити, і завжди знаходяться сотні безіменних людей, які відгукуються на чуже горе.

Навряд чи хтось помічав, що сюжетів про вилікуваних та одужалих дітей, щасливих тат і мам утроє менше, ніж прохань про допомогу. І не тому, що допомога була некваліфікованою чи не вдалося зібрати потрібних грошей. Є безліч підводних каменів, про які звичайний українець навіть не здогадується, та й говорити про них не заведено.

Нині держава не в змозі забезпечити фінансову підтримку при реабілітації хворих, родинам, у яких є важкохворі, але найгірше — у разі невідкладних хірургічних операцій. Усі, хто стикається з цими медичними проблемами, змушені розв’язувати їх самостійно. Саме тоді люди незаможні спочатку продають майно, а потім апелюють до нашого милосердя — збирають пожертвування на відкриті банківські рахунки.

На жаль, більшість населення не заглиблюється в деталі українського оподаткування, зокрема не знає й норм збирання благодійних коштів. Звичайна ситуація: людина відкриває рахунок у банку і вважає його благодійним, співробітники банку, своєю чергою, не завжди пояснюють клієнтам деталі оподаткування грошових переказів.

"Люди, які звертаються з проханням відкрити „благодійний рахунок“ для збирання пожертв на порятунок члена родини, напевно, розповідають і про ситуацію, і про обставини, які привели їх у банк. Однак придавлені лихом, рідко думають про правильність саме такого способу збирання конче потрібних коштів. А банківський працівник у суцільному потоці клієнтів може просто не почути таку людину, — розповідає голова правління Укргазбанку Сергій Мамедов. — Як наслідок, нерідко люди, які відкривають розрахунковий або картковий рахунок, щоб збирати гроші на лікування рідних і близьких, упевнені, що цей рахунок придатний для збирання пожертвувань, що він є благодійним, і навіть не підозрюють, що отримані на такий рахунок гроші підлягають оподаткуванню".

У результаті, знявши зібрану суму з рахунку, людина зіштовхується з необхідністю платити податок на доходи, як того вимагає чинне законодавство. Усе закінчується судом із податковою службою та відшкодуванням державі невиплачених податків. Історія не надто приваблива, але результат буває й значно сумнішим.

В Івано-Франківську, наприклад, усім миром з допомогою журналістів збирали 300 тис. євро (це понад 3 млн. грн.) на лікування хлопчика, якому терміново потрібна була складна хірургічна операція. Коли частину грошей уже зібрали, перед родичкою постали запитання: чи обкладаються податком пожертвування, які терміново перераховуються за кордон на рахунок одного з батьків, чи загрожують штрафи й пеня за несвоєчасну виплату податків на дохід фізичної особи? Поки розбиралися із законами й податковою, хлопчик помер. Однак історія на цьому не закінчилася. Згідно з законодавством, приватні рахунки не є благодійними, а перерахування на ці рахунки обкладаються податком. У разі їх несплати, крім усієї суми самого податку, треба виплатити штрафи й пеню за кожен день прострочення. Втративши сина, батьки змушені були вирішувати вже безглузді для них фінансові питання.

Партнер Фонду розвитку податкової культури Лариса Антощук уточнює: "Фінансова підтримка фізосіб — завжди актуальне питання. Сім’ї, що збирають кошти на лікування, та фізичні особи, які перераховують їм гроші на рахунки, не завжди знають про податкові наслідки цієї допомоги. Фізичні особи зобов’язані декларувати свої доходи з будь-яких джерел, зокрема отримані від інших фізосіб як фінансову допомогу. Суми, отримані не від юридичних осіб, обкладаються податком на доходи фізосіб у розмірі 15 або 17% залежно від отриманої суми (якщо менше 10 мінімальних зарплат, то ставка буде 15%, а якщо більше, то й податок відповідно становитиме 17%)".

Є ще один неприємний бік медалі — шахрайство. Оголошення в засобах масової інформації про збір пожертвувань можуть просто вводити в оману довірливих і жалісливих громадян. Так, батьки хворого на лейкемію Данилка зі здивуванням виявили, що хтось під їхню історію відкрив благодійний рахунок і паралельно збирає гроші до власної кишені. Журналісти ТСН подзвонили в банк, щоб одержати інформацію про людей, які відкрили рахунок. Банк може розголошувати дані тільки з дозволу рідних хворого, для цього вони мають повідомити діагноз і місце лікування. Маленькому Данилкові пощастило — його успішно прооперували в Ізраїлі, але аферистів так і не знайшли — їхні дані залишилися банківською таємницею.

Як уникнути податкової пастки й не потрапити в лабети фінансових шахраїв? Ті, хто шукає підтримки та збирає пожертви, мають знати багато чого: як правильно користуватися благодійними рахунками, які ризики й можливі негативні наслідки криються за уявною фінансовою самостійністю й відкриттям приватних благодійних рахунків?

Один із найліпших законних способів не обдурити себе тим, хто потребує допомоги, і не бути обманутими тим, хто готовий допомогти, — це все-таки співробітництво з благодійними організаціями. "Звичайно, не всі фонди готові залучати фінансування на лікування. Адже більшість із них мають вузьку спеціалізацію, — розповідає Ганна Гулевська-Черниш, директор Українського форуму благодійників. — Проте в Україні є фонди, які професійно допоможуть громадянам або навіть банкам і ЗМІ. Важливо пам’ятати, що благодійні фонди вимагають п’ять документів від заявників про допомогу та перевіряють усі надані факти, тому ризик потрапити на гачок шахраїв зводиться до мінімуму".

Є свої нюанси й у сфері оподаткування. Податківці розрізняють цільову і нецільову благодійну допомогу фізособам. Цільова допомога без обмежень звільняється від податків, якщо вона надається не фізичним особам, а як компенсація витрат організацій і установ (наприклад, лікарень, реабілітаційних і соціальних установ тощо). Тобто благодійні фонди, що приймають пожертвування, можуть перераховувати їх на рахунки лікарень, які є бенефіціаріями цього фонду, і ці суми в такому разі не обкладаються податками. Крім того, також без обмежень звільняються від податків суми коштів або вартість майна, котрі фонди
надають фізичним особам як допомогу на лікування або як медичну допомогу за наявності відповідних документів. Це означає, що благодійні організації мають право компенсувати вартість путівок на оздоровлення або лікування, ліків за рецептами, медичних засобів тощо.

Нецільова благодійна допомога звільняється від податку на доходи фізосіб тільки в сумі, обмеженій розміром доходу, який надає право на соціальну пільгу (2012 року це 1500 грн.). Не обкладаються податком також безвідсоткові позики фізосіб. Нецільова благодійна допомога, що перевищує ці суми, обкладається податком на загальних підставах.

Звичайно, вибираючи благодійний фонд, теж слід бути обачним, бо далеко не всі з них працюють у чіткій відповідності з декларованими цілями. "Якщо пожертвування на приватний рахунок фізичної особи не накладають жодних зобов’язань звітності, прозорості й публічності, то фонди не просто збирають пожертвування, вони також зобов’язані звітувати перед співтовариством, донорами і спонсорами про використання отриманих коштів, — доповнює своїх колег президент Асоціації благодійників України Олександр Максимчук. — Якщо громадськості не подобається звіт, це підриває довіру до фонду та доброчинності загалом. Якщо люди надали гроші фонду, він має виконати взяті на себе зобов’язання, адже відносини громадськості та фонду є публічними". Тому головна відмітна ознака правильних фондів — максимальна відкритість і готовність надавати інформацію як про свою діяльність, так і про фінансову звітність.
У кожному разі доброчинність (як і інше) має здійснюватися цивілізовано. А цивілізована доброчинність не може бути дорогою, й рятувати життя та здоров’я треба правильно.

Федір Сидорук, "Дзеркало тижня"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Гроші, фінанси, банки, ціни на ліки, зарплата

Федір Сидорук: Дорога добродійність і податок на добро

Економіка Кремля за крок до колапсу

Якою буде мінімалка та прожитковий мінімум до 2029 року

США відмінили частину антиросйських санкцій

Мінімальна пенсія в Україні зросте: коли і на скільки

Останні новини

Вибір редактора

Скільки вартуватиме проживання під Києвом влітку