У що вкласти "зайві" гроші цієї осені

• Люди стали зберігати гроші на картках, а експерти радять інвестувати в житло і золото.
  
  

  Найближчі три місяці банківська система не зазнає потрясінь, вважають економісти. Так, люди активно несуть гроші в банки, але зберігають їх на поточних рахунках замість депозитів. Курс долара повинен коливатися в базовому діапазоні 26,5-27,5 грн. А кредитна політика банків стане для клієнтів зрозуміліше і доступніше. У людей ще з'явилася можливість офіційно інвестувати за кордон до $ 50 тис. На рік, завдяки спрощенню отримання в НБУ валютних ліцензій. "Сегодня" публікує свій щоквартальний банківський огляд.
  Орієнтири
  
  Як і раніше, для населення гострим залишається питання – як краще зберегти заощадження? Експерти рекомендують вивчити можливості інвестування в нерухомість, дорогоцінні метали та папери. "Ціни на нерухомість залишаються привабливими, хоча це довга і дорога інвестиція. Інтерес викликають золото і срібло, але цей показник може бути також обмеженим", – говорить старший аналітик FOREX CLUB Андрій Шевчишин. У свою чергу фінаналітик ICU Михайло Демків зазначає, що українці можуть купувати держпапери, де ставки трохи вище, ніж у депозитів в держбанках, але прибутковість більше за рахунок відсутності податку на доходи фізосіб. А Шевчишин зазначає, що з великим ризиком і більшим потенційним прибутком можна розглядати інвестиції в український фондовий ринок або світові фондові ринки.
  
  Курс долара: чекаємо коридор в 26,5-27,5 грн
  
  До кінця року фінаналітики розглядають три сценарії поведінки готівкової гривні. За песимістичними оцінками, курс долара коливатиметься в межах 27,5-28,5 грн. "Це можливо при глобальному зміцненні долара проти євро і падіння цін на сировинних ринках", – вважає старший аналітик FOREX CLUB Андрій Шевчишин. А при оптимістичних розкладах долар може "танцювати" в коридорі 25,5-26,5 грн. "Тут необхідна стабільна поведінка валюти на світовому ринку, а також спокій цін на сировинних ринках", – уточнює Шевчишин.
  
  Базовою картинкою цієї осені і зими експерти вважають курсовий діапазон в 26,5-27,5 грн/$. І тут, на думку Шевчишина, на зміцнення гривні вплине низка факторів. "Сприятливе розміщення 15-річних єврооблігацій відкрило дорогу до наступних позик на відкритих ринках. Зберігаються перспективи співпраці з МВФ. В результаті високе боргове навантаження за зовнішніми обовязками найближчих років не є настільки небезпечною як раніше, оскільки є можливість рефінансування боргу і накопичення достатніх резервів", – каже експерт.
  
  Разом з тим він уточнює: "Зовнішньоторговельний баланс залишається стійко негативним, значить – гривня відчуватиме помірний тиск. Для стабільності необхідні і інші чинники – відновлення економіки і компенсація зовнішньоторговельних втрат за рахунок інвестиційної активності". Тобто восени можливі плавні коливання валюти, але різких стрибків не буде, якщо економіка не зазнає несподіваних шоків на зразок ескалації на Донбасі або припинення співпраці з МВФ.
  
  Депозит відходить у минуле
  
  Зараз українці все частіше вважають за краще зберігати кошти не на класичних депозитах, а на поточних рахунках, відзначає фінаналітик ICU Михайло Демків. "Причини цього цілком логічні. Ще два-три роки тому новини про банківський сектор обмежувалися нотатками про банкрутство того чи іншого банку. А коли фінсектор країни встав на більш-менш стабільні рейки, темою основних новин стало зниження ставок по депозитах. Наприклад, тільки за останній рік середні ставки за 12-місячними депозитами у гривні знизилися на 3,5% – з 18,18% до 14,63%. Від подальшого стрімкого падіння ставок за депозитами утримує висока інфляція, показники якої все ще вище орієнтирів НБУ – а це 9,1% на кінець грудня-2017", – говорить Демків.
  
  Але, незважаючи на зниження ставок за внесками, регулятор постійно звітує про зростання коштів населення в банках, хоча депозити виглядають менш привабливими. "Дійсно, українці зберігають у вітчизняних банках все більше грошей. Однак зростання спостерігається в категорії поточних рахунків – тобто на карткових рахунках. Фактично за рік наші співгромадяни стали тримати на них на 28% більше гривні (було 75,3 млрд грн, стало – 96,4 млрд), а на депозитах – всього на 5,7% більше (було 124,4 млрд грн, стало – 131,5 млрд)", – уточнює Демків.
  
  При цьому фінаналітик прогнозує, що українці найближчим часом стануть активно рухатися до ситуації, коли депозити не будуть основним засобом інвестування. "У країнах ЄС, де вже не один рік ставки за банківськими депозитами складно відрізнити від нуля, громадяни все частіше тримають гроші в банках більше коштів для повсякденних розрахунків, і все рідше – з метою примноження. Наприклад, якщо зараз в Україні кожна третя гривня громадян в банках розміщена на карткових рахунках, то в Польщі – вже половина грошей, а в таких країнах, як Бельгія та Італія, – майже 100%", – говорить Демків. Тому не виключено, що через кілька років в Україні ситуація зі збереженням коштів на поточних рахунках виявиться аналогічною європейській.
  
  Позики стануть ясними
  
  Помітним трендом на фінринку стане доведення відносин банків з клієнтами до євросервісу, вважає економіст Іван Нікітченко. Сприятиме цьому реалізація закону "Про споживчому кредитуванні", який набув чинності в червні 2017-го. "Так склалося, що ринку банківських послуг в радянські часи не існувало. В результаті Україна не отримала правового базису для розвитку сучасного ринку фінпослуг. А новий закон повинен поліпшити становище в сегменті кредитування", – роз'яснює Нікітченко. Закон зобов'яже банки детально описувати умови договорів клієнтам і не дозволяє фінустановам нав'язувати клієнтам послуги однієї страхової, нотаріуса. А людина без штрафів може відмовитися від взятого кредиту протягом 14 днів. "І важливо – банки не зможуть нараховувати космічні штрафи, які в рази перевищували суму кредиту. Тепер є обмеження в 50% від суми кредиту", – уточнює Нікітченко.
  
  При цьому економіст уточнює: споживачі, звичайно, і раніше могли вивчати умови кредитів, задавати додаткові запитання менеджерам в банках, але... "Низька фінграмотність населення призвела до ситуації, коли банки намагалися" смачно "продати продукт, не піклуючись, чи розуміє людина, на що йде. А люди припиняли обслуговувати кредити, не розуміючи, у що вплуталися. Тому новий закон вирішить питання проблемних кредитів, адже люди розумітимуть, на яких умовах беруть позику", – говорить економіст.
  
  Але навряд чи ситуація на ринку кредитування швидко покращиться. "Ставки за позиками ще високі. Наприклад, зараз пропозиції за споживчими кредитами становлять переважно 75% річних. Але якщо фінустанови до кінця 2017-го реалізують політику прозорого кредитоутворення, влітку 2018-го фінринок зможе побачити зниження ставки за споживчими кредитами до 60% річних, що викличе інтерес населення до отримання нових позик. А це вже реальна кредитна відлига", – прогнозує Нікітченко.
  
  Е-ліцензії: перевели $ 1,8 млн за кордон
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У "Приватбанку" з'явився потенційний іменитий покупець
  
  Починаючи з літа українці отримали можливість простіше і швидше офіційно переводити валюту за кордон. Це відбулося завдяки рішенню Нацбанку, який в червні 2017-го спростив для фізосіб правила отримання е-ліцензії з метою інвестування за кордон (і на покупку нерухомості); розміщення коштів на рахунках в закордонних банках; виконання зобов'язань перед нерезидентами за договорами страхування життя. Українці можуть проводити такі операції на суму до $ 50 тис. на рік. І, судячи з усього, валютні е-ліцензії популярні серед населення. "З 3 липня по 22 вересня банки видали 80 електронних ліцензій, за якими було здійснено операцій на загальну суму майже $ 1,8 млн", – пояснили нам в прес-службі регулятора.
  
  При цьому е-ліцензію може отримати фізособа-резидент України (крім фізичних осіб-підприємців). Для цього потрібно звернутися до будь-якого банку, де у людини відкрито рахунок, і подати заявку про видачу е-ліцензії; документи з підтвердженням доходів, достатніх для здійснення переказу коштів за кордон;оригінали/копії документів, що підтверджують мету здійснення переказу з України (крім випадку переказу коштів на свій рахунок). Заявку можна подати в паперовій та електронній формі. Важливо відзначити, що одна е-ліцензія дійсна тільки для однієї операції і тільки в день отримання. "Якщо вона не була використана в цей період для проведення операції – буде анульована, а фізособа має знову її отримувати, якщо все ще необхідно здійснити таку операцію", – уточнюють у прес-службі НБУ.
  
  

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Як правильно балувати дитину
    
  • Україна має рекорд. Найбільша сирна запіканка
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози