Українці почнуть заробляти на чорноземах

• Ринок землі має запрацювати з 2018 року. Від цього виграє село, але може постраждати грунт.
  
  

  Слідом за пенсійною реформою в Україні має нарешті з'явитися і ринок землі — це одна з вимог меморандуму про співпрацю з МВФ. Терміни встановлені жорсткі, до кінця травня, але і депутати, і експерти кажуть, що реально закон про ринок землі вдасться прийняти не раніше кінця року. А діяти він почне з 2018 р. — тоді закінчується термін мораторію на продаж сільгоспземель.
  
  Як роз'яснив прем'єр Володимир Гройсман, уряд зробив ставку на розвиток фермерського господарства: в одні руки продаватимуть не більше 200 га (великі агрохолдинги зараз орендують десятки тисяч гектарів), а купити землю зможуть тільки фізособи — громадяни України. Втім, очевидно, що цю норму обійти нескладно, зробивши номінальними співвласниками агроструктури кількох фіктивних фермерів-українців, кожен з яких на папері володітиме 200 га.
  
  За словами нардепа Павла Різаненка, закон можуть прийняти до кінця року, але він буде дуже компромісним: "Швидше за все, візьмуть за основу пропозиції Кабміну, як компромісний варіант, щоб не допустити заворушень у суспільстві, мовляв, розпродають Україну. Хоча власникам землі це вигідно за умови адекватної ціни за гектар. У міру розвитку ринку, можуть поступово вносити зміни, дозволивши купувати землю юридичним особам, а років через 10-15, можливо, і іноземцям, це світова практика".
  
  Що стосується вартості землі, то, за словами депутата, її встановить ринок. За попередніми оцінками, це може бути від $500 до $5000 за гектар. "Сегодня" за допомогою експертів оцінила можливі плюси і мінуси того, що земля може стати товаром, як для країни, так і для власників паїв.
  
  ПЛЮСИ: ОЖИВЕ СЕЛО, ЛЮДИ ЗАПРАЦЮЮТЬ
  
  Головними позитивними моментами від скасування заборони на продаж сільгоспземлі екс-член аграрного комітету ВР Михайло Апостол, експерт агроринку Олексій Катюха і президент Украналітцентру Олександр Охріменко вважають:
  - Мільярдні суми за продані паї витягнуть з убогості село, оскільки старі отримають капітал, на який можна буде жити (наприклад, поклавши в банк під відсотки). Оціночно за всі паї шести мільйонам власників вдасться виручити $28-30 млрд;
  - Нові господарі землі впровадять передові технології, закуплять сучасну техніку, якою нині не розвернутися на мізерних селянських ділянках, зросте врожайність;
  - Покращиться інвестклімат і доходи бюджету: бізнесмен купив землю, посадив овочі, побудував цехи з переробки, продає консерви, сплачує податки;
  - З'являться нові робочі місця, оскільки новим господарям будуть потрібні працівники;
  - Припиниться відтік молоді з села, зросте рівень кваліфікації аграріїв, бо потрібні будуть, грубо кажучи, не тітки з сапками, а оператори комп'ютерів, які будуть стежити за роботою обладнання.
  
  "Місцевий фермер зможе заснувати фірму з родичем, сусідом, земляком, молода сім'я купить в кредит будинок в селі, отримає аграрну освіту, відкриє тут бізнес, наприклад, сад, вирощування овочів, ягід. Закон треба приймати, але після всенародного обговорення і під жорстким контролем держави", — говорить Апостол.
  
  При цьому Охріменко зазначає, що продаж паїв — справа добровільна, але треба ввести штрафи для їхніх власників за те, що вони не обробляють землю. Альтернатива самостійного господарювання — оренда або продаж.
  
  МІНУСИ: ХАБАРІ, ЦІНИ ТА ВИСНАЖЕННЯ
  
  Головні небезпеки від продажу земельних паїв криються, на думку наших експертів, на рівні виконання. І вони досить серйозні і вимагають чіткого опрацювання деталей закону "Про ринок сільгоспземель" та підзаконних актів.
  
  - Користуючись правовою неосвіченістю селян, паї у них можуть скупити задешево. Можливі й примусові продажі під тиском керівників місцевих органів влади, причому "потрібним" людям і в кредит. Також масовий продаж ділянок, особливо городянами-спадкоємцями, може обвалити ціни на землю.
  
  - Розквітне корупція з боку чиновників, які переоформлюють право на землю: мовляв, хочеш швидше оформити угоду і отримати гроші — плати. Почастішають розбійні напади з боку місцевих і приїжджих бандитів на старих, які продали пай.
  - Заборону про продаж землі тільки громадянам України стануть обходити передусім іноземці. Наприклад, створивши фермерське господарство з фіктивним головою-українцем. Також Охріменко вважає, що 200 га наділу мало, щоб створити ефективне господарство.
  - Якщо нерезиденти зможуть реалізувати схему з фіктивними фермерськими господарствами (поки пропозиції Кабміну цьому не перешкоджають), вони не будуть навчати місцеві кадри, а завезуть кваліфікованих робітників з боку і навіть з-за кордону. Це не дозволить розвиватися українській глибинці, посилить напруженість у суспільстві, породить конфлікти між місцевими і "наїхали".
  
  - Для отримання високого прибутку нові власники не будуть дотримуватися сівозміни, що винищить землі (наприклад, сіяти тільки соняшник чи ріпак, які затребувані за кордоном).
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бальчун готовий працевлаштувати працівників "Укрзалізниці" з "Л-ДНР"
  
  ОРЕНДА: ГОСПОДАРЯМ ПЛАТЯТЬ ПО 10 ГРИВЕНЬ ЗА СОТКУ НА РІК
  
  Поки в Україні не діє ринок землі, ріллю у селян орендують в основному місцеві фермери. За даними Держслужби статистики, зараз майже 6,9 млн людей володіють паями сільгоспземлі загальною площею близько 27,7 млн га, це близько 80% орних земель країни, решта — в держвласності. На жаль, як повідомив днями Держгеокадастр, платять орендарі за користування землею мізер: в середньому близько 1000 грн на рік за гектар. А на південному сході країни, де ґрунти менш родючі, їхні господарі отримують і що менше. Наприклад, у Херсонській області орендна плата 762 грн/га в рік, в Запорізькій — 721 грн/га, у Донецькій — 790.
  Найдешевші гірські ділянки на Закарпатті — всього 596 грн/га на рік. А найдорожчі — полтавські і черкаські чорноземи, тут оренда відповідно 2243 і 2215 грн/га на рік. Враховуючи, що середній розмір паю в Україні — 4 га, то селянин у полтавській глибинці максимум може заробити за свою ділянку менше 9 тис. грн на рік. А ось у передгірних регіонах паї значно менші, всього 0,7—1,2 га на людину, оскільки там менше сільгоспземель і великі родини. Тому там здача в оренду взагалі мало розвинута, в основному люди обробляють ділянки самостійно.
  
  ПЛАТЯТЬ МАЛО. За словами президента Украналітцентру Олександра Охріменка, орендна плата повинна бути значно вищою: "Рентабельність сільського господарства, за підрахунками Держстату, становить 30-32%, тому фермери та агрохолдинги можуть платити 10-20 тис. на рік за оренду кожного гектара, — стверджує Охріменко. — Тоді селянин-пенсіонер може отримати 800-1500 грн на місяць, це для села великі гроші".
  
  Фермери вважають таку плату адекватною. "У кожний гектар щорічно треба вкласти не менше 15 тис. грн тільки на оранку, насіння, добрива. А ще витрати на вирощування, збирання і зберігання врожаю, зарплату працівникам. Засадивши гектар картоплею, можна заробити в кінці року 15-20 тис. грн, якщо продати зібране скупникам по 60-80 коп/кг. На зернових прибуток вдвічі більший, але і ризики неврожаю такожж, тому 10 тис. грн за оренду гектара — ціна нереальна", — вважає фермер з Чернігівщини Микола Буценко.
  Експерт аграрного ринку Андрій Катюха роз'яснив нам, що низькі ціни на оренду паїв склалися тому, що більшість їхніх господарів — пенсіонери або їхні спадкоємці, які самостійно обробляти землю не можуть: "У літніх немає сил, а молодь живе або як мінімум працює в містах. Для догляду за землею потрібна техніка, гроші, знання. Тому людям вигідніше здати порожній наділ в оренду тому, хто заплатить хоч щось, ніж не мати нічого. Ситуація може кардинально змінитися з введенням ринку землі".

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Україна має рекорд. Найбільший макарун
    
  • Жанри дитячих книг: що обрати для вашої дитини?
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози