В Україні запустять масове будівництва житла

• Найближчим часом Україна планує розпочати масове відновлення пошкодженого російськими загарбниками житла та будівництво нового. Це стане значним викликом для країни у процесі нашої відбудови, адже руйнівна війна продовжується.
  
  

  Широкомасштабне російське вторгнення на нашу землю загострило одну із головних проблем України. Мова про незадовільний стан житла значної частини наших громадян, яке не відповідає вимогам сьогодення, особливо – військовим ризикам. Варто хоча б пригадати, як у перші дні великої війни українці безуспішно намагалися знайти в підвалах будинків облаштовані бомбосховища, щоб захистити себе від варварських російських обстрілів.
  
  Це, на жаль, не є несподіванкою, адже навіть у мирний час сфера будівництва, зокрема житла, була чи не найбільш корумпованою в державі. Вітчизняні компанії, які орієнтувалися в українських реаліях, намагалися не стільки запропонувати українцям якісні будинки, як наплодити мурашники, щоб якось "відбити" витрати на будівництво та корупційну ренту, сплачену місцевій владі за виділення землі під забудову. Іноземні девелопери, як правило, обходили цей брудний та непрозорий ринок десятою дорогою.
  
  А будинки, які були побудовані ще у часи Радянського Союзу, реконструювали вкрай рідко, що також не сприяло вирішенню проблеми. Ще п’ять років назад площа застарілого житлового фонду в країні оцінювалась у 4,33 мільйони квадратних метрів. А у 2019 році органи місцевого самоврядування відзвітували про більш ніж 30 тисяч багатоквартирних житлових будинків, які були віднесені до застарілого житлового фонду. Більш ніж дві третини з них були побудовані з 1920 по 1989 роки.
  
  Відновлення пошкодженого житла
  Повільне прощання з "хрущовками" та "панельками"
  Зменшення корупційних ризиків
  Доля контраверсійного законопроекту
  За більш ніж рік з початку російського вторгнення ситуація у цій сфері катастрофічно погіршилася, адже через варварські методи ведення війни рашистами пошкоджено або зруйновано понад 150 тисяч житлових будинків, серед яких приватні, багатоквартирні та гуртожитки. Загальна сума збитків житлового фонду на кінець лютого 2023 року оцінювалася в 53,6 млрд доларів. Звісно, що з кожним днем війни ці цифри лише продовжують зростати.
  
  Чи варто казати, що питання побудови сучасного житла, яке буде не тільки комфортним, а й значно безпечнішим, є життєво важливим для майбутнього нашої держави? Звісно, якщо вона хоче повернути мільйони наших біженців, які зараз проживають за кордоном або переїхали зі своїх рідних осель у тилові регіони.
  
  Варто зазначити, що масштабний План відбудови держави, який уряд влітку минулого року презентував у швейцарському Лугано, передбачає масове відновлення та модернізацію житла, а також перебудову інфраструктури регіонів. На це в Кабміні хочуть залучили від 150 до 250 млрд доларів, тобто, до третини всіх грошей, які передбачені цим планом.
  
  Однак багато експертів впевнені, що навряд чи Україні слід чекати на ці гроші під час бойових дій, що тривають. Чи знайде влада ефективні шляхи, як почати відновлювати та будувати житло українців вже цього року?
  
  Відновлення пошкодженого житла
  Вочевидь, головна ставка в цьому зроблена на реалізацію закону про компенсацію за пошкодження та знищення нерухомості внаслідок бойових дій, який Верховна Рада ухвалила наприкінці лютого. Передбачається, що постраждалі громадяни будуть отримувати житлові сертифікати, які можна буде використати як на придбання житла на вторинному ринку, так і для інвестиції на первинному ринку.
  
  Як повідомила народний депутат Олена Шуляк, перші компенсації за зруйноване житло українці вже почнуть отримувати в травні. Одночасно за ці тижні буде наповнюватися держреєстр пошкодженого або зруйнованого майна, а Кабінет міністрів та органи місцевої влади мають паралельно провести підготовчу роботу, необхідну для практичної реалізації закону.
  
  "Уряду необхідно розробити всі постанови, обов'язково їх ухвалити. З іншого боку, органи місцевого самоврядування повинні створити відповідні комісії, які будуть працювати при кожній громаді і будуть виконувати дуже важливу функцію – вони будуть організаційно-технічно допомагати всім тим людям, які будуть звертатися за компенсацією", - зазначила Шуляк.
  
  Що стосується роботи місцевих комісій, то вони не прийматимуть рішення, хто і коли отримає компенсацію, чи яка сума буде зазначена в житловому сертифікаті. Кожна громада буде мати свою чергу, яка формуватиметься автоматично. Людина зможе сама обирати населений пункт і не буде прив’язана то того місця, де було зруйноване жито.
  
  "Закон передбачає, що родини військових, багатодітні сім'ї, особи з інвалідністю, демобілізовані будуть мати першочергове право на отримання такої компенсації. Тобто, коли буде комісія заповнювати інформацію і буде зрозуміло, що ця людина претендує на компенсацію, буде робитись відповідна позначка, і ці люди будуть переноситись в черзі на перше місце", - додала депутатка Верховної Ради.
  
  Цього року на фінансування Фонду з ліквідації наслідків збройної агресії РФ направлять 17 млрд гривень за рахунок арештованих грошей "дочки" Сбербанку Росії, крім цього, в держбюджеті на 2023 рік передбачено фінансування цього фонду в розмірі 52,5 млрд гривень.
  
  Повільне прощання з "хрущовками" та "панельками"
  Окрім безпосередньої відбудови у часи війни, в Україні може стартувати ще один важливий процес – знесення об’єктів житлового фонду, граничний строк технічної експлуатації яких закінчився або збігає. Мова йде саме про так звані "сталінки", "хрущовки" та "панельки", продовження експлуатації яких несе не тільки некомфортне існування мешканців, а й пряму загрозу для здоров’я та життя людей.
  
  Верховна Рада вже ухвалила у першому читанні відповідний законопроект та завершує підготовку до остаточного прийняття закону. Поки що не відомо, як буде виглядати фінальний варіант цієї ініціативи, але на сьогодні законопроект передбачає, що знесення багатоквартирних будинків, що експлуатуються, із подальшим будівництвом нових буде проводитися виключно в тому разі, коли використання інших способів їхньої реконструкції не є можливими.
  
  "Знесенню багатоквартирних будинків передує надання власникам чи наймачам житлових та нежитлових приміщень, що розміщені в будинку, за їх вибором інших рівноцінних приміщень, що розташовані у стартовому багатоквартирному будинку чи в маневреному житловому фонді, або компенсація їх вартості у випадках, передбачених цим законом", - йдеться у законопроекті.
  
  Також законопроект передбачає, що у разі знесення багатоповерхівок нові будинки повинні зводитися в межах кварталу або мікрорайону, що підлягає комплексній реконструкції, а в разі неможливості – у суміжних кварталах чи мікрорайонах відповідного населеного пункту.
  
  Варто зазначити, що в Україні неодноразово підіймали питання стосовно знесення застарілого житлового житла з подальшим надання їхнім власникам іншого. Проте в багатьох українців стосовно такої ініціативи є природні побоювання, що вони отримають зовсім нерівноцінні квартири або ж тимчасове житло стане постійним.
  
  Якщо до другого читання документу депутати не передбачать відповідні запобіжники, то є вірогідність, що ця доречна ідея так і залишиться на папері.
  
  Зменшення корупційних ризиків
  Незважаючи на слушність ідеї масштабної відбудови житла в країні та знесення аварійних будинків, не чекаючи закінчення війни, практична її реалізація поки що викликає багато питань.
  
  Як зазначає виконавча директорка ГО "Інститут законодавчих ідей" Мартина Богуславець, запропонований порядок використання коштів Фонду з ліквідації наслідків збройної агресії призведе до централізації фінансових ресурсів, а роль самих територіальних громад та органів місцевого самоврядування буде значно применшена. Більш того, міста взагалі можуть виключити з процесу відбудови.
  
  "Ризики закладені вже від початку формування заявок на виділення коштів. Адже звертатися до міністерства щодо виділення коштів з фонду має держадміністрація. Це створює додаткові корупційні ризики щодо зловживань посадовців обласних державних адміністрацій при формуванні переліку об'єктів та їх надсиланні до відповідних міністерств", - зазначає вона.
  
  Крім того, є ризик того, що міністерства можуть затягувати розгляд таких заявок.
  
  "Уряд же може частину заявок не затвердити. Це створює корупційні ризики та можливість політичного впливу на рішення на всіх етапах, обрання проектів та об’єктів не за об’єктивними критеріями, а внаслідок незаконних домовленостей", - додає експерт.
  
  Адвокат Ігор Тетеря вважає, що закон про компенсацію за пошкодження та знищення нерухомості внаслідок бойових дій обмежив використання цих коштів.
  
  "Грошові кошти на спеціальному рахунку можуть бути використані тільки для фінансування будівництва відповідної нерухомості, а житловий сертифікат може бути використаний на придбання житла тільки протягом п’яти років із моменту його видачі й не може бути відчужений третім особам", - зазначає він.
  
  Юрист також додав, що значна частина знищеної нерухомості перебувала у спільній власності громадян. Проте закон передбачає, що заява, подана одним із співвласників, вважається поданою всіма співвласниками за відсутності заперечень інших співвласників. Це може викликати плутанину та стати причиною судових спорів, адже не завжди співвласники житла перебувають у гарних стосунках.
  
  "Якщо один з співвласників подав заяву, а інший не подав заперечення з певних причин, виходить, що така заява вважається поданою всіма співвласниками. Разом із тим, якщо заявник не має документів, наприклад, щодо права власності інших співвласників, які необхідно подати разом із заявою, розгляд його заяви може бути зупинено допоки комісія не отримає таких документів", - додає він.
  
  Доля контраверсійного законопроекту
  У грудні минулого року парламент ухвалив важливий закон про реформування сфери містобудівної діяльності, проте він досі не підписаний президентом Володимиром Зеленським, адже викликав вкрай неоднозначну суспільну реакцію.
  
  За словами ініціаторів, серед яких є провладні депутати та Міністерство розвитку громад та територій, цей закон має допомогти подолати бюрократію й корупцію у містобудівній сфері за рахунок цифровізації та автоматизації процесу видачі дозвільних документів.
  
  В той же час активними противниками закону виступили архітектори, представники громадських організацій та міські голови. Також варто зазначити, що електронна петиція до голови держави з вимогою накласти вето на закон зібрала необхідні 25 тисяч підписів.
  
  Серед головних мінусів опоненти закону називають узаконення будівель, зведених без дозвільних документів, обмеження щодо нагляду архітекторів та появу приватних контролерів для будівельних компаній. Крім цього, Мінрегіон перебирає на себе частину функцій Державної архітектурно-будівельної інспекції, в тому числі, у питанні притягнення учасників ринку до відповідальності та накладення штрафів, що створює додаткові корупційні ризики.
  
  "Центральний орган виконавчої влади, який має забезпечувати формування та реалізацію політики у сфері архітектури буде займатися розглядом скарг та штрафуванням. При чому подавати такі скарги зможуть якраз забудовники на архітекторів, експертів, органи місцевого самоврядування, навіть на органи контролю. А от на забудовника поскаржитися не зможе ніхто, адже це не передбачено законопроектом", - зазначає заступниця голови Архітектурної палати України Анна Кирій. Цікаво, чим закінчиться це протистояння суспільства та чиновників.
  
  А тим часом, вже на початку літа вітчизняна сфера житлового будівництва може отримати суттєвий імпульс. Саме тоді перші громадяни почнуть отримувати компенсацію за зруйноване окупантами житло і вкладати їх у зведення нових багатоповерхівок.
  
  Якщо центральна та місцеві влади підійдуть до цього процесу відповідально та мінімізують корупційні ризики, то це стане важливим драйвером для економічного відновлення країни. А за умови максимальної прозорості цього процесу є вірогідність залучення іноземних коштів від донорів, які хочуть допомогти українцям повернутися до нормального життя.
  
  Це є той унікальний шанс, яким нам потрібно скористатися. То ж, подивимось, як влада та суспільство впораються з цим викликом, а за одно продемонструють, чи готові до активної інтеграції в Євросоюз з його суворим дотриманням законів та правил.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Коли ймовірність завагітніти найбільша?
    
  • Лікарі розповіли, як кількість дітей впливає на сімейне щастя
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози