Анонс шкільної реформи: тьютори, відсутність оцінок та шкільної форми, одномісні парти

Освіта та наука — 25 Вер 2018 - 13:49 — RomanK Переглядів: 93041

Поділитись:

Українська початкова і середня школа змінюються. До того ж стрімко, як кажуть у Міністерстві освіти. Перший клас без домашніх завдань, два роки без оцінок, 12 років навчання замість 11 — це лише частина реформи шкільної системи, яка почалася першого вересня.

9863_93a5ba3ab88e0c7f.jpg (25.33 Kb)

Що ще змінилося — знають чиновники Міносвіти і свідомі батьки. Шеф-редактор «Бабеля» Катерина Коберник не потрапляє в жодну з цих категорій. Проте її подруга, однофамільниця і радник міністра освіти Іванна Коберник про «Нову українську школу» знає все — вона реформу готувала. Вони розмовляли не як журналіст з експертом, а як хороша і погана матері. Катерина Коберник — погана: рідко відвідує батьківські збори, перевіряти домашні завдання дочки доручила няні, школу не любить зі школи. Іванна Коберник — навпаки. Вони обговорили гроші на подарунки, булінг, тьюторів та вибір навчального закладу.

Шеф-редактор «Бабеля» Катерина Коберник та радник міністра освіти Іванна Коберник

У початковій школі з'явилися одномісні парти, за якими не вийде списувати. А що ще зміниться?

Парту легко показати в новинах. Але у нас і раніше були школи з прекрасними партами і дорогими ортопедичними стільцями, які купували батьки. Сама освіта залишалася радянською. Головне, що змінює реформа, — це філософія освіти: не людина для системи, а навпаки. Всі вимоги реформи записані в закони і нормативні акти. Тобі це може здаватися формальністю, але система консервативна і орієнтується на папери. Тепер цінність дитинства, обов'язок враховувати вікову психологію і позитивно мотивувати дітей записані в законі «Про освіту» і Державному стандарті початкової школи. Система, хоча й насилу, береться нові вимоги виконувати. Ось суть змін — дитина опинилася в центрі освітнього процесу. Вона має отримувати знання та навички, які зможе застосовувати в житті. Школа повинна прищепити інтерес до освіти. І що ще важливо: у дітей тепер будуть розвивати соціальні навички.

Уявімо, що вчитель не вміє по-людськи розмовляти з дітьми і не здатний їх зацікавити. Чому першого вересня він стане іншим?

Зрозуміло, що тумблером свідомість вчителів не переключити. Через це пройшли всі країни, які вводили «компетентнісний підхід». Їх експерти нам говорили , що не варто очікувати на перші результати раніше ніж через 5 років. У цьому році набрали перші класи 22 тисячі вчителів, плюс 18 тисяч вчителів іноземних мов. Всі вони підвищували кваліфікацію за спеціальною програмою. Реформу забезпечили матеріально: на нові меблі, навчальні матеріали, комп'ютери держава надала мільярд гривень, ще 300 мільйонів на нові підручники. Але, вочевидь, далі повинні включитися батьки. Якщо вчитель не виконує правила, потрібні офіційні звернення, а не коментарі в Facebook. Хоча, здебільшого, якщо батьки незадоволені, все можна вирішити на рівні директора школи.

Шкільні проблеми: як гіперактивність мам шкодить дітям

Іванна Коберник — співавтор концепції «Нова українська школа». Радник міністра освіти з квітня 2016 року.

Я не найзразковіша мати, і сама часто не знаю, що нового зʼявилося в школі моєї доньки...

Переб'ю тебе. Немає хороших чи поганих мам. Більшість проблем дітей у школах трапляється, коли мами хочуть бути «хорошими» й активно беруть участь у шкільному житті дитини. Гіперопіка часто гірша за брак часу. Тому я дуже проти цих штампів. Вони шкодять насамперед дітям. Скажімо, я в минулому році не відкривала жоден з підручників свого старшого сина. Я не перевіряю, як зроблені домашні завдання. Перевіряю тільки — зроблено чи ні. Як зроблено — це відповідальність дітей, їм з цим розбиратися. Зі старшим ми домовилися: підвищену увагу приділяю тільки трьом певним предметам.

Добре, втішила. Однак, інші мами підказали, що в школах з'явилися тьютори. Хто це? Вони з'являться у всіх школах?

Ні, вони не повинні бути в кожній школі. Усе, що стосується тьюторів, пропишуть у законі про середню освіту, який скоро буде в парламенті. Не думаю, що і після цього вони з'являться у всіх школах, але в кращих освітніх системах ця практика працює дуже добре. Тьютор — це ментор і наставник для дитини. Це не класний керівник, який стежить, щоб усі здали довідки, взяли змінне взуття тощо. Тьютор допомагає дитині вибудовувати індивідуальну освітню траєкторію. В ідеалі він має допомагати їй нормально почуватися в школі, підтримувати і направляти.

Діти з особливими потребами не можуть потрапити у будь-який клас
Ще одне нове для багатьох словосполучення — інклюзивна освіта. На перших батьківських зборах у школі дочки класний керівник мені теж про це говорила. Діти з особливими освітніми потребами можуть з'явитися в будь-якому класі?

Як було раніше: такі діти та їх сім'ї залишалися наодинці зі своїми проблемами. Їм просто надавали довідку, що навчатися у звичайному класі вони не можуть. Тепер держава зобов'язала школи вчити дітей з особливими потребами. Якщо в школі з'являється така дитина, то цей заклад отримує державну субвенцію і в ньому повинні створити умови, необхідні дитині з особливими потребами. По-перше, у класі не може бути більше 20 дітей, у вчителя має бути асистент. В одному класі не може навчатися більше трьох дітей з особливими потребами. Тобто, за законом, у будь-який клас дитину з особливими потребами записати не можуть. Це буде порушенням прав і цієї дитини, й інших дітей.

Міністерство юстиції каже, що дві третини українських дітей щороку стають жертвами булінгу. Як реформа вирішуватиме цю проблему?

Давай говорити відверто, булінг — це стара проблема, з нового в ній тільки назва. У моїй благополучній київській школі теж булили. Я пам'ятаю страшні перерви, на яких били кволих хлопчиків. Пам'ятаю жах, з яким я за цим спостерігала. Мені здається, інклюзія — це якраз один зі способів цю проблему вирішити. Якщо діти зрозуміють людей з особливими потребами, вони зрозуміють і те, що всі відрізняються один від одного — і це потрібно поважати. Що повинна робити школа — не заплющувати на це очі. Ти знаєш, що головна проблема — не одна агресивна дитина, яка прийшла в клас, і почався терор. Проблема — це коли жертві булінгу починають натуркувати, що вона сама винна. Ну, і навіть профільні громадські організації зараз кажуть, що при [міністрі освіти Лілії] Гриневич МОН вперше системно взялося за булінг. Але міністерство або школа не може вирішити всі проблеми суспільства, а коріння булінгу в них.

Офіційно: школяра не мають права виганяти, якщо він прийшов не у формі

У Іванни Коберник двоє дітей: доньці дев'ять років, синові — тринадцять. Катерина Коберник виховує доньку дев'яти років.

Тепер дуже прикладне питання про шкільну форму. На першому поверсі школи дочки висить пам'ятка, що в школі запроваджений smart casual стиль. Мені завжди було складно зрозуміти цей термін. Реформа якось регулює це питання? Форма обов'язкова чи ні?

Немає жодного документа Міносвіти, який би говорив, у що одягати дітей. Але школи часто посилаються на указ президента Кучми про обов'язкову шкільну форму. Але в указі про це одне речення, а далі йде перелік вітчизняних виробників, у яких потрібно купувати форму, і тільки в них. Гадаю, більшості з цих компаній уже немає. Школа може прописати дрес-код у своєму статуті, але про це потрібно домовитися, зокрема з батьками.

Мені подобається форма: не потрібно купувати багато речей і кожен день думати, що вдягнути. Але якщо батьки проти і дитина буде ходити в школу без форми, її можуть вигнати?

Ні. На підставі чого?

Побори у школах: директора просто не вміють витрачати кошти, які йдуть з місцевих бюджетів
Добре, тепер улюблене питання — гроші. На останніх батьківських зборах я здала гроші на подарунки дітям до свят, екскурсії, додаткові книги. Так можна? Ти часто кажеш, що гроші здавати непотрібно.

Тут важливо розрізняти: одна справа, коли школа вимагає гроші, інша — якщо батьки самі цього хочуть. Це, до речі, до твоєї теми «хороша\погана мати»: є батьки, які не можуть не здавати. Вони так стверджуються в ролі хороших батьків. Якщо у тебе в класі здають гроші добровільно, то це нормально. Ти казала, що в вашій школі є також офіційний благодійний фонд, куди можна вносити гроші. Якщо і це добровільно — теж нормально.

Але ось наприклад: найбільше грошей зараз збирають у київських школах Дарницького району, на миючі засоби. При цьому кожній київській школі вже другий рік на них виділяють 100 тисяч гривень щороку. І ось що показово — у Дарницькому районі їх витратили лише на третину. Чому? Тому що простіше зібрати, ніж правильно витратити. Важливо розуміти, що МОН не фінансує школи, це роблять місцеві бюджети. Після децентралізації у них з'явилися гроші, а чиновники часто не вміють їх витрачати. Вони знають, як пояснити, чому немає грошей, а витрачати не вміють. Ось цей мільярд на новий освітній простір освоїли до 1 вересня трохи більше ніж наполовину. Хтось не зміг провести тендери, написати умови. Десь це зробили пізно, і постачання парт або підручників затримуються. Все це, звичайно, вирішать, але із запізненням.

Я зараз думаю, як вибрати середню школу для дочки. На що дивитися? На результати зовнішнього незалежного тестування (ЗНО)?

Якщо вибирати, куди йти в п'ятий клас, то це не показник. Я розумію батьків, які дивляться на ЗНО, вибираючи старшу школу. Але тут важливо запитати: цей рівень дала школа або просто діти займаються з репетиторами? Для середньої школи головне — не відбити бажання вчитися. На жаль, програма середньої школи все ще перевантажена. Є школи, які підходять гнучко, є школи, які строго йдуть за буквою програми, — для дітей це трагедія. Якщо батьків хвилює тільки ЗНО, у школу можна не ходити. Можна найняти на два останні роки репетиторів і все підготувати.

Скажи, що таке хороша матір школяра? Упевнена, багатьом мамам здається, що вони не дотягують до цього рівня. У Міносвіти ж повинен бути якийсь образ ідеального союзника.

Це напівсерйозне питання. Міносвіти не керує батьками і, звичайно, жодних критеріїв не встановлює. Я скажу від себе: хороші батьки прислухаються до дитини, дають зрозуміти, чого від неї чекають, але враховують її здібності та можливості. Якщо сім'я культивує важливість освіти, якщо батьки читають самі і читають дітям, обговорюють з ними новини, надають їм право вибору — це вже немало.

І ще, не треба думати, що якщо постійно контролювати дитину, то вона буде краще вчитися. Дослідження доводять, що швидше навпаки. 15-річні підлітки, чиї батьки постійно перевіряють домашні завдання, показують результати гірші, ніж однолітки, яким батьки дають більше свободи.

Сучасні діти і читання: YouTube замість книг?
Думала, що це буде останнє питання, але ти мене наштовхнула ще на одне. Мій чоловік-розробник любить повторювати, що читання — це вчорашній день, а художня література в ХХІ столітті може бути хобі, але не обов'язковою програмою. Тобі не здається, що читання значно переоцінюють?

Я теж чула, що нові діти не будуть читати і їх не треба примушувати. Але я вважаю, що література розвиває здатність мислити і відчувати. І, можливо, твоєму чоловікові в школі не пощастило з вчителькою, яка занадто завзято виконувала програму.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

освіта, школа

Анонс шкільної реформи: тьютори, відсутність оцінок та шкільної форми, одномісні парти

ЄС не відпустить українців назад додому після війни

Українські школи накриває гострий кадровий голод

Кількість студентів 25+ різко падає

Останні новини

Вибір редактора

В Україні стався стрибок цін на помідори