Чиновникам доведеться декларувати не лише квартири, машини та депозити, а й готiвку, коштовностi i картини.
Приховати нажите добро до наступного року державним посадовцям стане важко. Верховна Рада ухвалила закон про так званi електроннi декларацiї, який зобов`язує чиновникiв оприлюднювати данi про їхнє майно.
Нагадаємо, цей документ став каменем спотикання на шляху України до безвiзового режиму з ЄС. Попереднiй варiант законопроекту, ухваленого в парламентi, вiдкладав декларування до 2017-го. Брюссель його забракував. Пiд тиском ЄС Президент ветував документ, а депутати ухвалили його з поправками.
Про суть закону, який наробив чимало галасу в суспiльствi, газета "Експрес" розпитувала експерта "Реанiмацiйного пакета реформ" Ярослава Юрчишина.
Кого саме стосується новоухвалений закон про електроннi декларацiї?
Декларацiї про майно, доходи й витрати зобов`язанi подавати особи, якi уповноваженi виконувати державнi функцiї i працюють у владних органах нацiонального та мiсцевого рiвнiв. Це чиновники мiнiстерств, державних служб, iнспекцiй, адмiнiстрацiй, депутати та прирiвнянi до них особи, як-от суддi i прокурори. Чиновники мають вказувати майно своє i найближчих родичiв - тобто людей, з якими перебувають у шлюбi, мешкають за однiєю адресою тощо. Йдеться про їхнiх дружин, чоловiкiв, дiтей, батькiв.
Яке саме майно пiдлягає декларуванню?
Цiнне рухоме майно, вартiсть якого становить понад 100 мiнiмальних зарплат (нинi - 137 800 гривень), а також витрати, якi перевищують 50 мiнiмальних зарплат (68 900 гривень). Тобто, тепер чиновники мусять декларувати не лише будинки, квартири, автомобiлi, банкiвськi активи, а й готiвковi кошти, ювелiрнi прикраси, вартiснi годинники, витвори мистецтва, як-от iкони чи картини, i так далi.
Європейцi рекомендували, щоб майно було зафiксоване з конкретною оцiнною вартiстю. Але цю вимогу для першої декларацiї знято. Це логiчно. Бо ж люди можуть тривалий час можуть користуватися дорогим годинником i не пам`ятати, за скiльки i коли придбали. Тож дозволено, аби перша декларацiя у новiй формi була "нульовою", тобто без конкретної оцiнної вартостi. Фактично за цiєю декларацiєю нiяких серйозних заходiв щодо декларанта вжити не можна. Можна лише зрозумiти, де було приховування, порiвнявши попередню й нову декларацiї або ж провiвши вiдповiднi слiдчi дiї.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Опублікована декларація про доходи Тимошенко: є чому здивуватися
Коли чиновники повиннi заповнити електроннi декларацiї? Як саме це має вiдбуватися?
Такi документи заповнюватимуть за допомогою спецiальної електронної системи. Ця система вже на двi третини готова i буде введена в дiю пiсля того, як запрацює Нацагентство з питань запобiгання корупцiї (НАЗК). Закон ще має пiдписати Президент. Пiсля цього НАЗК ухвалить рiшення про початок декларування. Чиновники матимуть два мiсяцi, щоб заповнити електронну форму декларацiї.
Ця декларацiя зберiгатиметься у загальнiй базi. Одна копiя документа надiйде до фiскальної служби, друга залишиться у декларанта.
Яка вiдповiдальнiсть передбачена за приховування iнформацiї про майно чи умисне неподання декларацiї?
Перш за все хочу наголосити: жодного покарання не буде без рiшення суду. Тобто, нiхто не звiльнятиме i не штрафуватиме чиновникiв без суду. За неправдиву iнформацiю та умисне неподання декларацiї передбачена адмiнiстративна i кримiнальна вiдповiдальнiсть. Мiра покарання залежить вiд суми порушення.
Найвищий рiвень покарання настає, якщо декларант приховав майно на понад 340 тисяч гривень. У такiм разi його може чекати два роки тюремного ув`язнення. Якщо сума менша - вiд 150 тисяч до 340 тисяч, настає адмiнiстративна вiдповiдальнiсть: штраф у розмiрi 42 - 51 тисячi гривень чи громадськi роботи вiд 150 до 240 годин. Усе залежить вiд того, як у судi буде доведено мотивацiю порушення. За приховування ж майна вартiстю до 150 тисяч гривень декларанта чекатиме дисциплiнарна вiдповiдальнiсть.