Тема самочинного будівництва на даний час є дуже актуальною. Наразі, в судах України тисячі судових справ, в рамках яких органи місцевого самоврядування чи органи прокуратури звертаються із позовами про знесення об'єктів нерухомості, які ніби то є самочинно побудованими. Найпоширенішими підставами таких позовів є те, що відсутній договір оренди земельної ділянки, на якій знаходиться такий об'єкт, сумнівне набуття права власності на такий об'єкт, наприклад на підставі рішення суду, а також відсутність всіх необхідних дозволів на будівництво.
Оскільки процес доказування в суді займає багато часу та може тривати роками, дуже часто органи місцевого самоврядування в особі комунальних підприємств, які займаються благоустроєм, не дочекавшись відповідного рішення суду, діють більш радикально і не зовсім в правовому полі. Відповідні інспектори приїжджають на такий об'єкт, який ніби то є самочинно збудованим, складають припис, в якому зазначають, що такий об'єкт є самочинним будівництвом, та зобов’язують власника такого об'єкту нерухомості його знести до певного строку. У разі невиконання вимог припису власника попереджують, що демонтаж такого об'єкту може бути здійснено самостійно відповідними комунальними службами.
Що робити власнику майна, який опинився в такій ситуації? Частина друга статті 386 Цивільного кодексу України визначає основні засади захисту права власності. Відтак, отримавши такий припис про зобов'язання знесення об'єкту нерухомості або іншого документу, який дає підстави вважати, що такому об'єкту нерухомості загрожує небезпека, слід негайно звертатися до суду із позовом про заборону органу, який видав вище вказаний припис або інший офіційний документ, вчиняти будь-які дії, спрямовані на порушення права власності щодо такого нерухомого майна, в тому числі його знесення.
Подання такого позову є превентивною мірою, яка спрямована на недопущення вчинення будь-яких дій, що можуть мати негативні наслідки для власника такого об'єкту нерухомості. Саме така дія на випередження дасть змогу з'ясувати, в чому полягають дії відповідного органу щодо знесення, які на те є правові підстави, а також вести діалог з такими органами в правовому полі.
Такий спосіб захисту є першим етапом у боротьбі за непорушність права власності, яке гарантовано Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також низкою законів та підзаконних нормативно-правових акті держави. Отримавши позитивне рішення суду власник такого нерухомого майна фактично покаже опонентам в особі відповідних органів свою активну позицію у такому спорі, а також спростує доводи щодо того, що такий об'єкт є самочинно побудованим.
Суть вказаного вище позову є на перший погляд простою, але надзвичайно важливою. В першу чергу необхідно звернути увагу суду, що є всі підстави обґрунтовано передбачати можливість порушення права власності на такий об'єкт нерухомості. Доказом на підтвердження вище вказаного стане припис або інший офіційний документ, про який йшла мова вище. Власнику нерухомості також необхідно буде надати суду докази на підтвердження того, що право власності на такий об'єкт нерухомості зареєстровано, відсутні будь-які рішення судів чи органів юстиції, якими було би скасовано запис про реєстрацію такого права власності на спірний об'єкт нерухомості, а також інші докази, які б свідчили про те, що спірний об'єкт побудований та експлуатується відповідно до вимог чинного законодавства. Обов’язок доказування в даному спорі буде покладений на обидві сторони судового процесу, а тому варто використовувати всі наявні докази та засоби доказування, які можуть спростувати позицію опонентів та посилити правову позицію власника нерухомості.
Важливо розуміти, що рішення суду, яким буде заборонено всім компетентним органам вчиняти дії щодо порушення права власності, в тому числі щодо знесення такого об'єкту нерухомості, не є абсолютною гарантією, що об'єкт нерухомості не буде знищено, а також не гарантує, що такі органи не підуть шляхом свавілля і беззаконності, оскільки непоодинокими є випадки, коли жодне рішення суду чи інша заборона не зупиняє комунальні служби на шляху до знесення об'єктів нерухомості.
Проте, в подальшому таке рішення суду може стати підставою для подання власником майна позову про відшкодування шкоди, завданої знесенням об'єкту нерухомості, а також притягненням осіб, які вчиняли такі дії до відповідальності, в тому числі кримінальної.
Бездіяльність щодо захисту свого майна може привести до непоправних наслідків, а тому слід завжди діяти на випередження і бути на крок попереду, що дасть можливість зберегти свій актив, а також зекономити час та мінімізувати ризики та витрачений ресурс.
Віталій Петровський, юрист ЮФ TOTUM