На початку серпня в кулуарах Кабміну, Національного банку та Верховної Ради народилася ідея: обкласти весь імпорт додатковим 10-відсотковим податком на купівлю валюти для його оплати. Новину повідомив у своєму телеграм-каналі народний депутат України Ярослав Железняк.
Це рішення, за задумом його авторів, продиктоване дефіцитом бюджету, що стрімко зростає, і негативним торговим балансом.
Навіщо це? Запровадженням такого податку хочуть «убити відразу двох зайців»: знизити попит на імпортні товари (які автоматично зростуть у ціні) та частково закрити діру в бюджеті надходженнями від нового податку.
Але чи все так «гладко»? Розповідаємо далі.
Ще більше курсів
Якщо до останнього часу в Україні, за великим рахунком, діяло лише два основні валютні курси: офіційний (він же курс НБУ або безготівковий) та ринковий (він же — готівковий), то тепер курсів стане як мінімум три:
офіційний, за яким Національний банк купуватиме безготівкову валюту на міжбанківському валютному ринку. І з орієнтиром на який він же продаватиме її (за ціною +1%);
курс для купівлі імпорту, що розраховується за формулою: Курс імп. = курс офіц. х 1,10;
ринковий курс для готівкової валюти. Він може стати ще вищим, оскільки дрібний та середній бізнес, що займається імпортом із сусідніх країн, почне переходити на розрахунки за готівкову валюту. Це призведе до зростання попиту на готівку і євро, і ціна їх автоматично зросте.
Прощавай, несировинний експорт
В Україні створені та розвиваються промислові виробництва з високою доданою вартістю. Наприклад, UBC Group, яка виробляє на експорт холодильне обладнання.
На думку власника UBC Group Ігоря Гуменного, всі експортери, які використовують під час виготовлення своєї продукції іноземні комплектуючі, платитимуть додаткові 10% від обороту. Витримати таке вони не зможуть. Тому закриються всі українські промислові компанії — постачальники українських комплектуючих, які орієнтовані на експорт, оскільки всі вони використовують імпортну складову.
Турецькі та китайські конкуренти почнуть витісняти українських експортерів із європейського ринку; це призведе до скорочення або закриття виробництва в Україні.
Ціни на імпорт зростуть, і 10% — не межа
В Україні через війну стало ще більше імпортних продуктів та товарів: починаючи від солі, яку змушені завозити з Туреччини та інших країн... І закінчуючи бензином та дизельним пальним, 100% якого зараз ввозиться з-за кордону.
Якщо раніше країну завалювали імпортом через надто дорогу гривню, то зараз — у зв’язку з тим, що багато виробництв закрилися.
Українські зубні пасти, мило та пральні порошки зникають із полиць магазинів, а їхнє місце займають товари з Європи, але вже за набагато вищою ціною. Оптовики, які ввозять товари з-за кордону, страхуються від курсових ризиків і перераховують ціни в гривні за курсом 45. І це при офіційному курсі 36,6 та ринковому 39,8 гривні за долар.
А що буде, коли податок запровадять? Товари перерахують за курсом 50 і навіть вище. При цьому йдеться про так звані товари «нееластичного попиту», які все одно купуватимуть, хоч і в менших кількостях.
Це одразу вдарить по гаманцях простих українців, яким доведеться ще тугіше «затягнути пояси», заощаджуючи на найнеобхіднішому.
Найголовніше: уряду це може стати до вподоби. І вважаючи, що імпорт недостатньо скоротився, він може збільшити податок до 20-30%. Або ж розширити його на фізичних осіб, обклавши податком усі покупки валюти та перекази за кордон.
Детальніше про те, хто найбільше постраждає від введення 10% податку на імпорт, читайте у нашій статті за посиланням нижче.