Скасувати податкові пільги для фізосіб-підприємців (ФОП) в Україні планують із 1 серпня (раніше хотіли з 1 липня). З цієї дати буде не тільки скасовано пільговий 2%-й єдиний податок, але також запроваджуються й інші нововведення. Наприклад, відновляться перевірки ФОПів.
Такі заходи є важливою умовою, передбаченою угодою з МВФ. Відповідний законопроєкт №8401 21 травня рекомендував до розгляду у другому читанні профільний комітет Верховної Ради. Про зміни докладно розповів глава комітету Данило Гетманцев.
Податки для ФОПів – що зміниться з 1 серпня
З 1 серпня скасовується 2%-й єдиний податок. Окрім регулювання переходу з 2%-го єдиного податку, законопроєкт також передбачає:
можливість для платників 2%-го єдиного податку подати заяву про відмову від застосування 2% та вказати, на яку систему оподаткування він бажає перейти;
без подання заяви, а також якщо у заяві платник 2% не вкаже бажану систему, він автоматично переводитиметься на систему, на якій перебував до обрання 2% ЄП;
нові ФОПи, які зареєструвалися в період дії пільгового податку, автоматично вважатимуться платниками третьої групи зі ставкою 5%;
відновлення прав та обов'язків платника ПДВ для тих, у кого реєстрацію платником ПДВ було припинено;
надання платникам, які перейшли у 2023 р. із 2%-го єдиного податку на загальну систему, права перейти повторно на спрощену систему на свій вибір шляхом подання заяви (у разі подання заяви до 1 вересня такий платник вважатиметься платником єдиного податку з 1 серпня).
Перевірки ФОПів відновляться – якими будуть правила
З 1 серпня скасовується чинний мораторій на проведення перевірок. Але щодо проведення перевірок пропонується встановити такі обмеження:
1. Ввести мораторій для проведення:
всіх перевірок ФОП 1-ї та 2-ї груп (окрім проведених через припинення господарської діяльності) – до 1 серпня 2024 року;
документальних чи фактичних перевірок платників податків чи об'єктів, зареєстрованих/розташованих на прифронтових територіях (зокрема територіях можливих бойових дій).
2. Обмежити проведення у 2023-2024 pp. планових перевірок такими винятковими умовами:
платник податків здійснює господарську діяльність, пов'язану з виготовленням/реалізацією підакцизної продукції або є суб'єктом грального бізнесу чи фінансовою установою;
платник податків відповідає одній з ознак ризику.
До таких ознак ризику належать:
– рівень сплати податку на прибуток або ПДВ нижчий на 50 і більше відсотків за рівень сплати податку в середньому у відповідній галузі;
– дебіторська заборгованість перевищує кредиторську більш ніж у 2 рази;
– інші операційні витрати перевищують 30% загальних витрат операційної діяльності;
– загальна сума видатків, відображених у податковій декларації про майновий стан і доходи, становить 75% або більше від суми загального доходу, задекларованого у такій декларації (за умови, що сума загального річного доходу від підприємництва становить не менше ніж 10 млн грн);
– заробітна плата, нарахована/виплачена податковим агентом, менша за середню по регіону у відповідній галузі.
Інші зміни для ФОПів
Законопроєкт також передбачає, що "технічний борг" (із 1 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року в електронному кабінеті) не враховуватиметься при визначенні можливості платника продовжувати перебування на спрощеній системі.
Крім того, можна зберегти право добровільної сплати єдиного податку та ЄСВ для прифронтових територій. Зокрема це стосується територій можливих бойових дій.
Документ передбачає звільнення від фінансової відповідальності за порушення у сфері застосування РРО (крім як при торгівлі підакцизними товарами), якщо вони були скоєні на прифронтових територіях (зокрема на територіях можливих бойових дій). Також ФОПи, які не сплачують ПДВ, зможуть вказувати у розрахункових документах назви товарів та послуг за спрощеною формою.
Нагадаємо, пільгову ставку податків для ФОПів запровадили у перші місяці повномасштабної війни, коли малий бізнес гостро потребував підтримки. Після більш ніж року повномасштабного російського вторгнення підприємці адаптувалися до нових складних умов роботи.
Тепер на перший план виходить наповнення бюджету країни. Адже фінансувати військові потреби (наприклад, зарплати захисникам та захисницям) Україна може лише із власного бюджету. Спрямовувати на ці цілі міжнародну фіндопомогу не можна.