Шмигаль прокоментував "військовий" ПДФО та місцеві бюджети

• В Україні вчасно розпочався бюджетний процес 2024 року – третього поспіль року, який наша держава проходитиме в умовах повномасштабної війни. УНІАН проаналізував основні показники, які уряд передбачив у головному фінансовому документі на наступний рік.
  
  

  Кабінет міністрів дотримався процедури та вчасно подав на розгляд Верховної Ради проєкт державного бюджету на 2024 рік, який, попри зростання в частині доходів та видатків, є майже повною копією цьогорічного головного фінансового документу країни.
  
  Прем’єр Денис Шмигаль так прямо і каже, що 2024 рік буде "практично бюджетним роком-близнюком цього року", адже основні пропорції та принципи формування державної казни не змінилися, хоч наступного року і очікується зростання економіки на 5%. Втім, поки що залишається загадкою, за рахунок чого цей ріст буде досягнутий.
  
  Дохідна частина проєкту Держбюджету-2024 складає 1,56 трильйонів гривень (зросла на 345 мільярдів у порівнянні з поточним роком), а видаткова – 3,1 трильйони (+325 мільярдів).
  
  Наступного року і надалі планується за допомогою міжнародних грантів та довготермінових кредитів від партнерів закривати гуманітарні та соціальні видатки, а все, що заробить Україна у вигляді податків та зборів, витратять на захист держави.
  
  Величезний бюджетний дефіцит Кабмін планує покрити завдяки тим же джерелам, що і цьогоріч – за рахунок залучених у партнерів коштів. При цьому, уряд ще не має остаточного підтвердження, чи зможе Україна розраховувати на ці ж суми у наступному році.
  
  "Цього року ми плануємо залучити від партнерів 42 мільярди доларів. У наступному році сума аналогічна, наш план – залучити ті самі 42 мільярди. Ми так само ведемо перемовини з партнерами, щоб підтримка була на тому ж рівні. Це означає, що 18 мільярдів ми просимо у Європейського союзу, і ми так само просимо від Сполучених Штатів 1,1-1,2 мільярди в місяць", - повідомив Шмигаль.
  
  За його словами, зараз спільно з Європейською комісією йде підготовка чотирирічної програми "План України" загальним обсягом 50 мільярдів євро, за якою 38 мільярдів планується використати на покриття бюджетного дефіциту, а решта коштів – це проектне фінансування та соціальні проекти.
  
  Окрім допомоги від США та ЄС, в уряді розраховують на нові транші в рамках чотирирічної програми співробітництва з Міжнародним валютним фондом. Поки що із запланованих 15,6 мільярдів доларів Україна отримала лише 3,6 мільярдів.
  
  Також очікується фінансування за двома програмами: чотирирічної від Японії та п’ятирічної від Норвегії, загальний обсяг яких складає 5,5 та 7,5 мільярдів доларів відповідно. Є ще Канада, Світовий банк, інші країни та міжнародні організації, які навряд чи залишать Україну на одинці з проблемою нестачі коштів.
  
  "2024 рік буде не менш складним, ніж цей. Ми розуміємо, що буде складніше. Я не можу сказати, що наступний рік будемо проходити ідеально, ми будемо проходити його впевнено і чітко в частині фінансування, ми, як уряд, це гарантуємо перед суспільством", - наголосив прем’єр.
  
  Фінансування армії
  
  Наступного року видатки на безпеку та оборону передбачаються на рівні 1,548 трильйонів гривень, тоді як цього року було закладено 1,52 трильйони. І хоча збільшення фінансування є незначним, в уряді підкреслюють, що ці суми не є остаточними.
  
  "Сьогодні вносимо зміни і будемо збільшувати бюджет цього року на безпеку та оборону. Ми подали в Верховну Раду зміни до бюджету 2023 року, там близько 300 мільярдів плюс. Бюджет наступного року сформований із розрахунку, що війна триватиме дванадцять місяців. Якщо буде необхідність збільшувати бюджет безпеки та оборони – ми будемо його збільшувати, це безперечний пріоритет, джерела ми будемо шукати", - зазначає прем’єр Шмигаль.
  
  При цьому, наступного року уряд планує суттєво збільшити видатки на виробництво озброєнь та спеціальної техніки. Так, 56 мільярдів планується направити на розвиток українського військово-промислового комплексу – на виробництво снарядів, ракет та іншого військового обладнання.
  
  "Ми фактично відновлюємо виробництво українських боєприпасів, української техніки, бронемашин, бронетехніки. У нас є українська ракетна програма, деякі результати цієї програми ми бачимо в відеозаписах. Наше виробництво сьогодні в сотні разів більше, ніж це було до повномасштабної агресії, ніж це було минулого року. Реальне зростання виробництва у сфері оборонно-промислового комплексу відбувається кожен місяць", - розповідає голова уряду.
  
  Також збільшуються видатки на "Армію дронів": вони складуть 48 мільярдів гривень, тоді як у 2023 році на цю ініціативу направили 40 мільярдів.
  
  "У нас нормально пішов розвиток цієї галузі, вона зростає навіть не щомісяця, а щотижня. Тому ми розуміємо, що ми будемо продовжувати цю роботу", - зазначив прем’єр.
  
  "Військовий" ПДФО та місцеві бюджети
  
  Збільшити видатки на розвиток вітчизняного ВПК уряд планує за рахунок того, що забере у місцевих бюджетів податок з заробітних плат військових. Варто зазначити, що самі громади посприяли такому рішенню, коли під час війни купували барабани для укриттів чи облаштовували стадіони поблизу фронту, витрачаючи на це неадекватно великі кошти, які натомість можна було використати на закупівлю дронів, автівок та іншого нагально необхідного для військових обладнання.
  
  В Кабміні зазначили, що розвивати "оборонку" чи купувати дрони децентралізовано неможливо, а замість тисячі ресурсів треба це робити через державний бюджет.
  
  "На рівні громад, на жаль, це зробити неможливо. Громади на сьогодні накопичують щомісячно десятки мільярдів гривень, які не використовуються. Дозволити собі заморожувати на рахунках громад гроші під час війни – це злочин. Ми маємо всі гроші направляти на посилення нашої оборонної спроможності, на нашу перемогу", - зазначає прем’єр.
  
  При цьому громади у 2024 році, за словами Шмигаля, "не будуть ображеними", адже їм залишать залишки в сумі 216 мільярдів гривень, які є на сьогодні на їхніх рахунках. Крім цього, за розрахунками Кабміну, у 2024 році загальні доходи місцевих бюджетів зростуть ще на 75 мільярдів гривень.
  
  "Звичайно, будуть певні обмеження в частині використання цих грошей. Ми не хочемо давати змогу використати їх на ті речі, які не стосуються сьогоднішніх потреб нашої держави. Ми, звісно, залишаємо всі дотації. Уряд гарантує, що бюджети громад не будуть меншими, ніж були у 2021 році, або не будуть дефіцитними в частині потреб, особливо в тих регіонах, де йдуть бойові дії, або прифронтових регіонах", - додав Шмигаль.
  
  Новації бюджету
  
  Проєкт державного бюджету передбачає ряд видатків, яких до цього часу не було. Наприклад, вперше передбачені кошти на проведення гуманітарного розмінування – у 2024 році на цей напрямок виділять 2 мільярди гривень.
  
  Цю ідею урядовці запозичили у аграріїв, які вперше через "Прозорро" закупили послугу з гуманітарного розмінування своїх земель. Зважаючи на цей досвід, держава планує започаткувати новий ринок та компенсувати витрати тим, хто хоче очистити українську землю від російських мін та снарядів.
  
  "Оскільки послуга була куплена на аукціоні, ми розуміємо, що ціна найнижча. Ми готові відшкодовувати це аграріям повністю або частково... Фактично це функція держави, яку вона готова розділити з аграріями", - зазначає прем’єр.
  
  Завдяки цьому в Кабміні планують завершити розмінування аграрних земель протягом 3 років після визволення українських територій, а загалом закрити це питання на всій території України планують за 5-7 років.
  
  Вперше в державному бюджеті закладають 1 мільярд на відшкодування вартості підключення до електромереж для інвесторів, а також 1,5 мільярди - на Фонд розвитку інновацій, з якого будуть фінансувати стартапи.
  
  Серед планів уряду на 2024 рік – запровадження програми часткової компенсації вартості техніки вітчизняного виробництва. У держави вже є такий досвід, коли аграріям відшкодовували 25% від ціни придбаної сільськогосподарської техніки, виробленої в нашій державі. Цього ж разу програму хочуть поширити на вантажну та комунальну техніку і спецтранспорт. Поки що уряд передбачив на це 1 мільярд гривень.
  
  Важливою реформою наступного року має стати запровадження грейдової системи оплати праці державних службовців. У них буде базова зарплата на районному рівні, а далі будуть "сходинки" з надбавками для кожного рівня. Головна мета – відійти від практики, коли у чиновників можуть бути премії у 700-800% від окладу.
  
  "Оклад, зарплата складатимуть 70 відсотків, а премія – не більше 30% від окладу по року загалом", - окреслив мету прем’єр.
  
  Індексація пенсій
  
  Ще однією особливістю 2024 року має стати чергова індексація пенсій з 1 березня, як це відбувалося у попередні роки. Проте цього разу уряд планує зробити її "більш справедливою", щоб солідарна пенсія для українців складала 30% від середнього заробітку.
  
  Для цього буде запроваджено систему балів, якою не допускатиметься велика різниця у виплатах для двох пенсіонерів, які пройшли один і той же трудовий шлях, проте у різні часові періоди.
  
  "У вчителів, лікарів, в першу чергу, у кого були стабільні середні заробітні плати – зарплати прирівняються, і у людей, які раніше виходили на пенсію, пенсії значно підтягнуться до сучасного рівня. Ми називаємо це справедливою індексацію. Пенсія буде індексуватися незалежно від часу виходу на пенсію", - наголосив прем’єр.
  
  За його словами, завдяки цьому середня пенсія у 2024 році перевищить 6 тисяч гривень.
  
  Крім того, з 1 квітня наступного року мінімальна зарплата в Україні має зрости до 8 тисяч гривень.
  
  Зрозуміло, що бюджетний процес в Україні тільки розпочато, і нас ще можуть чекати баталії в парламенті, в результаті яких початковий проект головного фінансового документу країни може зазнати суттєвих змін. Проте базові речі у вигляді першочерговості фінансування армії та значного дефіциту, який потрібно покривати за рахунок іноземних кредитів та грантів, неодмінно залишаться.
  
  Зважаючи на це, хотілося б більш чіткого розуміння, за рахунок чого уряд розраховує отримати п'ятивідсоткове зростання економіки у 2024 році, і чи має він ідеї, яким чином перевищити цей показник.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Чому яйця і кава - найгірший сніданок для здоров'я
    
  • Овочі і фрукти в холодильнику: чи можна їм бути разом?
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози