Названо причину різкого подорожчання м'ясомолочних продуктів

Продукти харчування — 4.11.2017 - 18:00 — RomanK Переглядів: 1443

Поділитись:

Частка продуктів харчування тваринного походження в споживчому кошику індексу споживчих цін на сьогодні становить близько 18%, саме тому суттєве зростання інфляції таких товарів може тимчасово спричиняти відхилення ІСЦ від траєкторії руху до цільових значень, констатують у Нацбанку.

8227_15233_1.jpg (46.15 Kb)

«Так, майже чверть поточної споживчої інфляції пояснюється подорожчанням м’ясомолочної продукції, навіть за значного внеску адміністративно регульованих цін і тарифів. Зростання цін на молоко та молочну продукцію попри очікуване сповільнення залишаються високими (у вересні близько 28% р/р). Зростання вартості м’яса та м’ясопродуктів ще стрімкіше – рік тому інфляція таких товарів була менше 3% р/р, а станом на вересень поточного року перевищила 30% р/р.

Інфляційний тиск на ринку м’ясомолочної продукції значною мірою визначається ситуацією в тваринництві, де в більшості видів діяльності, крім птахівництва, продовжується падіння обсягів виробництва на тлі скорочення поголів’я, яке частково було компенсоване підвищенням продуктивності. Серед основних причин складної ситуації в цій галузі була низька рентабельність порівняно з рослинництвом, зміни в оподаткуванні, зокрема відміна спецрежиму сплати ПДВ сільгоспвиробниками, а також періодичні ускладнення епізоотичної ситуації, зокрема стрімке поширення АЧС територією України протягом останніх двох років. Частка тваринництва у сільськогосподарському виробництві скоротилася з 49% у 1990 році до 27% у 2016 році.

Однак роль галузі від цього не зменшилася, зокрема в контексті забезпечення продовольчої безпеки та формування цінової ситуації на споживчому ринку. Більше того, складна ситуація в тваринництві стала фундаментальним фактором порушення балансу між попитом та пропозицією на вітчизняному ринку м’ясомолочної продукції. Потенціал галузі став недостатнім для того, щоб компенсувати нестачу тварин на вирощуванні внаслідок суттєвого збільшення експорту та незначного пожвавлення внутрішнього споживання», - зауважують в НБУ.

У Нацбанку зазначають, що втративши ринок Російської Федерації, вітчизняні виробники м’яса та молочної продукції переорієнтовувалися на інші ринки збуту, зокрема інші країни СНД, країни Азії, Близького Сходу та ЄС. Суттєво розширити доступ до таких ринків вдалося саме в поточному році. Стимулювало нарощення експорту насамперед різке зростання світових цін на продовольство.

Зокрема, ціни на масло вершкове в доларовому вираженні в червні-липні поточного року зростали з темпами понад 100% р/р, тоді як у цілому вартість молочної продукції – з темпами близько 10% р/р. Ціни на курятину зростали у відповідному періоді з темпами понад 30% р/р, тоді як в цілому вартість м’ясної продукції – з темпами близько 10% р/р. Станом на вересень річна інфляція м’ясо-молочної продукції на світових ринках стала помірнішою, однак переважно через ефект від підвищення бази порівняння. Істотної корекції цін не відбувалося, а молочна продукція продовжувала дорожчати.

Іншим важливим чинником, який сприяв експорту, стало запровадження зони вільної торгівлі України з ЄС. Зокрема Україна значно наростила експорт курятини та масла вершкового до Нідерландів. Як результат, у цілому експорт курятини продовжив зростати (у січні – вересні 2017 року на 19% р/р) попри обмеження на постачання української продукції птахівництва в окремі країни (через фіксацію пташиного грипу). Експорт свинини та м’яса великої рогатої худоби зростав значно більшими темпами (у 2.6 раза та на 39% р/р відповідно). Досить стрімко набирав обертів експорт молочної продукції: за січень – вересень 2017 року у 2.7 раза зріс експорт масла вершкового порівняно з відповідним періодом минулого року, на 38% р/р – експорт молочної сироватки, на 19% р/р – експорт сирів.
Зростання експорту не було підкріплене нарощуванням внутрішнього виробничого потенціалу. Хоча в галузі молочного скотарства з середини 90-х років майже невпинно спостерігалося поліпшення продуктивності (у цілому надої на одну корову зросли більше ніж удвічі), це не змогло компенсувати стрімке зниження поголів’я. У результаті зростання постачання молокопродукції за кордон відбувалося на тлі скорочення обсягів внутрішнього виробництва молока. У свою чергу дефіцит у сегменті яловичини та телятини визначався також уповільненням вирізання худоби в умовах підвищення закупівельних цін на молоко.

Отже, ціновий тиск на внутрішньому ринку м’ясної та молочної продукції формувався відразу за двома факторами пропозиції: експортери підіймали ціни, маючи вищі зовнішні цінові орієнтири, а фермери підвищували закупівельні ціни в умовах нестачі тварин забійних кондицій чи сирого молока. На цьому тлі інфляція цін на свинину, курятину та м’ясо великої рогатої худоби у вересні підвищилася до 42% р/р, 33% р/р та 28% р/р відповідно, а зростання вартості молока, кисломолочної продукції та сиру прискорилося до 28% р/р, 24% р/р та 23% р/р відповідно.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:З 2018 р. різко зростуть зарплати вчителів

Як додають в НБУ, на відміну від ринку м’яса та молока, на ринку яєць упродовж першої половини 2017 року спостерігався надлишок пропозиції. Обсяги виробництва яєць у цьому році почали зростати, тоді як продовжувала діяти заборона на експорт для окремих виробників. Саме тому ціни на яйця станом на липень 2017 року були майже на 10% нижчими, ніж минулого року. Водночас послаблення торговельних обмежень на продукцію українського птахівництва зумовили різке зростання цін на яйця в серпні-вересні 2017 року (на 37% р/р у вересні).

«На прогнозному горизонті Національний банк очікує певне збалансування між попитом на пропозицією на ринку сирої продукції. Стрімке підвищення закупівельних цін на м’ясо та молоко є передумовою для розвитку тваринництва та нарощування обсягів виробництва. Тим не менше, у вересні все ще зберігався значний спад у вирощуванні свиней, а також високими темпами зростав експорт поголів’я. Однак оскільки нарощення виробництва потребує певного часу можливе збереження тиску на ціни на м’ясо та м’ясну продукцію в умовах збереження високих обсягів експорту та пожвавлення внутрішнього споживання.

На ринку молока та молочної продукції також очікується збереження інфляційного тиску, насамперед на початку 2018 року, коли набудуть чинності зміни до державних стандартів України (ДСТУ). Зокрема молоко другого ґатунку чи неґатункове не враховуватиметься в класифікації та відповідно не зможе надходити на переробні підприємства. Таке молоко становить близько 30% сировини, закупленої переробними підприємствами переважно у господарств населення, а отже дефіцит сировини на внутрішньому ринку може поглибитися», - резюмують у Нацбанку.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

продукти харчування, ціни

Названо причину різкого подорожчання м'ясомолочних продуктів

На Прикарпатті викрили масштабне розкрадання газу

Пішов з життя король Норвегії Гаральд V

Зеленський у Нью-Йорку зустрівся з Георгієвою

Уряд оголосив жорсткий режим економії коштів

Останні новини

Вибір редактора

Яку допомогу пенсіонерам на дрова надають в Україні