У світі після карантину настане "продуктова криза"

Продукти харчування — 5.05.2020 - 14:00 — RomanK Переглядів: 1102

Поділитись:

Експерти розповіли, чи зможе заробити Україна на продажі їжі та чи вдарить її дефіцит по гаманцях українців.

6460_gnach1_jpg_resized.jpg (64.02 Kb)

Чотири місяці епідемії коронавірусу прискорили падіння світових цін на продукти, повідомляє ФАО – продовольча і сільськогосподарська організація ООН. Головна причина – зниження попиту, оскільки через карантин, який встановили більше половини країн світу (понад сотню держав), закриті підприємства громадського харчування. Саме вони були головними споживачами не переробленого продовольства – це зерно, м'ясні туші, сирі овочі і так далі. Через закриття кордонів істотно знизився і світовий експорт.

Але економісти зазначають, що в світі люди менше їсти не стали. Тому прогнозують, що вже найближчими місяцями процес піде назад, і їжа подорожчає, як тільки почнуть закінчуватися її запаси. Чи зможуть на цьому заробити українські аграрії, і як можливе зростання цін вдарить по гаманцю пересічного українця.

Що зараз з цінами на продукти у світі
За даними ФАО, індекс продовольчих цін (ІПЦФ), тобто, показник зміни за місяць світових цін на кошик продовольчих сировинних товарів знизився у березні на 4,3% в порівнянні з лютим.

"Зниження значення ІПЦФ триває другий місяць поспіль, головним чином через скорочення попиту внаслідок пандемії COVID-19. Хоча найзначніше в березні впали ціни на рослинні олії та цукор, зниження торкнулося всіх товарних підіндексів", – наголошується в щомісячному бюлетені ФАО.

Як впливає світове зниження цін на Україну
Економісти зазначають що наслідки зниження цін у світі на продовольство по-різному впливають на український агробізнес і на пересічного споживача. Так, аграріям вдалося навіть заробити за рахунок того, що збільшився експорт зерна пшениці та кукурудзи.

Хоча середня ціна пшеницю, що експортується, і впала зі 145 до 140 доларів за тонну, за рахунок збільшення обсягів експорту (в умовах епідемії низка країн-імпортерів зерна в Азії і на Близькому Сході стали закуповувати її більше, створюючи запаси), доходи зернотрейдерів збільшилися.

За даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України, в цьому маркетинговому році (обліковується з липня по червень) експортовані понад 18 млн т пшениці (зростання за останні два місяці на 5%).

У Мінекономіки запевняють: для внутрішнього споживання зерна вистачить, оскільки з зернотрейдерами підписаний меморандум про незнижувальні запаси зерна в 8,2 млн пшениці, це вдвічі більше, ніж рік тому.

"На відміну від інших країн, експорт яких постраждав від епідемії, Україна вже заробила: за три місяці експорт зріс за рахунок аграрного сектора, на який в грошах припало більше 50% обсягів, – зазначив президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко. – Більше у нас купували за кордоном не тільки зерна, але і соняшникової олії. А це значні доходи від податків до держбюджету, зараз агросектор дає до 40% валютних надходжень. Наприклад, у 2019 році вони становили 9,6 млрд доларів або 240 млрд грн, понад чверть доходів скарбниці".

В плюсах поки і населення: за даними Держслужби статистики, зростання цін на продукти в першому кварталі 2020 року становило 0,5% у порівнянні з груднем 2019 року. А багато продуктів, наприклад, курячі яйця, м'ясо, молоко подешевшали. При цьому середні зарплати зросли в лютому на 120 гривень (+ 1,1%) у порівнянні з січнем (дані за березень будуть 28 квітня), або до 10847 грн.

"В умовах епідемії здешевлення продуктів в Україні сталося через те, що їх стали в десятки разів менше купувати кафе, ресторани, зокрема, мережі швидкого харчування", – зазначив член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Затишшя перед бурею
Але в майбутньому все не так райдужно. За інформацією ФАО, всесвітні карантинні заходи вже призвели до того, що почалися збої в роботі глобальної системи постачання продовольством. Поки найбільш помітні дві проблеми: в логістиці, оскільки розірвані ланцюжки доставки вантажів і у тваринництві – в багатьох країнах світу з'явилися великі складнощі з закупівлею і доставкою кормів.

У ФАО зазначають: можна очікувати зростання цін на основні продукти харчування та їх дефіцит. Перш за все це торкнеться африканських країн, розташованих на південь від пустелі Сахара: це Кенія, Сомалі, Танзанія, Уганда, Ефіопія і Південний Судан. Там, на додачу до коронавірусу, почалося нашестя сарани. Боротьбу зі зграями ненажерливих комах ускладнюють карантинні заходи: обмеження на переміщення персоналу та обладнання, затримки з доставкою пестицидів.

"Якщо уряди різних країн не вживуть належних заходів, то кількість голодуючих у світі може зрости вдвічі – до 1,6 млрд осіб", – інформує ФАО.

Українські проблеми
Наслідки коронавірусу і можливого дефіциту продовольства для нашого агросектору будуть двоякими: виробники і експортери сировини виграють, а галузі з високим ступенем переробки – м'ясна, молочна, плодоовочева та кондитерська – постраждають. Про це заявив економіст інвестиційного департаменту ФАО Андрій Ярмак.

"Згадані галузі дають найбільше робочих місць, – зазначив Андрій Ярмак. – Зниження виробництва в них буде відчутним не так для експорту, як для доходів жителів маленьких містечок і сіл України. А ось наші зернова і масложирова галузі виграють від того, що в світі виникне нестача продовольства. Попит на їхню продукцію зросте за рахунок падіння попиту на продукти з високою доданою вартістю. Бо зерно і олія – базові та дешеві продукти, які потрібні завжди".

З ним згоден і член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

"Але імпортувати треба не сировину, яке коштує копійки, а готові продукти, – упевнений Пендзин. – Зараз держава обіцяє малому і середньому бізнесу кредити для розвитку виробництва, так кредитувати треба перш за все переробну промисловість в агросекторі, яка дає високу додаткову вартість. Наприклад, тонна зерна коштує 150 доларів, а тонна борошна – 450 доларів, втричі більше. Пора поступово переходити від імпорту зерна до поставок готового продукту. Причому наш перспективний ринок – це не Європа, де своїх продуктів було і буде досить, незважаючи на кризу, а країни Азії та Африки. Навіть арифметика говорить на користь цього напрямку: в Європі проживає 10% населення планети, в Африці – 17%, в Азії – 59% ".

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко назвав першочергові, на його думку, дії української влади, щоб наш агросектор почав нормально працювати.

"Перш за все – відновити рух громадського транспорту, природно, з дотриманням карантинних заходів. Адже аграрна галузь – це не тільки поля, а й склади, елеватори, ремонтні підприємства, ферми, переробні підприємства. Ну і логістика – порти, перевалочні структури. У людей зараз дуже великі проблеми, щоб дістатися до роботи. Село має стати драйвером пожвавлення економіки. Ланцюжок проста: агросектор – торгівля – транспорт – промисловість. Тоді економіка почне поступово відновлюватися. Одне створене робоче місце в селі дає 10 робочих місць в місті – це водії, вантажники, логісти, маркетологи, економісти і так далі ".

Що буде з цінами на продукти в Україні
Економісти по-різному бачать ситуацію з цінами на продукти в країні через півроку, коли будуть ослаблені або скасовані карантинні заходи.

Олег Пендзин каже, що з вересня ціни підуть вгору: "Сфера послуг почне працювати, значить зросте попит на ту ж соняшникову олію, м'ясо, овочі. Відновляться перевезення – тут же підуть вгору ціни на пальне. Карантин не дозволить агропрому і переробним підприємствам в агросекторі досягти навіть торішнього рівня випуску продукції, що теж підштовхне ціни вгору".

А ось Олександр Охріменко в цьому не впевнений.

"Через півроку рівень життя більшості українців виявиться набагато нижчим, ніж зараз. Економіка не встигне відновитися, будуть накопичені борги по зарплатах практично у всіх галузях, – аргументує Охрименко. – Адже якщо немає торгівлі, а вона в останні роки була драйвером зростання ВВП України, то немає і збуту. Немає збуту – не працює промисловість. А попит визначає рівень цін. Говорячи просто, в магазинах все буде, але купувати люди стануть тільки найдешевші соціальні продукти, на які у них вистачить грошей. А ціни на ці продукти Кабмін недавно знову зробив регульованими,тому рости вони не зможуть".

Прогнози на український урожай
Аналітики аграрного сектора розходяться в оцінках, яким може бути в цьому році урожай зернових в Україні, які є одним з головних джерел експорту. Нагадаємо, у 2019 році наші аграрії зібрали рекордні 75 млн т.

Заступник директора компанії "ПроАгро Груп" Марія Колесник впевнена: урожай в цьому році виявиться менше торішнього всього на 2,4% і становитиме 70,9 млн т зернових і зернобобових.

За оцінками ФАО, урожай в Україні буде в цьому році на 5-7% менше торішнього (на 3,75-7,5 млн т).

Найбільш песимістичний прогноз у фахівців Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки": за їхніми розрахунками, урожай зернових і зернобобових культур в Україні 2020 року може становити 67,4 млн т (-10,3%). Але все одно цього достатньо, щоб і в країні не було голоду, і за кордон було що продати.

Висновки
Світ завжди потребуватиме продуктів харчування. За даними ФАО, в країнах, де спостерігається дефіцит продуктів, за минулий рік їх виробництво зросло на 1%, і їх споживання на 1,9%. Тому епідемія і криза можуть стати для економіки України значною конкурентною перевагою.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

продукти харчування

У світі після карантину настане "продуктова криза"

На Прикарпатті викрили масштабне розкрадання газу

Зеленський у Нью-Йорку зустрівся з Георгієвою

Пішов з життя король Норвегії Гаральд V

Уряд оголосив жорсткий режим економії коштів

Останні новини

Вибір редактора

Ліміти на зняття готівки з 1 жовтня - скільки можна зняти