Скільки заробляють українські чиновники

Робота. Зарплата. Пенсії — 31.03.2025 - 10:37 — RomanK Переглядів: 916

Поділитись:

В Україні середня зарплата чиновників центральних органів влади досягла понад 50 тис. грн. Деякі можновладці заробляють більш ніж 100 тис. грн. При цьому в окремих органах влади за минулий рік заробітні плати відчутно знизились. Про те, скільки заробляють українські представники влади та кому пощастило найбільше, читайте в матеріалі.

1124_001-202-825x460.jpg (62.45 Kb)

Зарплати різко зросли, але не для всіх: як перерозподілили бюджети

Нацкомісія з питань енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) – чи не єдиний держорган, у якому немає жодної відкритої вакансії. Як видно з інформації на сайті, востаннє про пошук співробітників оголошували ще минулого року. Секрет Нацкомісії – у зарплатах. Станом на лютий 2025-го в середньому співробітникам НКРЕКП платили 90,1 тис. грн (дані Мінфіну). Це найбільша середня зарплата серед усіх органів влади.

Наприклад, головна спеціалістка сектору із питань запобігання та виявлення корупції НКРЕКП (одна з найнижчих посад) Олена Верес задекларувала середню зарплату за минулий рік у розмірі 89 448,75 грн. У деклараціях вказується зарплата разом з ПДФО та військовим збором. Тож "на руки" Верес отримувала близько 68 875 грн щомісячно. І це чи не найнижча посада в комісії.

Голова комісії Юрій Власенко за грудень задекларував зарплату в 236 475 грн. Зарплати в комісії регулюються профільним законом і значно перевищують середній рівень зарплат у будь-якому іншому органі держвлади. Співробітники Міністерства енергетики, які відповідають за цілу галузь, можуть тільки мріяти про ті зарплати, які платять у НКРЕКП.

Наприклад, начальниця управління комунікацій НКРЕКП Іванна Майстренко задекларувала за минулий рік зарплату в розмірі 148 795 грн на місяць. Вона – керівниця середньої ланки. Водночас міністр енергетики Герман Галущенко минулого року в середньому заробляв 132 871 грн на місяць. Він – член уряду і державний топменеджер.

Водночас середня зарплата українських чиновників у центральних держорганах у лютому-2025 склала 51,41 тис. грн. Що на 2,16 тис. грн вище, ніж місяцем раніше, а також на 7 тисяч перевищує показник лютого-2024. Так, за рік зарплати урядовців зросли на 15,8%.

Насправді більшість співробітників держорганів заробляють значно менше 50 тис. грн. В Україні – 156,2 тис. чиновників, 118,2 тис. з них – жінки. У колегіальних органах (до яких належить і НКРЕКП), де найбільші зарплати, працюють усього 89 осіб. Найбільше працівників в органах Центральної виконавчої влади. До них належать міністерства, державні служби, агентства, інспекції.

Наприклад, Тетяна Бурбоят, яка вже близько п'яти років працює головною спеціалісткою в Мінстратегпромі, минулого року "чистими" заробляла всього 28 445 грн на місяць. Її колега Наталія Каратєєва на такій самій посаді в Міністерстві молоді та спорту задекларувала за минулий рік середню зарплату в розмірі 27 665 грн. Посади Бурбоят та Каратєєвої відносять до категорії "В". Зі 156 276 чиновників в Україні таку ж категорію мають 118 411 держслужбовців (75,7%).

У Тетяни Бурбоят з 2023-го до 2024-го середня місячна зарплата зросла на 26,1%, а у Наталії Каратєєвої – на 31,5% (дані взято з декларацій чиновників). Обом чиновницям пощастило, вони працюють у міністерствах, тож реформа зарплат на держслужбі, яку реалізували минулого року, допомогла значно збільшити їхні оклади.

Наприклад, начальниця відділу фінансового забезпечення НСЗУ Руслана Леньо в 2024-му задекларувала середню зарплату в розмірі 46 480 грн, при тому в 2023-му вона заробляла 49 690 грн. Тобто за рік її зарплата скоротилась на 6,5%. Її колега, начальник відділу внутрішнього аудиту НСЗУ Сергій Битоцький за минулий рік задекларував середньомісячну зарплату в розмірі 61 079 грн, тоді як ще в 2023-му він заробляв 73 929 грн. Зарплата Битоцького скоротилась на 17,3%. Тобто в одних держслужбовців відбулося зростання заробітних плат, тоді як іншим їх значно урізали.

Справа в рішенні щодо обмеження рівня премій ще з 2024-го (премія може складати до 30% зарплати). Раніше в межах бюджету фонду оплату праці керівники могли перерозподіляти кошти. Наприклад, щомісячно виділялись зарплати на 100 співробітників, але замість того працювали, наприклад, 80. Зарплати непрацевлаштованих 20 людей перерозподіляли у вигляді премій між 80 працюючими. Але ще з минулого року такі нововведення заборонили.

Що нещодавно змінили та як змінився бюджет на зарплати

Зарплата чиновників залежить від цілої низки факторів: окладу, надбавок за вислугу років, стажу, премій та компенсації за додаткове навантаження. Тому у двох різних співробітників з однаковою посадою можуть бути різні зарплати. Оклади (грейди) фактично залежать від рівня та категорії посади.

Всього є три категорії (А, Б, В) та дев'ять рівнів чиновницьких посад. Наприклад, до категорії А (перший рівень) належать керівники державних служб, держсекретарі міністерств тощо. А до другого рівня категорії А належать керівники територіальних органів. Найнижчий – дев'ятий категорії В – головні спеціалісти, спеціалісти, провідні спеціалісти, інспектори, секретарі, реєстратори та адміністратори.

Нещодавно в Раді ухвалили законопроєкт №8222 (у другому читанні), який також вплинув на ситуацію із заробітними платами. Низка парламентарів без пояснень заявили, що начебто законопроєкт призведе до зростання заробітних плат у міністерствах. Як пояснив член Комітету з організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін, сам законопроєкт не стосується зарплат.

"Але в цьому законопроєкті була затверджена правка, яка копіює до цього провалену правку до ухваленого минулого пленарного тижня євроінтеграційного законопроєкту про реформу оплати праці №8222 щодо зарплат на державній службі. Про що правка: вона ставить у кращі зарплатні умови 4 так звані регламенті міністерства (Мінфін, Мін'юст, Мінекономіки, Мінцифри) відносно своїх колег по уряду. Відповідно на однакових посадах люди в цих міністерствах будуть мати кращі умови оплати праці, ніж в усіх інших міністерствах. Але це не має жодного впливу на бюджет, оскільки в ньому, як 2024, так і 2025 року і так є відповідне розмежування, яке прибиралось законопроєктом 8222", – пояснив Безгін.

Загалом гучний законопроєкт стосується не зарплат, а зарахування до стажу державної служби часу роботи у військових адміністраціях. Про це йдеться в пояснювальній записці до документа, поданого Кабінетом міністрів.

Стефанчук заробляє менше, ніж директор автопарку Ради чи керівник Секретаріату

У регіонах чиновників запрошують на роботу із зарплатами від 9 тис. до 21 тис. грн. Наприклад, керівнику структурного підрозділу в Головному управління статистики у Чернівецькій області пропонують зарплату в розмірі 13 833 грн. На таку ж посаду в ГУ ПФУ в Луганській області (робота в Дніпрі) пропонують майже 21 тис. грн. У територіальні громади, невеликі населенні пункти, міські ради фахівців часто шукають на зарплату всього в 9 тис. грн (фактично "голий" оклад).

Насправді і можновладці в центральних органах влади в Києві заробляють не так багато. У будь-якому разі порівняно зі своїми окремими підлеглими. Наприклад, спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук, маючи чи не найбільшу зарплату серед всіх народних депутатів, минулого року "на руки" отримував зарплату в розмірі 68 473 грн (або 88 927 грн до сплати податків). Для порівняння, керівник Апарату Верховної Ради Вячеслав Штучний декларує "чисту" місячну зарплату в розмірі 120 355 грн, а начальник Автобази Управління справами Верховної Ради Борис Богославець минулого року в середньому заробляв 105 227 грн. Тобто голова Верховної Ради заробляє значно менше, ніж директор парламентської автобази.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

зарплати чиновників

Скільки заробляють українські чиновники

На Прикарпатті викрили масштабне розкрадання газу

Зеленський у Нью-Йорку зустрівся з Георгієвою

Пішов з життя король Норвегії Гаральд V

Уряд оголосив жорсткий режим економії коштів

Останні новини

Вибір редактора

Ліміти на зняття готівки з 1 жовтня - скільки можна зняти