В яких регіонах країни найбільший кадровий голод

• В Україні стрімко зростає дисбаланс між кількістю вакансій та шукачами роботи.
  
  

  Про це повідомила директорка Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк.
  
  Де найбільший кадровий голод
  
  Найгостріше кадровий голод відчувається у столиці, де відкрито 75 тис. вакансій, тоді як зареєстрованих безробітних лише 3 тисячі.
  
  За її словами, подібна ситуація спостерігається і в інших регіонах. Зокрема, у Львівській області на 24 тисячі вакансій припадає лише 5 тисяч кандидатів. Натомість у Донецькій області картина протилежна: там зареєстровано понад 6 тисяч безробітних і менше тисячі доступних робочих місць.
  
  Очільниця служби також навела статистику: станом на кінець 2021 року послугами служби зайнятості користувалися 295 тисяч осіб, з яких 125 тисяч — чоловіки.
  
  «Наразі ситуація змінилася: загальна кількість безробітних скоротилася до 100 тисяч, з них лише 20 тисяч чоловіки. Більшість або на фронті, або не звертаються до служби», — пояснила Жовтяк.
  
  Найбільший дисбаланс кадрів (кількість вакансій перевищує чисельність шукачів роботи) спостерігається у промисловості та освіті.
  
  За перший квартал 2025 року найбільший попит на працівників був у таких галузях:
  
  переробна промисловість — 25,4 тис. вакансій при 23 тис. шукачів;
  енергетика — 3,3 тис. / 2,9 тис.;
  водопостачання — 3,5 тис. / 3 тис.;
  освіта — 11,9 тис. / 8,3 тис.;
  культура, спорт, розваги — 1,9 тис. / 1,3 тис.
  
  Працівників потребують також металургія, легка промисловість та видобувна галузь.
  
  Разом з тим, за оцінками Міністерства економіки, рівень безробіття в Україні у 2024 році становив 18,2%, у 2025-му прогнозується його зниження до 17,7%, з подальшим падінням до 16,5% у 2027 році.
  
  «Сьогодні час працівника», — наголосила Юлія Жовтяк.
  
  За її словами, торік було працевлаштовано 330 тис. українців. Проте бізнесу дедалі важче знаходити кадри, особливо в регіонах.
  
  «Державна служба зайнятості працює над вирішенням кадрової кризи спільно з великими компаніями — зокрема, Novus, БKK та іншими. Ми намагаємось працювати з роботодавцями не точково, а системно — контролюємо пошук кадрів по всій країні і допомагаємо бізнесу закривати навіть найскладніші вакансії», — розповіла очільниця служби.
  
  Перекваліфікація і державні програми
  
  Одним із ключових напрямів є навчання. Держава пропонує безробітним, які зареєстровані у службі зайнятості, низку програм перекваліфікації, включно з ваучерами на навчання. Отримати їх можуть особи віком від 40 років із 15-річним страховим стажем. Для ветеранів, ВПО та людей з інвалідністю таких обмежень немає — вони можуть безкоштовно опанувати одну з понад 150 професій.
  
  Жовтяк зазначила, що особливу увагу служба зайнятості приділяє ветеранам — для них передбачено програми навчання, а також гранти на відкриття власної справи.
  
  «Наші захисники — це потужний ресурс. Але бувають ситуації, коли їх не беруть на роботу навіть після кількох співбесід. Але це потрібно змінювати», — наголосила Жовтяк і закликала бізнес «вкладатись» у тих, хто повернувся з війни.
  
  Окремо вона звернула увагу на державну програму безбар’єрності, що передбачає підтримку роботодавців, які наймають ВПО або ветеранів. Так, у разі працевлаштування особи з інвалідністю І групи роботодавець може отримати компенсацію до 120 тисяч гривень на облаштування робочого місця, для ІІ групи — до 80 тисяч. Відтепер така підтримка передбачена і для ветеранів, які через війну отримали інвалідність.
  
  «Ми повинні зробити все, щоб ці люди повернулися до гідної праці — з повагою, підтримкою та перспективами», — підсумувала очільниця служби.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: