Найважливішим інформаційним сигналом минулого тижня можна впевнено назвати відомості про обговорення планів щодо підняття мінімальної заробітної до 5 тис. гривень. Залишивши осторонь питання технологій ведення державної інформаційної політики як такої, спробуємо розглянути, які сфери суспільного життя і як може торкнутися таке нововведення? При тому, що проект планованого рішення нібито підкріплений розрахунковою базою, тобто основні проблемні питання в ході реалізації враховані.
Основні дискусійні сфери:
1. Трудові відносини на периферії. Напевно це найбільш важливий фактор з усіх, оскільки зачіпає досить широкі верстви населення.
У містах районного значення, селах ситуація з працевлаштуванням неоднозначна. Основним легальним роботодавцем на цьому рівні є держава і місцеве самоврядування – адміністрація, сільрада, суди, пенітенціарії, сфера освіти, медицина і т.д.
Великий же приватний бізнес на місцях розподілений нерівномірно. Селам, яким історично пощастило перебувати на територіях знаходження корисних копалин, туристичних об’єктів, а також тим, на території яких реалізуються великі інвестиційні проекти, або працюють великі сільськогосподарські підприємства (наприклад – «Нібулон»), в цьому сенсі пощастило, тому ситуація з оформленням і оплатою у великого роботодавця відносно зрозуміла і конструктивна.
Але таких все ж не більшість, і існують сотні населених пунктів, особливо тих, які знаходяться далеко від основних транспортних артерій, де ситуація з працевлаштуванням поза бюджетом набагато гірша.
Звичайною практикою невеликих сільськогосподарських підприємств є звільнення всіх співробітників в несезон (навантаження на службу зайнятості), а то й повна робота в тіні. Нерідко наймані співробітники дрібного бізнесу на периферії насилу можуть знайти офіційне працевлаштування, щоб забезпечити страхові місяці, стаж і соціальний захист в передбачених законом випадках.
Разом з цим багато підприємців останнім часом намагалися працювати легально, хоча їхній бізнес міг бути низькорентабельним, але в умовах периферії можливість легально заробити суму, еквівалентну навіть середній зарплаті, була вже непоганим результатом.
Рентабельність такого бізнесу часто збільшити не можна, тому що вона багато в чому обумовлена розмірами населених пунктів (обсяг ринку), і в цих умовах важливу роль відіграє купівельна спроможність населення, конкуренція.
При цьому основний покупець отримує зарплату з бюджету або доходи з пенсійного фонду, а нових робочих місць створюється мало. Місцеві ж бюджети багато в чому складаються з надходжень від податків на доходи фізичних осіб (про джерела сказано вище – ред.).
Таким чином, на периферії існує ризик тінізації працевлаштування і скорочення легальних підприємців, що негативно позначиться в першу чергу на перспективах працевлаштування на місцях, наповнення місцевих бюджетів і може посилити і без того чималий відтік населення з сільської місцевості транзитом через службу зайнятості.
2. Більшість бізнесів зіткнеться з необхідністю виплачувати незаплановану завчасно мінімальну заробітну плату в 5 тис. грн, що математично не зможе не відбитися на собівартості виробленої продукції або послуг.
Тобто мова йде про ймовірне заздалегідь прогнозоване зростання рівня цін. Центром концентрації негативних факторів в даному випадку буде сфера житлово-комунального господарства.
В середньому по країні ОСББ не досягло тієї кількості, яка дозволила б забути про житлово-експлуатаційні контори, в яких розрахунок мінімальних тарифів в узагальненому випадку ведеться з розрахунку мінімальної заробітної плати, одержуваної, наприклад, двірниками.
ЖЕКи не єдиний приклад. Перерахунки в нових реаліях можуть поставити питання про підвищення побудинкових і комунальних платежів. В іншому випадку можливе погіршення і без того небездоганної якості послуг при відсутності альтернативи. Очевидною є можлива суспільна стурбованість питанням.
3. Розрахунки за субсидіями. Вкрай актуальне питання. Формально зросте дохідна база населення і знизиться необхідність субсидування. Оплата комунальних послуг поглине частину прибавки доходів умовної сім’ї.
Самі ж тарифи з тимчасовим лагом вимагатимуть коригування з причин описаним вище і не тільки. Технічно вийде спочатку перенесення оплати комунальних платежів з джерела «субсидія» на джерело «дохід сім’ї», а далі при коригуванні платежів назад на джерело «субсидія». Існує ризик чисто математичного розбалансування в часі механізму, покликаного захистити малозабезпечені верстви населення.
4. Частина працівників буде звільнена. Об’єктивна реальність полягає в тому, що рентабельність деяких бізнесів не забезпечить можливості виконання нових правил, і такі прийдуть до завершення життєвого циклу фірми. Працівники будуть скорочені або звільнені в зв’язку із закриттям, і стануть додатковим навантаженням на бюджет через служби зайнятості.
5. Перше робоче місце. Додатковим ризиком є ускладнення в отриманні першого робочого місця кваліфікованим робітником або молодим бакалавром.
6. Мотівація до висококваліфікованої праці в рамках ЄТС. Актуально постане питання організації єдиної тарифної сітки. Адже мінімальні 5 тис. гривень будуть відповідати практично 18 тарифному розряду з 25, що сильно ускладнить диференціацію заробітної плати.
Все тому, що для забезпечення мінімального рівня з.п. керівникам доведеться вишукувати кошти для доплат працівникам з менших тарифних розрядів або переводити їх на неповний робочий день, але деякі посади цього не передбачають в силу своєї природи.
Так, наприклад, посада чергового з режиму в установі освіти відповідає 7 тарифному розряду за відповідним наказом МОН, вчителя вищої категорії – 12 розряду, а директора коледжу з кількістю учнів до 300 – 14 розряду.
У разі підняття мінімальної заробітної плати доведеться вишукувати кошти на доплати цим посадовим особам до мінімальних 5000 грн. У підсумку зітреться різниця в кваліфікації і трудовитратах для отримання мінімальної заробітної плати, оскільки всі вони знаходяться в тарифній сітці нижче 18 розряду, що формує ризик відсутності мотивації населення до висококваліфікованої праці.
7. Міжнародні відносини в т.ч. фінасово-кредитні. З новин відомо про позицію МФВ щодо необхідності стримування зростання зарплат для балансування економічної ситуації.
Одним із завдань МВФ є в т.ч. повернення виданих раніше кредитів. Саме цим обумовлюється висування цією структурою ряду рекомендацій з економіко-правових питань реципієнтам фінансових ресурсів. Чи не буде тут протиріччя?
Державні цілі зрозумілі:
8. Підвищення мінімальної заробітної плати є основним джерелом підвищення бази нарахування ЄСВ, що має розрахунково збільшити надходження пенсійного фонду, який давно розбалансований, і ця проблема потребує вирішення в короткостроковому періоді.
9. Розрахунково повинні збільшитися і надходження від податків, база розрахунків яких ведеться від мінімальної заробітної плати. Наприклад – податок на нерухомість. Однак зростання податку на нерухомість разом із зростанням комунальних тарифів формує ризик дещо ускладнити ситуацію на ринку.
Додаткова пропозиція може ще сильніше знизити рівноважну ціну (фактичну ціну, яку пересічний громадянин в поточних умовах готовий заплатити за об’єкт). Треба сказати, що вона вже сьогодні, як вважаю деякі експерти, знаходиться десь близько так званого «ринкового дна». Фінансисти в таких випадках кажуть, що «знизу можуть постукати».
Падіння цін, з одного боку, може поліпшити доступність житла і остудити ціни, розігріті докризовим кредитуванням, але купівельна спроможність населення не готова забезпечити цю можливість платоспроможним попитом, і кредитні ресурси вже не такі доступні, що на тлі негативної демографічної статистики може сформувати стійкий ведмежий тренд.
Ті ж, хто готовий купувати, можуть відстрочити угоду в очікуванні ще більш низьких цін. Все це разом формує ризик ще більше знецінити активи в нерухомості і знизити маневреність капіталу. Хоча в цій частині питання не є очевидним і вимагає окремого вивчення.
10. Збільшаться надходження єдиного податку працюючих по 2 групі, оскільки він має базою розрахунку мінімальну заробітну плату.
11. Суттєво збільшаться штрафні санкції, які основою розрахунку використовують мінімальну заробітну плату. Це в основному штрафи за порушення трудового законодавства, а це ст. 265 Кодексу законів про працю. Таким чином, штраф за недопуск до перевірки з питань найманої праці зросте з 320 тис. грн до 500 тис. грн.
12. Зарплата окремих категорій бюджетників визначається мінімальною заробітною платою. Так, наприклад, оклад працівників вищої кваліфікаційної комісії суддів становить 10 мінімальних заробітних плат з коефіцієнтом 1,3 з усіма законними доплатами і надбавками на цю базу.
Важливі складові загальної картини:
13. Окремим дуже серйозним завданням стане питання оплати праці державних службовців. Як мінімум тому, що бюджети сформовані з розрахунку поточних показників, і введення нової мінімальної заробітної плати потребує доплат, і відповідно їх перегляду.
Математично в кінці року це буде складно виконати. Ця категорія отримувачів заробітної плати, особливо низьких рангів і на місцях, після 2008 року перебуває в непростому становищі. У тому числі через процесуальну складність коректування бюджетного процесу.
14. Значно зросте розрив між одержувачами середньої пенсії, а також інших соціальних виплат та мінімальної заробітної плати, що на тлі інфляційних ризиків вимагає пропозиції компенсаторних механізмів. Цей випадок слід відрізняти від ситуації з вирівнюванням ЄТС, з огляду на різну економічну та соціальну природу.
15. Прискоряться темпи ліквідації фізичних осіб – підпиємців, які не визначилися
16. Не менш важливими є і валютно-курсові ризики. Тому позиція НБУ з цього питання також важлива.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кабмін хоче якнайшвидше позбутися "Приватбанку" і "Ощадбанку"
17. Необхідно відзначити, що Податковий кодекс ст.4 п. 4.1.9. передбачає стабільність оподаткування і передбачає внесення змін до будь-яких елементів податків не пізніше ніж за 6 місяців до нового бюджетного року.
Однак формально ця стаття до зміни мінімальної заробітної плати відношення не має, оскільки багато ставок встановлені не в грошовому еквіваленті, а в частині від мінімальної заробітної плати. Сама ця частина в законодавстві мінятися не буде. Тому прийняття рішення про зміну мінімальної заробітної плати може бути здійснено в будь-який момент і очевидно обмежене тільки можливостями бюджетного процесу.
Що в підсумку?
Забезпечення високих соціальних стандартів є метою будь-якої сучасної розвиненої держави. Разом з цим процес одномоментного їх підняття має ряд об’єктивних економічних особливостей і ризиків, для нівелювання яких ці починання повинні здійснюватися очікувано і поступово. Для можливості адекватного обліку і планування змін усіма учасниками, і в першу чергу тими, хто залежить від процесуальних особливостей бюджетного процесу, а також впровадження компенсаторних механізмів для пасивних одержувачів соціальних виплат.
Бізнес-структури зможуть більш оперативно відреагувати на нововведення, проте це може викликати економічно обгрунтоване зростання цін на їхню продукцію. Саме в разі поетапної реалізації обраної концепції вдасться досягти ефективної взаємодії на всіх рівнях економіки і всіх органів державної влади.
Це необхідно для обліку проблемних ділянок, а також внесення коригувань в ході реалізації пропозиції з кінцевою метою у вигляді не тільки номінального зростання доходів, а й економічного забезпечення реального їх наповнення купівельною спроможністю без стресових сценаріїв.
Андрій Зінченко, доктор філософії в галузі економіки, доцент кафедри фінансів Національного університету суднобудування