Всім українцям перерахують зарплати

• Глава Офісу президента Андрій Богдан заявив про те, що в разі зростання економіки в Україні військовий збір з доходів знімуть. В результаті середня зарплата може зрости приблизно на 150 грн.
  
  

  Про те, чого чекати від нової пропозиції команди Володимира Зеленського.
  
  Головне:
  Військовий збір в Україні ввели на певний час, проте податок стягують вже п'ять років;
  
  кожен українець платить зі своїх доходів 1,5% "на армію";
  
  "податок" надходить до загального бюджету країни, а потім перерозподіляється;
  
  скасування збору позбавить держскарбницю приблизно 20 млрд грн.
  
  Скільки платимо і як може вплинути скасування збору
  Українці в цьому році заплатять близько 20 млрд грн військового збору. Лише за перше півріччя надійшло 10,4 млрд грн. Їх заплатили із зарплат, виграшів, задекларованих доходів. Ставка збору – 1,5%.
  
  Наприклад, із заробітної плати у 10 тисяч гривень розмір військового збору становить всього 150 грн. А з 20 тисяч, відповідно, 300 грн. Гроші відразу вичитує роботодавець і сам платить, а працівник отримує "чисту" зарплату вже з урахуванням внесків і податків. Якщо військовий збір скасують, на зазначену суму можуть вирости і заробітні плати. Щоправда, як показала практика зниження єдиного соцвнеску, роботодавці цілком можуть залишити зекономлені кошти у своїй кишені. Аналітик "Альпарі" Максим Пархоменко впевнений: можливе скасування внеску вкрай слабко відіб'ється на розмірах окладів.
  
  Спочатку "прихований податок" вводився всього на 5 місяців, але рішення про його скасування має ухвалити Верховна Рада окремим документом. Військова агресія з боку Росії триває, тому і збір не стали скасовувати.
  
  Зібрані гроші – приблизно десята частина всього бюджету на оборону і безпеку країни. І якщо, наприклад, єдиний соціальний внесок або пенсійний збір відразу надходять до спеціального фонду, звідки перерозподіляється між українцями, то військовий – поповнює загальну скарбницю.
  
  З одного боку сума внеску дійсно не суттєво відбивається на доходах українців. А з іншого боку, його скасування в майбутньому могло б, наприклад, частково компенсувати внески на накопичувальний рівень пенсійного забезпечення.
  
  За дорученням президента нардепи від "Слуги народу" розробляють пропозиції про те, як і в яких розмірах ввести накопичувальні пенсії. На них треба буде віддавати додатково частину зарплати. Гроші будуть акумульовувати на спеціальних рахунках, і видавати за досягнення пенсійного віку або ж за складних життєвих обставин (наприклад, втрата працездатності у результаті інвалідності).
  
  Глава Офісу президента Андрій Богдан в ефірі "Свободи Слова Савіка Шустера" заявив: якщо зростатиме бюджет країни і розвиватиметься економіка, військовий збір можуть скасувати. При цьому він нагадав: за другий квартал поточного року ВВП зріс на 4,7%, це рекордний за кілька років показник. "Це питання бюджету. Якщо зростатиме економіка. Економіка вже почала зростати. Ви знаєте, що ВВП за другий квартал 4,7%, чого не було раніше в Україні", – сказав Богдан.
  
  Максим Пархоменко пояснює: у статті доходів цей збір формує близько 10% від загального обсягу надходжень. У зв'язку з цим скасування істотно не вплине на бюджет. "Для повної компенсації військового збору доходи бюджету мають зрости на 10%. Досягти цього ми можемо за рахунок зростання економіки або покращити ситуацію з відрахуваннями до бюджету (наприклад, за рахунок реформування митної служби)", – зазначає експерт.
  
  Аналітик Єгор Комов також вважає: якщо скасувати військовий збір, бюджет може втратити істотну суму, але до критичних наслідків це не призведе. Частково втрата коштів може компенсуватися за рахунок зростання зарплат. В середньому щороку середня заробітна плата в Україні додає 20%. При цьому зростають і податкові відрахування.
  
  "Як варіант – збільшити надходження до бюджетів усіх рівнів може підвищення мінімальної заробітної плати. Зараз вже бачимо для цього можливість на всіх рівнях. Думаю, мінімалка близько 6 тисяч гривень – цілком реальний сценарій", – додає аналітик.
  
  Як зміниться загальне навантаження на зарплату
  Кожен українець віддає зі своєї зарплати 41,5% податків. Але платить їх роботодавець, тому більшість навіть не здогадується про те, скільки і кому винні, розповідає керуючий партнер Baker Tilly Олександр Почкун. Наприклад, якщо на руки ви отримуєте 10 тис. грн, то роботодавцю така зарплата коштує 14,1 тис. грн. З них 150 грн "підуть" у вигляді військового збору, 1,8 тис. – прибуткового податку і 2,2 тис. – соціальний внесок.
  
  Ще кілька років тому в середньому з кожної зарплати платили єдиний внесок у 37%, зараз же – 22%. Надходження до Фонду скоротилися, а дефіцит зріс. У 2017 році, зокрема завдяки зростанню мінімальної зарплати удвічі, надходження до ПФ збільшили на 50 млрд гривень. Але отриману суму витратили на "осучаснення" пенсій.
  
  кщо ж військовий збір скасують, українці віддаватимуть зі своїх зарплат 40% у вигляді податків і зборів. Але така ситуація протримається недовго. Щойно введуть накопичувальні пенсії, платити доведеться більше.
  
  Хоча поки і накопичувальні пенсії, і скасування військового збору – всього лише обіцянки нової влади. Без чітких термінів і критеріїв введення.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • «Лінива» паска: випікається просто і без дріжджів
    
  • Як приготувати яблучний «нештрудель»?
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози