В Україні підвищили зарплати "бюджетників"

Робота. Зарплата. Пенсії — 7 Січ 2020 - 14:00 — RomanK Переглядів: 918

Поділитись:

Мінімальна зарплата зросла на 550 гривень, максимальний оклад - менш ніж на 800.

7935_programma-gosudarstvennogo-sofinansirovaniya-pensii-800x450.jpg (38.27 Kb)

З 1 січня нового року більшість працівників у бюджетній сфері почали заробляти більше. Причина в тому, що з січня зросли мінімальні зарплати в країні і оклади в бюджетному секторі. У Кабміні обіцяють, що 2020 року середня зарплата українців може зрости на 10%. У кого і наскільки вже зросли доходи.

Чому зростають
Починаючи з 1 січня 2017 року заробітки в бюджетній сфері підвищуються інтенсивніше. Нагадаємо: 2017 року мінімальна зарплата зросла вдвічі з 1600 до 3200 грн і це відразу позначилося на зарплатах бюджетників, насамперед тих, хто має низькі розряди в Єдиній тарифній сітці професій (див. Інфографіку) і відповідно, мало отримує. 2018 року мінімальна зарплата зросла на 523 грн, або до 3723 грн, 2019-го ще на 450 грн, або до 4173 грн, 2020-го – ще на 550 грн або до 4723 грн. Йдеться про "брутто"-прибутки, без вирахування податків, які в сумі складають 19,5%.

З огляду на те, що за законом не можна платити менше мінімуму, а оклади багатьох професій нижчі, то щороку дедалі більшій кількості працівників доплачують до мінімальної зарплати, що породжує зрівнялівку. Наприклад, 2020 року це стосується 50% професій, врахованих в Єдиній тарифній сітці – починаючи від прибиральниці і завершуючи старшим науковим співробітником і вчителем вищої категорії. Та на практиці всім, хто займається більш-менш кваліфікованою працею і так платять більше завдяки надбавкам.

Так було й раніше, та чи стали українці багатшими за підсумками 2019 року?

Як доплачують
З огляду на мізерні оклади, вчителям і медикам доплачують різні надбавки і премії. За інформацією Міністерства освіти і науки, для вчителів стала обов'язковою надбавка 10% від окладу "за престижність" професії. Також додатково платять 20% за перевірку зошитів, 10% за класне керівництво, 10% за завідування кабінетом, враховують додатково проведені уроки і т. ін. Передбачена й надбавка за стаж роботи: понад три роки – це 10% окладу, понад 10 років – 20%, понад 20 років – 30%.

Наприклад, для вчителя без категорії, який пропрацював у школі три роки і має оклад 3447 грн, зарплата з урахуванням всіх перерахованих надбавок складе 5170 грн. А для педагога вищої категорії, який відпрацював 20 років і має оклад 4456 грн – 6684 грн. Ще до 50% окладу (не зарплата!) або від 1723 до 2228 грн вчитель може заробити, взявши 1,5 ставки, тобто вести в 1,5 рази більше уроків. В сумі заробіток буде 7-10 тис. грн.

Є подібні надбавки і у медсестер, лікарів, в результаті їхні зарплати також стають в 1,5-2 рази більші окладу або до 7-9 тис. грн. Проте все ж це нижче, ніж середня реальна зарплата в Україні.

До речі, новий Кабмін відстрочив на рік, до 1 січня 2021 року, набуття чинності постанови №822 від 10 липня 2019 року, ухваленої попереднім Кабміном, відповідно до якої оклади вчителів з 2020 року не могли бути менші 2,5 прожиткових мінімумів для працездатних або 5255 грн, плюс перераховані вище надбавки до нього (зараз мінімальний оклад – 1,73 прожиткових мінімумів). А 2023 року мінімальний оклад вчителя мав дорости до 4 прожиткових мінімумів, оціночно, з урахуванням щорічного зростання соцстандартів, це близько 10 тис. грн.

Що говорять експерти
Економісти підтримують підвищення доходів у бюджетній сфері, але називають їхнє зростання недостатнім. А теперішні розміри окладів, прив'язані не до мінімальної зарплати, як було раніше, а до прожмінімума, нижчого за мінзарплату більш ніж удвічі, жорстко критикують.

"Те, що у половини бюджетників оклади нижчі мінімальної зарплати, це не тільки неправильно, бо породжує зрівнялівку і напругу в суспільстві, а й небезпечно для майбутнього України, – аналізує член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. – Як можна, щоб хірург, який робить складні операції і молодша медсестра, що "оперує" відром з водою і шваброю, отримували майже однакові і водночас майже мінімальні зарплати? Очевидно, що лікареві потрібно платити в рази більше, але цього не дозволяють можливості бюджету. Те ж стосується і вчителів. В результаті безкоштовна середня освіта у нас поступово перетворюється на "ліквідацію безграмотності": закінчивши школу, випускник вміє читати, писати і рахувати. Про яку гідної кар'єрі і високі прибутки може йтися? Щоб отримати знання, тепер потрібно або вчитися в платній школі, або у репетитора. Або стати трудовим мігрантом, щоб заробляти фізичною працею за кордоном, де за таку роботу платять у декілька разів більше, ніж в Україні. А викладачами, на жаль, зараз стають або подвижники, або ті, хто не може знайти собі більш високооплачувану роботу".

Також, на думку Пендзина, система премій і надбавок за невеликих окладів має дві сторони: вона дозволяє платити більше тим, хто продуктивніше працює, стимулюючи найкращих, та одночасно ставить співробітників в залежність від керівництва. Директор школи, наприклад, може розподіляти преміальний фонд з урахуванням не заслуг, а особистої лояльності до нього підлеглих, таких прикладів чимало.

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко нагадав, що до стрімкого підвищення мінзарплати, який розпочався 2017 року, тарифна сітка була прив'язана до мінімальної зарплати. Спеціаліст 1 розряду отримував мінзарплату, більш кваліфіковані працівники – вищу, пропорційно коефіцієнту, зазначеному в Єдиній тарифній сітці.

"Якби цю норму не скасували, то прибиральниця зараз отримувала б 4723 грн, але це був би її оклад, а не оклад плюс доплата ще в 1,25 окладу, тому що за законом менше платити не можна. А професор отримував би не 8000 грн, а понад 18000 грн, – підрахував Охрименко. – І це було б справедливо. Але, після підвищення мінзарплати, тарифну сітку почало "розривати", можливості бюджету не дозволяли такого різкого зростання зарплат бюджетників. І мінімальний оклад урізали, зробивши його рівним прожитковому мінімуму".

До того ж, на думку Охріменка, найбільше постраждали кваліфіковані медики, викладачі, адже через зрівнялівку вони почали шукати роботу в приватному секторі або стали трудовими мігрантами.

Як виживає "бюджетний" народ
Не секрет, що більшість бюджетників не живуть тільки на зарплату. Тільки ледачий не писав про "подяки" лікарю, медсестрі за "безкоштовну" операцію, платимо ми й лікарям швидкої допомоги за приїзд на виклик і так далі.

Вчителі заробляють репетиторством, більшість роблять це офіційно, зі сплатою податків, інакше на зарплату в 7-8 тис. грн, маючи сім'ю, дітей, не вижити. Середні розцінки – 150-200 грн/за годину, підготовка до успішної здачі ЗНО коштує вдвічі дорожче.

"Репетиторство – мій основний заробіток, але на нього йде майже весь вільний час, – розповіла нам Ірина Петрик, учитель математики звичайної київської школи, розташованої у спальному районі. – Після занять у мене щодня 2-3 учні, у суботу зранку також, неділя вихідний. Бажаючих більше, але не потягну фізично".

Про заробітки Ірина не говорила, але згадала про те, що вона мати-одиначка, до того ж щороку їздить з дитиною на курорт за кордон, нещодавно зробила в квартирі ремонт і придбала нові меблі. На одну зарплату вчителя таке навряд чи можливо.

Але, на жаль, не всі бюджетники можуть так заробляти. Є ще бібліотекарі, працівники музеїв, соціальні працівники та маса інших професій, не пов'язаних з освітою та охороною здоров'я. Ці люди, як і раніше приречені на виживання, навіть незважаючи на щорічну індексацію їхніх зарплат.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

зарплата

В Україні підвищили зарплати "бюджетників"

Пенсія померлого пенсіонера - все, що варто знати

Кого не зачепить індексація пенсій у 2026-му

2026-й принесе багато змін для польського ринку праці

Частина пенсіонерів з 1 січня залишиться без пенсії

Останні новини

Вибір редактора

"ПриватБанк" виставив свіжі ціни на валюту