Пенсійна реформа може зазнати краху

• Нещодавно прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомляв про те, що ​​одним із пріоритетів уряду на 2023 рік є впровадження обов’язкового пенсійного накопичення. Проте навколо цієї реформи вже точиться низка дискусій і критики.
  
  
  

  Про те, чому впровадження накопичувальної системи не на часі, розповіли заступниця директора Центру економічної стратегії Марії Репко та експертка Інституту економічних досліджень Олександра Бетлій.
  П’ять основних причин, чому зараз не варто впроваджувати систему пенсійного накопичення
  1. Демографічна ситуація у країні
  Будь-які кроки в межах пенсійної реформи потребують розрахунків та розуміння демографічної ситуації в країні.
  Під час війни Україна стикнулася з величезним відтоком населення за кордон. Це змінить демографічний портрет України, але оцінювати, в який спосіб, ще зарано.
  Крім того, війна призводить до високого рівня безробіття, якого раніше не було в Україні
  «У майбутньому демографічні зміни змусять змінити конструкт солідарної системи — після війни потрібно буде робити додаткову оцінку, адже ситуація кардинально зміниться, як порівняти з тим, що було», — зазначають експертки.
  2. Відсутність наявних інструментів у фондовому ринку
  Прихильники зміни пенсійної системи розглядають гроші платників внесків як важливе джерело довгострокових коштів, що сприятиме розвитку фондового ринку в Україні.
  Натомість Репко та Бетлій звертають увагу на те, що заощадженням українців треба гарантувати захист та приріст, що можливе лише у випадку вже наявних інструментів на фондовому ринку.
  Сьогодні фондовий ринок в Україні не працює і також не пропонує інструментів для інвестицій коштів, окрім і так доступних банківських депозитів та ОВДП.
  3. Відсутність гарантій
  Держави, навіть з розвиненішими фондовими ринками та якісними інституціями, навряд чи можуть повністю захистити кошти, спрямовані на накопичувальне пенсійне страхування.
  «Так, в скрутні часи уряди низки країн, включно з Польщею, Угорщиною та Казахстаном, вже впроваджували „націоналізацію“ (радше експропріацію) коштів накопичувального рівня пенсійного забезпечення», — кажуть експертки.
  З огляду на частоту криз в економіці України та високу інфляцію сьогодні виглядає недоцільним запровадження накопичувального пенсійного рівня.
  
  4. Фіскальна стійкість
  В Україні працює солідарна система пенсійного страхування. Цій системі притаманна подвійна роль: не лише роль пенсійного страхування, коли пенсіонер отримує те, що заробив, але й суттєва роль компонента соціальної політики.
  Так, з державного бюджету фінансують не тільки спеціальні пенсії, але й доплати ряду пенсіонерів до рівня мінімальної пенсії.
  «Отже, якщо спрямувати навіть 1 в.п. єдиного соціального внеску на накопичувальне пенсійне страхування, відповідні втрати власних доходів Пенсійного фонду та інших фондів варто буде компенсувати через додатковий трансферт з державного бюджету», — пояснюють експертки.
  Існує велика ймовірність, що значна частина коштів, яка буде спрямована в накопичувальний пенсійний рівень, повернеться в бюджет у формі фінансування коштом випуску ОВДП.
  Але це буде не вся сума, а менша. У Накопичувального фонду будуть адміністративні витрати, а також Фонд частину коштів зможе спрямувати на депозити в банки. Водночас за ОВДП уряду треба буде сплачувати відсотки.
  Отже, з точки зору фіскальної стійкості запровадження накопичувального рівня сьогодні — це перекладання коштів з однієї кишені в іншу з певною втратою по дорозі.
  5. Відсутність спроможних інституцій
  Експертки зазначають, що наразі в Україні існує мало спроможних інституцій.
  Водночас для розвитку фондового ринку в Україні надважливою є судова реформа та реформа правоохоронних органів. Це необхідно як для розвитку ринку, так і для розвитку бізнесу в країні.
  У повоєнний період саме це сприятиме надходженню в Україну інвестицій та відкриттю нових бізнесів, які з часом зможуть виходити зі своїми облігаціями та акціями на українському ринку.
  З точки зору Репко та Бетлій, сьогодні не варто впроваджувати будь-яку форму накопичувального пенсійного страхування.
  «Натомість, після війни потрібно буде провести перепис населення, проаналізувати, якими будуть фінансові можливості держави й розробити, базуючись на цьому, новий дизайн пенсійної системи та широкої системи соцзахисту», — зазначають експертки.
  Тож варто спочатку розбудовувати довіру між державою і громадянами через прогнозовану та обґрунтовану політику, а не впровадженням швидких кроків.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Мультфільм Моя маленька поні. Відновлення гармонії. Частина 1 (ВІДЕО)
    
  • Україна має рекорд. Найбільший макарун
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози