Цьогоріч цілком реально ухвалити необхідний закон для впровадження обов’язкових пенсійних накопичень. Але другий рівень пенсійної системи має як переваги, так і недоліки.
Переваги
Насамперед це дозволить зміцнити економіку країни завдяки довгостроковому інвестиційному ресурсу.
Відповідно до розрахунків НКЦПФР, економічний ефект від запровадження накопичувальної пенсії до 2030 року складе 477 млрд грн.
Також зміняться пріоритети в стосунках між найманими працівниками та роботодавцями. Працювати «по чорному» (без офіційного працевлаштування. — Ред.) чи «по сірому» (коли людину оформлюють на мінімалку, а різницю компенсують у конверті. — Ред.) буде невигідно. Тому офіційних працевлаштувань має стати більше, що позитивно позначиться на вітчизняній економіці.
Найголовніше, що другий рівень пенсійної системи в довгостроковій перспективі дозволить значно підвищити пенсії.
Станом на 1 березня 2023 року середній розмір пенсії в Україні становив 5219,69 грн (~142 дол. — Ред.).
Середня ж пенсія в Польщі, в якій пенсійна реформа запрацювала з 1 січня 1999 року, складає 2800 злотих — 24 тис. грн. Польські пенсіонери точно не зубожілі. Їхніх пенсій вистачає, щоб повноцінно харчуватися, оплачувати житло, подорожувати за бажанням.
Недоліки
В українських реаліях, тим паче воєнного часу, найбільша проблема — відсутність надійних механізмів інвестування. Фонд, який акумулює пенсійні накопичення громадян, повинен ці гроші кудись вкладати, щоб вони принаймні не знецінювалися через інфляцію. У світовій практиці головний інструмент для таких інвестицій — фондові біржі. Вітчизняний фондовий ринок і до війни не міг похвалитися успішністю, зараз же він просто мертвий.
Традиційний для українців метод інвестування — в нерухомість з подальшою здачею житла в оренду, крім того, що має високу ризикованість і маленьку окупність, у масштабах країни пов’язаний з великими адміністративними витратами.
ОВДП дають сьогодні від 15% до 19% дохідності, що не покриває інфляцію — відповідно до даних НБУ, в грудні 2022-го споживча інфляція в річному вимірі становила 26,6%.
Узагалі без інвестицій накопичувальна система просто втрачає будь-який сенс. У такому разі гроші буде вигідніше тримати на депозиті — більше користі.
Також потрібно розуміти, що зі стартом накопичувальної системи зменшаться надходження до солідарної системи. Це призведе ще до більшого дефіциту Пенсійного фонду, відтак — до збільшення витрат з держбюджету.
Ситуація схожа на цугцванг, але зрозуміло одне: Україна затягнула з пенсійною реформою. І кожний день зволікання лише погіршує становище.