У Німеччині бракує робочої сили. Тому держава закриває цю потребу завдяки працівникам із інших країн. Серед них і українці, пише Schengen Visa Info.
Робоча криза вже вплинула на 1/6 частину абсолютно всіх професій у країні. У яких галузях у Німеччині найгостріший дефіцит кадрів і на які вакансії варто звернути увагу українцям — читайте далі.
Криза кадрів
Німеччина бореться з нестачею робочої сили. Згідно зі звітом Федерального агентства праці, 200 із 1200 професійних галузей мали недостатньо кваліфікованих працівників за останній рік.
Дефіцит кадрів найбільше відчувається у таких професіях:
обслуговуючий персонал готелях і ресторанах;
водії автобусів;
слюсарі;
фахівці з догляду за дітьми;
будівельники;
інженери в галузі автомобілебудування;
архітектори;
фармацевти;
фахівці з інформаційних технологій.
Найбільше вакансій в автомобільній галузі
Найбільше від нестачі робочої сили страждають автомобільні компанії. Дефіцит кадрів торкнувся ¾ всіх підприємств.
«Нестача кваліфікованих працівників — одна з головних проблем для компаній німецької автомобільної промисловості», — розповідає Андреас Раде з німецької асоціації автомобільної промисловості (VDA).
Працівників у автомобільній галузі бракувало з 2021 року, і ситуація постійно погіршувалась. Зараз понад 70% компаній у цьому секторі не можуть найняти достатньо фахівців. І це значно уповільнює зростання економіки.
Ринок праці для українців
Німеччина старається наймати досвідчених фахівців з-за кордону. Влада планує внести зміни до Закону про міграцію кваліфікованих працівників. Одна з майбутніх реформ — зробити блакитну карту (посвідка на проживання, яка надається країною ЄС іноземцю, який має високу кваліфікацію в будь-якій сфері) доступнішою для спеціалістів з вищою освітою.
Також у Німеччині хочуть дозволити громадянам інших країн працювати без додаткового підтвердження кваліфікацій та ступенів. Наразі українці мають право шукати роботу в Німеччині, але для деяких професій необхідна перекваліфікація та підтвердження навичок.
В Німеччині також активно залучають професіоналів з-за меж Європи. Наприклад, медичний персонал із Бразилії або IT-фахівців з Індії.