Верифікація, перерахунок та суд: як відбувається перевірка

• В українців через суди масово забирають соціальні виплати. Це стосується лише тих, хто приховав дані перед соцслужбою або Пенсійним фондом. Порушникам доведеться платити не лише все, що незаконно отримали, а й компенсувати кілька тисяч судового збору.
  
  

  Про те, як проходить верифікація та кого змушують повернути допомогу через порушення, читайте в матеріалі.
  
  Верифікація, перерахунок та суд: як відбувається перевірка
  
  Закон про верифікацію в Україні діє вже кілька років, у Мінфіні створено спеціальний департамент, контролює нарахування і Мінсоц. Крім того, кожне відомство, яке займається оформленням допомоги, здійснює первинну перевірку ще до того, як призначити виплату. Однак це не заважає українцям отримувати гроші з бюджету навіть у тому випадку, коли вони не мають права на виплати.
  
  Якщо в результаті перевірки виявиться, що допомогу надавали помилково (або її розмір має бути меншим), українцю надсилають листа з вимогою повернути гроші. І, зважаючи на сотню судових позовів, левова частка порушників гроші повертати відмовляється.
  
  У результаті відомство, яке призначило виплату, йде до суду. Вже після судового рішення можна підключити виконавчу службу, арештувати банківський рахунок, автомобіль тощо. OBOZREVATEL проаналізував судову практику за останні два місяці. Здебільшого, якщо порушення відбулося з вини отримувача допомоги, гроші зобов'язують повернути до скарбниці.
  
  Наприклад, 26 липня цього року Придніпровський районний суд у Черкасах (справа №711/3955/23) зобов'язав місцевого жителя повернути до бюджету 10,2 тис. грн, які він отримав як допомогу для малозабезпечених. Крім того, додатково доведеться компенсувати і судовий збір (2684 грн). У матеріалах справи йдеться, що чоловік не має права на пенсію та не може працювати через свій вік, тому йому платять "соціальну пенсію". Це різниця між прожитковим мінімумом та фактичними доходами.
  
  Фактичні доходи мешканець Черкас приховав, але перевірка це встановила. Добровільно всю переплачену суму повертати він відмовився, тож це доведеться зробити за рішенням суду.
  
  А буквально кілька днів тому, 31 липня, суддя Залізничного районного суду у Львові зобов'язав повернути 7866 грн субсидії до бюджету. Субсидію оформив чоловік, але він "забув" вказати у декларації свою дружину, яка зареєстрована за іншою адресою. Органам соцзахисту він надав інформацію лише про свій дохід, тому й отримував допомогу на оплату комуналки.
  
  Виявити обман знову допомогла верифікація. Суддя зобов'язав повернути до бюджету і всю субсидію, ще й заплатити 2481 грн судового збору. Його сплачує той, хто подає до суду (у цьому випадку органи соцзахисту), а потім витрати компенсує сторона, яка програла позов.
  
  Через суд забирають і "зайву" пенсію. Але найчастіше це стосується трьох випадків:
  
  пенсіонер помер, Пенсійний фонд вчасно не отримав інформації та нарахував зайву виплату;
  пенсію було призначено у зв'язку з інвалідністю, яку після чергового обстеження комісія не підтвердила;
  пенсіонер отримав пенсію за вислугою років, але потім знову влаштувався працювати.
  Наприклад, Сихівський районний суд у Львові стягнув у червні 5068 грн. Місцевий мешканець отримував пенсію через інвалідність, проте під час огляду медико-соціальною експертною комісією його визнали здоровим. А кількома місяцями раніше у Києві Святошинський районний суд забрав у пенсіонера виплату в розмірі 2540 грн. Платити таку пенсію мають лише після звільнення (це стосується лише пенсії з вислуги років). Киянин звільнився, отримав пенсію, а потім знову влаштувався на роботу. Тож за час його роботи пенсію змусили повернути через суд.
  
  До речі, іноді "зайву" пенсію виплачують і через помилку самого Пенсійного фонду. Наприклад, чиновники намагалися відсудити понад 55 тис. грн, які протягом кількох років переплатили, бо припустилися помилки у формулі розрахунку пенсії. Але суд вирішив, коли помилка сталася з вини Пенсійного фонду, повертати переплачене не потрібно.
  
  Як проводять верифікацію та яку інформацію отримають під час перевірки
  
  Перевірку проводять зіставляючи дані з різних реєстрів, перевіряючи документи, які надають самі українці під час оформлення допомоги. Проблема полягає в тому, що в Україні все ще масштабно поширена тіньова економіка. Українці отримують зарплати в конвертах, не декларують додатковий дохід, не оформлюють шлюб і все одно звертаються по допомогу як малозабезпечені, які потребують субсидії, матері-одиначки тощо.
  
  У межах верифікації чиновники отримають таку інформацію:
  
  про те, якими транспортними засобами володіє отримувач допомоги;
  документи, що надали для отримання допомоги;
  ті, хто перетнув кордон;
  інформацію про доходи від податкової;
  інформацію про штрафи, які сплачував отримувач допомоги тощо.
  Коли Мінфін виявляє будь-які нестикування, він надсилає цю інформацію тому відомству, яке призначило виплату, наприклад, Мінсоцу. Потім Мінсоц має самостійно провести повторну перевірку. Найбільше порушень серед субсидіантів. Та й помилку тут знайти простіше: найчастіше українці "забувають" зазначити повний склад сім'ї, не вказують великі покупки, "забувають" про спадщину тощо.
  
  Боятись перевірки не варто тому, хто нічого не порушував. Достатньо правильно заповнити декларацію. Навіть якщо ви не декларуєте весь дохід – щонайменше не звертайтеся по соціальну допомогу в тому випадку, якщо ви маєте на неї право лише завдяки приховуванню реальної зарплати.
  
  Отримуючи незаконну виплату, будь-якої миті вас можуть зобов'язати повернути її до бюджету. При цьому, крім "зайвої" суми, також доведеться повернути і витрати на судовий збір. А це додатково ще кілька тисяч гривень.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Чи впливає кількість випитої води за день на схуднення?
    
  • 7 неочевидних ознак, що ви ”вигоріли”
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози