Найвищий рівень зайнятості українських біженців — у Польщі. Про це свідчать дані нового звіту Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
Про це notesfrompoland.com.
У звіті ОЕСР зібрані дані з 12 із 38 країн, що входять до організації. За оцінками, найбільше працевлаштованих біженців працездатного віку у Польщі - 65%. На другому місці - Британія (61%), на третьому — Швеція (56%).
У Литві рівень зайнятості українських біженців — 53%, у Чехії - 51%, Данії, Нідерландах та Естонії- 46%, у Франції - 33%.
Найнижчий рівень працевлаштованості був у Швейцарії та Італії - 19% працездатних біженців. Хоча у рейтингу організації не було даних про Німеччину, у серпні голова Федерального агентства з праці Андреа Налес повідомила, що частка працевлаштованих працездатних українських біженців у Німеччині становить 19%.
Українські біженці інтегруються на ринки праці приймаючих країн значно швидшими темпами, ніж інші групи біженців, яким знадобилося від 5 до 10 років, щоб отримати роботу.
Значна частина можливостей працевлаштування для українських біженців — на низькокваліфікованих роботах попри те, що українці мають освіту вище середнього.
Дані у дослідженні надійшли з різних внутрішніх і міжнародних джерел та збиралися у різний час. У випадку Польщі, Великобританії, Чехії та Італії вони ґрунтувалися на опитуваннях. Дані з Польщі походять зі звіту NBP за листопад минулого року. Відтоді країна стикнулася із відтоком українських біженців.
Нагадаємо, ккраїнські біженці, які отримують соціальну допомогу в країнах Європейського Союзу, почали отримувати листи від контролюючих органів цих країн із вимогою надати виписки з рахунків в українських банках за останні три місяці. Це потрібно для оцінки правомірності отримання біженцями соціальних виплат.
У контролюючих органів країн перебування українських біженців є підстави вважати, що українські біженці не повністю розкрили інформацію про свої доходи та майно. Виплата ж соціальної допомоги передбачає відсутність майна та доходів. При цьому в кожній країні визначено відповідні межі вартості допустимого майна та доходів.