Основна відмінність між найманим працівником та ФОП полягає в способі оформлення їх правовідносин з роботодавцем/замовником.
Про це розповідають експерти budni.robota.ua.
З найманим працівником укладається трудовий договір, за умовами якого працівник зобов’язується виконувати певну роботу, а роботодавець — регулярно виплачувати погоджений розмір заробітної плати. Водночас на працівника за трудовим договором поширюються гарантії, встановлені трудовим законодавством (щодо охорони та умов праці, відпусток тощо).
З ФОП укладається цивільно-правовий договір, наприклад, договір про надання послуг, який передбачає забезпечення досягнення певного, наперед обумовленого сторонами, результату та відповідно оплату за надану послугу. Такий договір регулюється нормами цивільного законодавства.
Переваги та недоліки
При укладенні трудового договору перевагами для працівника є:
отримання регулярно заробітної плати у встановленому розмірі;
отримання гарантій, передбачених трудовим законодавством.
Натомість недоліками є:
фіксований розмір заробітної плати;
підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку.
Перевагами для ФОП є:
отримання винагороди, пропорційно до витрачених зусиль, знань, навичок;
можливість самостійно регулювати обсяг своєї роботи та визначати робочий графік.
Недоліками для ФОП є:
необхідність самостійного пошуку замовлень;
самостійне декларування та сплата податків;
відсутність гарантій щодо мінімальної заробітної плати, вимог щодо дотримання графіка роботи, правил надання відпусток та лікарняних.
Перевагами для роботодавця, який укладає трудовий договір з працівником є:
оперування необхідною кількістю працівників та можливість розподілу й планування роботи.
Проте потрібно:
відповідати вимогам трудового законодавства (щодо забезпечення дотримання всіх гарантій, зокрема, щодо графіка роботи, оплати відряджень, надання відпусток);
дотримуватися процедури припинення трудових правовідносин, а також податкового законодавства (щодо сплати всіх необхідних податків, зборів, платежів тощо).
Переваги у випадку найму ФОПа:
зменшення податкового навантаження.
Недоліки:
необхідність постійного пошуку професійних виконавців тих чи інших завдань;
ризик накладення штрафу на роботодавця у випадку прихованих трудових відносин.
Оподаткування
Із заробітної плати кожного найманого працівника роботодавцем утримуються та сплачуються такі платежі:
податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) — 18%;
військовий збір — 1,5%;
єдиний соціальний внесок (ЄСВ) — 22%.
ФОП (зокрема, ІІІ групи) самостійно подає звітність та сплачує єдиний податок (ЄП) у розмірі 5% від своєї винагороди, а також 22% ЄСВ, що з 1 січня 2024 року становить 1 562 грн на місяць, а з 1 квітня 2024 року — 1 760 грн на місяць.
Роботодавець не наймає працівників, а реєструє їх ФОПами. Чи законно це?
Чинним законодавством не обмежено право роботодавця укладати договори з ФОПами для виконання робіт чи отримання певних послуг, проте забороняється оформляти фактичні трудові відносини договором з ФОП.
У разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, податкові органи можуть проводити фактичні перевірки.
За результатами такої перевірки податкові органи можуть встановити наявність фактичних трудових відносин між роботодавцем та ФОП, вважаючи сторін працівником та роботодавцем, а також факт заниження сум податку на доходи фізичних осіб, військового збору тощо, внаслідок здійснення оплати робіт (послуг) за господарськими договорами, які за своєю суттю є трудовими обов’язками працівників.
У такому разі на підставі відповідного акта, складеного за результатами перевірки, може бути винесено відповідні податкові повідомлення-рішення, якими визначаються донарахування щодо податку на доходи фізичних осіб, військового збору тощо.
Інспектори праці також мають право проводити перевірки щодо правомірності оформлення працівників.
За результатами таких перевірок до юридичних осіб та ФОП, які використовують найману працю без оформлення трудових відносин, можуть застосовувати:
відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 71 000 грн з 1 січня 2024 року та 80 000 грн з 1 квітня 2024 року;
адміністративну відповідальність у вигляді штрафу, який накладається на посадових осіб підприємств та ФОП, що використовують найману працю, в розмірі від 8 500 грн до 17 000 грн.