В Україні Кабінет міністрів пропонує заморозити мінімальні пенсії, зарплати та прожитковий мінімум у проєкті бюджету на 2025 рік. Це призведе до того, що реальний рівень соцстандартів знизиться щонайменше на рівень інфляції (наступного року це 9,5%).
Про те, які зміни підготували в уряді, до чого це може призвести і як вплине на звичайних українців, читайте в матеріалі OBOZ.UA.
Соціальні стандарти планують заморозити на три роки. Це може стати причиною найбільшого падіння соцстандартів
Українці вже звикли до тимчасового заморожування соцстандартів. Прожитковий мінімум не підвищували в 2014-му, після початку війни. Соціальні стандарти також заморозили і після початку повномасштабної війни. Однак зараз уряд наважився на заморозку соціальних стандартів (мінімальної пенсії, зарплати та прожиткового мінімуму) на три роки. Такий крок передбачено в Бюджетній декларації.
У проєкті бюджету на 2025-й зробили перший крок для реалізації цього плану: всі соціальні стандарти залишатимуться на рівні 2024-го. І це погана новина для всіх. Логіка уряду продиктована необхідністю заощаджувати бюджетні кошти та скорочувати видатки в умовах повномасштабної війни та щораз більших потреб на оборону. Щоб проєкт бюджету став бюджетом, його мають підтримати в Раді.
Проблема полягає в тому, що така економія передусім зачепить найбідніших українців. Тих, чия зарплата на рівні мінімальної і чиї пенсії залежать від прожиткового мінімуму. Саме серед таких українців найбільший рівень бідності. І йдеться про фізіологічну бідність: коли доходів не вистачає на задоволення найнеобхідніших потреб – збалансоване харчування.
Вже зараз ситуація з бідністю критична. За даними Світового банку, в Україні за межею бідності перебуває 29% населення. І якщо соціальні стандарти заморозити на кілька років, ця цифра може суттєво погіршитись.
Станом на кінець літа в Україні реальний рівень прожиткового мінімуму на пенсіонера становив 6 тис. грн. Це та сума, якої вистачить на задоволення найнеобхідніших потреб. Зазначимо, згідно з даними ПФУ, в Україні 6,33 млн пенсіонерів (з 10,2 млн) отримують пенсію, розмір якої менш ніж 5 тис. грн. При цьому тільки 3,9 млн пенсіонерів отримують понад 5 тис. грн. Отже, 61,7% українців на пенсії отримують значно менше фактичного прожиткового мінімуму.
І ситуація може погіршитись. "У 2024-2025 роках інфляція очікується у розмірі 18,3% (грудень 2025/грудень 2023), національна валюта послабиться на 18,7% (з 36,6 грн/дол. у середньому у 2023 році до 45,0 грн/дол. у середньому у 2025 році). Це означає суттєві втрати у реальних доходах соціально вразливих категорій громадян", – пояснив голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Що буде із зарплатами в Україні
Середня зарплата в 2025-му, згідно з оцінками уряду, зросте з 21,8 тис. до 24,3 тис. грн. Тобто за рік у середньому українці будуть заробляти на 10,5% більше. При цьому інфляція має бути на рівні близько 9,5%. Тобто реальний розмір зарплат (якщо врахувати зростання цін) зросте всього на 1%. Причина такого мізерного зростання (а фактичне заморожування) – рішення не переглядати мінімалку впродовж наступних трьох років.
Мінімалка в розмірі 8 тис. грн вже цього року не надає можливості забезпечити себе базовим набором продуктів та послуг. Фактичний прожитковий мінімум з урахуванням обов'язкових платежів із зарплати – 8089 грн станом на кінець літа. А вже наступного року ця цифра може бути щонайменше на 1 тис. грн більшою (з урахуванням інфляції).
У проєкті бюджету на 2025-й передбачено, що мінімальна зарплата залишиться на рівні 8 тис. грн. Ба більше, у Бюджетній декларації зазначено, що мінімалка також не змінюватиметься в 2026-му та 2027-му. А це вже матиме більш суттєві наслідки. Мінімальна заробітна плата перестане гарантувати українцям необхідний рівень доходу. Той, хто працює на повну ставку, може перебувати за межею бідності.
Ще одна значна проблема: в Україні високий рівень тіньової зайнятості, частину зарплат платять у конвертах. Підвищення мінімалки також сприяє детінізації заробітних плат.
Достатнім рівнем мінімальної зарплати вважається 60% медіанної. До такого показника прагнуть у ЄС. Вже зараз, за даними Євростату, у восьми країн ЄС мінімалка вища за 1 тис. євро. В Україні за останні п'ять років мінімалка у найкращому разі наближалася до рівня 50% від середньої зарплати. Такий показник був, наприклад, 2021-го.
Як видно на графіку, вже наступного року співвідношення мінімальної та середньої зарплати може досягти рівня 32,8%. Це свідчить про те, що потенціал для більш значного збільшення зарплат в Україні є. Мінімалка, якщо її заморозити, перестане виконувати свою функцію: забезпечення працюючих необхідного мінімального рівня доходу.
Мінімальну пенсію можуть заморозити. Це матиме значні наслідки
І хоча фактичний прожитковий мінімум на пенсіонера становить вже близько 6 тис. грн, в Україні мнімальна пенсія (тобто той прожитковий мінімум, який використовують під час розрахунку виплат) становить всього 2361 грн. Гарна новина – більшість українців отримують значно вищу суму. Наприклад, якщо виконали норматив щодо стажу і досягли 65-річчя, гарантований розмір пенсії становить від 40% мінімалки. А це вже 3200 грн.
Є і вікові доплати. Для тих, хто досяг 70-річчя, 75-річчя, 80-річчя. Наприклад, для українців старше 80 років діє доплата в розмірі 570 грн. Однак і цього недостатньо. "Ця доплата, звичайно, не дозволяє компенсувати до достатнього рівня. Але це краще, ніж нічого. Ця виплата хоч трохи компенсує. А потреби з віком також можуть зростати. Наприклад, треба купувати більше ліків", – каже демографиня Людмила Черенько.
І хоча підвищувати мінімальну пенсію в уряді не планують, на наступний рік передбачено індексацію пенсію. Її розмір поки що невідомий. За приблизними розрахунками редакції OBOZ.UA, у кращому випадку індексація може бути на рівні до 17%. Це суттєве підвищення, однак є певні особливості. Наприклад, підвищуватимуть тільки розмір "голої" виплати, який не враховує вікові і будь-які інші доплати. Тож у результаті для левової частки українців розмір підвищення може бути меншим.
"Це надзвичайно важливе питання. Якщо ми хочемо, щоб люди залишались тут жити і працювати, щоб повертались ті, хто поїхав, – не можна посилати сигнал, що розрив у рівні соціальних стандартів тут і в Європі, який і так є достатньо великим, найближчими роками тільки збільшуватиметься", – додав Гетманцев.
Бюджет на 2025-й ще має розглянути профільний комітет. Крім того, свої правки можуть подавати і народні депутати. Як зміниться документ до другого читання та остаточного ухвалення, ще не відомо. Однак шанси на перегляд соцстандартів в остаточній версії бюджету все ще високі.