Скільки українок не планують повертатись з Європи додому

• Після закінчення великої війни в Європі можуть залишитись від 4,2 до 5,1 млн українців, і цьому можуть сприяти уряди Польщі, Німеччини, Чехії та інших країн, які прийняли вимушених переселенців.
  
  
  
  

  Про це йдеться у дослідженні Конфедерації роботодавців України.
  
  За оцінками Конфедерації, в країнах Європи знаходяться близько 2,4 млн українських жінок, які виїхали з дітьми, і 60−70%, відповідно до опитувань, не планують повертатись в Україну щонайменше до закінчення війни. Таким чином, за кордоном можуть возз'єднатись 1,4−1,7 млн сімей — стільки ж чоловіків можуть виїхати з України після зняття заборони на виїзд.
  
  «У європейських країнах може опинитись близько 4,2−5,1 млн українців, і ЄС у цьому може бути зацікавлений через дефіцит трудових ресурсів. Зокрема Німеччина розуміючи масштаби напливу українських вимушених мігрантів, у грудні 2022 року підписала угоду про залучення кваліфікованих фахівців з Індії. У цьому головна відмінність нинішньої політики Європи щодо мігрантів, від підходів, що діяли після Другої світової війни та під час кризи 2013−2018 років», — йдеться у дослідженні.
  
  Серед основних переваг українських повоєнних мігрантів у порівнянні з біженцями, які прибували до Європи у 2013−2015 роках, є відносно висока матеріальна забезпеченість.
  
  «Багато хто з українських мігрантів мав (і має зараз) роботу в Україні і кошти для проживання. По суті, більшість українців, які вимушено залишили країну — представники середнього класу. Загалом витрати українців за кордоном з рахунків в українських банках у травні 2022 року становили понад $2 млрд, а у наступні місяці - по $1 млрд на місяць. Витрачання таких коштів призвело до значного позитивного впливу на внутрішні ринки Польщі та Естонії. Таких явищ в Європі не було під час міграції людей з Близького Сходу і Африки. Останні опитування показують, що 55% українських мігрантів у Польщі оцінюють свій матеріальний стан як середній, і вони відправляють кошти в Україну», — відзначив президент Конфедерації Олексій Мірошниченко.
  
  Крім того, швидкість інтеграції українських мігрантів набагато вища, ніж у біженців у 2013 році. У Польщі вже працюють близько 90% працездатних повоєнних мігрантів з України, у Чехії - 45%.
  
  Високій зайнятості сприяє високий освітній і кваліфікаційний рівень українців.
  
  «Серед українських біженців у Німеччині вищу освіту мають 72% осіб працездатного віку. У Польщі частка українців з вищою або неповною вищою освітою — 69%, у Чехії - 60%», — йдеться у дослідженні. Для порівняння, вищу освіту мали лише 18% мігрантів, які прибували у Європу у 2013−2015 роках.
  
  «Хоча кількість українських біженців в рази більша, ніж під час міграційної кризи 2013 року, наплив наших співвітчизників більш прийнятний для ЄС: витрати на масовий прийом толерантних, ментально, культурно та релігійно близьких європейців з високим рівнем кваліфікації є вигідними інвестиціями, які частково окупились лише за рік», — зазначив Мірошниченко.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: