Біженці з України приносять економічну вигоду Європі

• Вимушена міграція та перебування українців за кордоном має велику вигоду для країн, які приймають біженців з України.
  
  

  Про це заявляє голова підкомітету з питань взаємодії держави і бізнесу та інвестицій Комітету з питань економічного розвитку Ігор Марчук.
  
  Сьогодні понад 8,9 млн українських громадян залишаються за кордоном через війну. З початку 2023 року ця цифра зросла ще на 900 тисяч. Тобто 57% економічно активного населення України перебувають за її межами та майже не впливають на її економіку.
  
  Основні країни-реципієнти, в яких знайшли прихисток українці, — це Польща — понад 1,5 млн осіб, Німеччина — понад 1 млн, Чехія, Італія, Іспанія, Румунія.
  
  Згідно з розрахунками Європейського центрального банку (European Central Bank), 55% вимушених емігрантів з України працевлаштовуються або активно шукають роботу в країнах-реципієнтах.
  
  «Отже, перспективи повернення в Україну близько 5 млн громадян під великим питанням. І час, на жаль, працює проти нас», — каже Марчук.
  
  За його словами, зараз в Європі розгорнулась справжня боротьба за українців.
  
  «Німеччина ще у 2022 році оголосила про наміри щороку залучати 400 тисяч кваліфікованих робітників з-за кордону. Про необхідність залучення додаткової робочої сили заявили також Польща, Румунія, Литва, Естонія. Боротьба за кваліфіковані кадри серед мігрантів з України є цілком зрозумілою. Адже вимушена міграція з України та перебування українців за кордоном має неабияку вигоду для країн-реципієнтів», — вважає Марчук.
  
  Що потрібно для того, аби повернути українців в Україну?
  
  Державі потрібно створювати істотно кращі соціальні, економічні, фінансові й фіскальні стимули для реалізації підприємницького потенціалу наших громадян у межах української економіки.
  
  «Очевидно, що спеціальні податкові режими є найефективнішим інструментом у багатьох випадках. Особливо коли йдеться про компромісну детінізацію, яка в більшій чи меншій мірі актуальна для будь-якої країни», — повідомляє урядовець.
  
  Він наголошує, що для вирішення надважливого завдання повернення українців в Україну держава має не сліпо копіювати фіскальні політики країн-сусідів щодо системи та ставок оподаткування мікро- та малого бізнесу, а створювати стимули які будуть суттєво кращими, ніж ті, що існують у країнах-реципієнтах.
  
  За інших рівних умов, що сильнішою інституційно є та чи інша держава, то більший податок вона може собі дозволити встановлювати для мікро- та малого бізнесу. Тим паче досвід розвинутих країн світу це з легкістю доводить.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: