Потік українських біженців в Європу на початку повномасштабного вторгнення рф виявив можливості ЄС щодо прийняття великої кількості біженців, а також показав переваги гуманного підходу до мігрантів. Водночас це стало різко контрастувати з реакцією на міграцію громадян з інших країн.
Про це повідомляє автор Європейської ради з міжнародних відносин.
Тож чому українських біженців назвали корисними для Європи та які уроки та висновки можна зробити з реакції ЄС на міграцію з України, розбираємось далі у матеріалі.
Реакція ЄС на біженців з України та інших країн:
За словами автора, реакція Європи на російське вторгнення в Україну була згуртованою, швидкою та масовою. Зокрема йдеться про підхід до прийняття українських біженців:
«Через десять днів після вторгнення ЄС одноголосно прийняв новий закон про надання тимчасового захисту громадянам України, які тікають з країни, активувавши Директиву про тимчасовий захист вперше з моменту її прийняття у 2001 році. Щоб бути зареєстрованими за схемою захисту, українські шукачі притулку потрібно лише пред’явити ID-картку або паспорт», — пише автор.
Водночас потік біженців з інших країн починає знову зростати, однак мігранти мають проходити суворі процедури та перевірки на зовнішніх кордонах ЄС, зокрема для встановлення права на в'їзд. Прикордонники можуть тримати біженців під вартою до 6 місяців, а після розвернути їх назад та не пропустити через кордон.
А тому автор вважає, що реакція на потік біженців з України містить у собі важливі уроки для уряду ЄС та демонструє переваги гуманного підходу до прийняття біженців. Тож, про які уроки йдеться?
Європа може прийняти велику кількість біженців
За приблизно півтора року країни ЄС прийняли близько 6 мільйонів біженців з України. Найбільшу кількість українців прихистила Польща, яка почала готуватись до приймання біженців ще до початку російського вторгнення, через підвищений рівень напруги на українсько-російському кордоні. Так, Польща надала тимчасовий захист 1,5 мільйона українців. На другому місці знаходиться Німеччина, яка прийняла 960 тисяч біженців. Третє й четверте місця посідають Італія та Іспанія, які надали тимчасовий захист ~186 тисячам українців.
Крім цього, біженцям з України було надано можливість потрапити в ЄС без довгих перевірок, а після знайти житло та працевлаштуватися. Тобто, перший урок свідчить про те, що Європа може мобілізуватися та розмістити велику кількість біженців, якщо у цьому є потреба.
Дозвіл на роботу для біженців — це вигідно і для країни, що приймає мігрантів
Тимчасовий захист надає українцям право на законне працевлаштування, і вже через рік після початку повномасштабного вторгнення близько 40% біженців з України працювали в Європі.
Це надає переваги не лише самим мігрантам, які інтегруються у нові громади, але і йде на користь приймаючій країні. Так, за даними Європейської комісії, 13% ключових працівників в ЄС у 2020 році (під час пандемії Covid-19) були мігрантами. Крім цього, біженці становили 70% зростання європейської робочої сили за останні 10 років і сплачували більше податків та соціальних внесків, ніж отримували виплат.
Також автор Європейської ради зазначає, що в Європі багато вільних робочих місць, які можуть заповнити мігранти. Наприклад, на початку повномасштабного вторгнення, нова ініціатива EU Talent Pool, яка допомагала українським біженцям знайти роботу в ЄС, запропонувала понад 3 мільйони вакансій.
Зусилля країн ЄС, щодо інтеграції біженців з України, показали високий рівень ефективності міжгалузевої співпраці та сумісного управління у наданні послуг. Тобто ЄС співпрацював безпосередньо з національними урядами та гуманітарними організаціями, щоб вони могли ефективно надавати українцям послуги з інтеграції. До них входять: освіта, охорона здоров’я, працевлаштування та житло.
Наприклад, влітку 2022 року Європейський інвестиційний банк схвалив кредит у розмірі 2 мільярдів євро Національному фонду допомоги Польщі, який надавав комплексний пакет послуг (товари, медичне обслуговування, соцвиплати та освіту) для центрів прийому біженців. А Організація економічного співробітництва та розвитку надала українцям можливість вивчати мову онлайн. Тобто, міжнародні гуманітарні організації органічно доповнюють зусилля ЄС.