Тимчасовим захистом у ЄС користуються 4,3 млн українців. Переважно люди, що рятуються від війни, осіли в таких країнах, як Німеччина (1,27 млн осіб, 29,5% від загальної кількості) і Польща (951,56 тис. осіб, 22,1%).
Про це повідомляє Євростат. За його даними, також багато українців виїхало до Чехії – нині їх там 381,19 тис. осіб, 8,9% від загальної кількості.
При цьому наголошується: порівняно з кінцем грудня-2023 найбільше українців, які користуються тимчасовим захистом, зросло в Німеччині. Тут їх побільшало на 18 905 осіб. А крім того, в:
Чехії (+8 155 осіб);
Іспанії (+2 830 осіб).
Втім, у деяких країнах таких українців стає менше – найімовірніше, через певні причини вони їдуть з них. Так, найбільше скорочення зафіксовано в Італії, де тих, хто користується тимчасовим захистом, стало менше на 18 125 осіб. Також їхня кількість зменшилась у:
Польщі – на 3 235 осіб;
Естонії – на 225 осіб;
Франції – на 205 осіб;
Люксембурзі – 10 осіб.
Загалом, наголошується, на 31 січня 2024 року серед усіх одержувачів тимчасового захисту в ЄС українці становили 98%. З них:
дорослі жінки – 46,1%;
діти – 33,2%;
дорослі чоловіки – 20,7%.
У Нідерландах захотіли посилити правила для українців
Водночас у парламенті Нідерландів запропонували посилити правила, що регулюють фінансові зобов'язання працевлаштованих біженців. Якщо ініціативу буде схвалено, українцям у цій країні доведеться платити за житло та харчування.
Наразі українські біженці в Нідерландах мають статус, який з прав відповідає статусу громадян ЄС. Серед іншого українці мають право на проживання та працевлаштування.
Проте також біженці одержують фінансову допомогу в розмірі від 280 до 380 євро на місяць (до 15,6 тис. грн) для покриття житлових витрат. Передбачається, що виплата цієї допомоги має припинятись з моменту отримання роботи. Водночас контроль за цим процесом викликає проблеми.
Крім того, українців звільнено від плати за медичне страхування, комуналку та податки. У парламенті Нідерландів вважають, що ті, хто знайшов роботу, все ж таки повинні мати більше витрат на власні потреби.
"Українці, які працюють тут, мають зробити внесок у власне житло. Це те, що мають робити особи, які шукають притулку, і люди, які отримують допомогу. До українців потрібно ставитися так само, як і до всіх інших у цій країні", – зазначила депутатка Каті Пірі.