В Україні хочуть розробити справедливі механізми бронювання

• В Україні хочуть розробити справедливі механізми бронювання співробітників для бізнесу. Наразі розглядається опція доопрацювання системи електронного бронювання і вводиться автоматичне продовження всіх бронювань на місяць, після чого цю опцію можна буде повторити.
  
  

  Про це заявила голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга народу» Олена Шуляк.
  
  За її словами, на сьогодні питання бронювання співробітників — одне з найбільш актуальних. Проблема в тому, що у бізнес-спільноти немає чіткого розуміння, як воно буде відбуватися і взагалі - для кого ця опція доступна, а для кого ні. Тому компаніям важливо отримати чітке рішення, і відповідно до нього адаптувати всі свої процеси і надалі працювати, що через невизначеність зараз просто неможливо.
  
  «Я подавала до мобілізаційного законопроєкту правки, які стосувалися автоматичного бронювання, адже досить розповсюдженою нині ситуацією є випадки, коли бронювання закінчилось, іде перебронювання, і в цей час люди не мають можливості отримати відповідні документи. На жаль, ці правки не врахували», — повідомила Шуляк.
  
  Вона зазначила, що бізнес-асоціації озвучують декілька найбільш розповсюджених проблемних моментів щодо бронювання співробітників.
  
  По-перше, неможливість бронювання фопів і також гіг-фахівців, які працюють як резиденти Дія.City.
  
  По-друге, невизначеність у термінах бронювання, коли не зрозуміло, як діяти після завершення 6-місячного періоду бронювання.
  
  Наприклад, чи потрібно подавати документи на перебронювання, чи бронювати з нуля, чи працівники будуть вважатися придатними для мобілізації.
  
  Також створює додаткові ризики і вимога бронювати не більше 50% від загальної кількості військовозобов'язаних працівників — багато компаній не подають списки на бронювання через побоювання, що іншу половину військовозобов'язаних працівників мобілізують.
  
  Не менш актуальне питання — терміни розгляду заявок на бронь — компанії можуть чекати відповіді від Міністерства Оборони аж до 5−6 місяців. А найменша помилка в пакеті поданих документів на бронювання означає повернення цих документів без будь-яких пояснень. Комунікація з цього приводу абсолютно не налагоджена, що і потрібно виправити, пояснила Олена Шуляк.
  
  «З цими і аналогічними проблемами до нас звертаються десятки бізнес-асоціацій. Тому зараз нам потрібно зібрати до купи всі проблемні питання, подати їх Міністерству і отримати чіткі і зрозумілі відповіді. Якщо є питання, по яким відповідь негативна, це вже плюс, оскільки буде розуміння, як діяти і переформатовувати свою діяльність. Тобто головне — ясність», — підкреслила вона.
  
  За словами Шуляк, дуже багато питань би вирішило запровадження електронного бронювання — оскільки бронюються співробітники, які вже стоять на обліку в ТЦК і всі їхні документи підготовлені, процес бронювання далі по суті є бюрократією, яка займає час і громадянина, якій бронюється, і Міністерства. Документи з ТЦК переглядаються у ручному режимі, а це сотні сторінок і 1,5−2 місяці, допоки буде готове відповідне рішення і які можуть бути критичними для бізнесу. Тому для більшості компаній електронне бронювання стало б серйозною підтримкою.
  
  Нагадаємо, з початку травня діє постанова щодо автоматичного продовження всіх бронювань на місяць: цей механізм вже вводили по перехідному періоду для постанови КМУ № 76, яка регулює процедури бронювання, а потім повторювали ще тричі. Тобто це може бути однією з доступних опцій доки всі проблемні моменти щодо бронювання не вирішаться.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Чому важливо пити какао дітям і дорослим?
    
  • Зверніть увагу на ці продукти, коли болить голова
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози