Що відбувається з цінами на ліки в Україні насправді

• В Україні з початку березня запрацювало нове регулювання фармацевтичного ринку, яке мало призвести до зниження цін на деякі ліки майже на 30%. Але на практиці все виявилося не так райдужно – фармацевтичні компанії залишилися у виграші, аптеки змушені виборювати виживання, а споживачі – і далі купують дорогі медикаменти.
  
  

  При цьому, як з'ясувалося під час спілкування журналістів із президентом асоціації "Виробники ліків України" Петром Багрієм, виробники заперечують отримання вигоди та не збираються брати на себе відповідальність. Що ж відбувається з цінами насправді.
  
  За підрахунками експертів, подорожчання ліків за останні три роки в Україні становило 120%. Також, за даними МОЗ, вартість медикаментів українського виробництва збільшилася від 26 до 131%, причому найпопулярніші препарати демонструють зростання від 70 до 110%. При цьому перед оголошеним зниженням цін із 1 березня виробники заздалегідь підняли вартість ліків. Пік такого подорожчання припав на січень-2025, коли вартість зросла більш як на 30%.
  
  Ці цифри Багрій назвав "неправдою". Сам факт подорожчання він заперечувати не став, але своїх оцінок не надав, по суті ухилившись від коментарів. "Я не знаю. Є якісь препарати, які виросли, якісь не виросли. Тобто "вони виросли на 120%" – я таке вперше чую. І цього я навіть не збираюся коментувати, бо це не відповідає дійсності", – зазначив він у спілкуванні з журналістами.
  
  Так само Багрій не став визнавати, що кінцева ціна медпрепаратів в аптеках в основному залежить саме від виробників. Нагадаємо, за даними аналітичної компанії Proxima Research, 71,8% вартості ліків в Україні формують виробники. Аптеки можуть впливати лише на 22,3% від кінцевої ціни, дистриб'ютор – на 5,9%. При цьому аптечна націнка в Україні становить лише 14-15% – це найнижчий рівень у Європі. Націнка виробників не контролюється і офіційно не розголошується, що грає на руку фармкомпаніям. Тим часом, експерти припускають, що вона може становити до 85%, це незрівнянний з аптечним рівень.
  
  Багрій же заявляє, що "не бачив такого дослідження". "У нас є сьогодні чітка ціна заводу, яка на частину препарату ... реферується. А на іншу – визначається прайсами заводів, і є націнки – регульовані та нерегульовані. Були зміни законодавства. Були націнки на регульовану частину, нерегульовану частину ринку. І це визначалося тільки ринковим методом. Зараз у нас запроваджується, і в тому числі, з ініціативи виробників ліків, чіткий підхід до ціноутворення. Зрозумілий та прозорий. Є реферування ціни, шляхом реферування визначається ціна виробника, що вноситься до національного каталогу цін", – заявив представник виробників ліків.
  
  У подорожчанні ліків, темпи якого не береться оцінювати, Багрій звинувачує "маркетингові договори, які формували ціни лікарських засобів", та "суттєво впливали на ціноутворення". "Ми пропонуємо відмовитись від відсотків, бонусів тощо. Тобто створити чітко – аптека, заклад охорони здоров'я", – пояснив Багрій нові правила.
  
  Так, 12-13 лютого в Україні було прийнято три ключові документи, які закладають абсолютно нові принципи функціонування ринку. Рада національної безпеки та оборони (РНБО) затвердила пакет жорстких регуляторних змін для фармринку, включаючи заборону на маркетингову активність та просування ліків у галузі. Втім, ця заборона маркетингових угод між виробниками та аптеками призвела лише до того, що виробники заощадили близько 25%, які раніше йшли на знижки аптекам.
  
  Але Багрій продовжує обстоювати цю норму. У спілкуванні з журналістами він заявив, що у структурі витрат частка на маркетинг за останні роки "істотно зросла". "Це одна із причин подорожчання цін на сьогодні", – сказав він і додав, що "маркетингові платежі в Україні доходять в окремих випадках до 70%".
  
  "Зміна курсу долара, зростання вартості сировини, зростання енергоносіїв, значне зростання логістичних послуг. Неможливість отримати комплектуючі та обладнання, наприклад, на відстрочку платежу. Тому що продавці в Україні вантажі не страхують, є ризик втрати", – сказав Багрій.
  
  Втім, згідно з даними "Моріон", у 2021 році частка маркетингу у витратах була такою самою, як і в січні 2025 року. Тобто тепер виробники просто мають можливість економити чималу суму коштів, що раніше йшла на маркетингові договори.
  
  Тут випливає ще один важливий нюанс. Маркетингові угоди заборонили за всіма ліками, а ціни знизили лише на список із орієнтовно 100 препаратів. Ба більше, разом зі зниженням цін на ліки зі списку МОЗ виробники підняли вартість препаратів, які не потрапили до цього списку. Багрій не заперечував, що багато препаратів так і не подешевшали, але запевнив, що це тимчасове явище.
  
  "По-перше, ціни знизилися на 30% на ліки, які визначив президент.... Друге, робота з подальшого зниження триває. Сьогодні істотного зниження цін не відбувалося, тому що за перші два місяці (2025 року. – Ред.) компанії-виробники заплатили маркетингові послуги. Зміни ще не відбулися. Для цього потрібен ще час", – запевнив Багрій.
  
  Слід розуміти, що після заборони маркетингових договорів ціни на ліки в Україні будуть зареферовані, і виробники вирішили підтримати цей крок. "На всі без винятку лікарські засоби буде дистриб'юторська націнка регулюватися. На всі ліки будуть аптечна націнка регулюватися. І на всі без винятку маркетингові послуги, які надаватиме аптека, буде чіткий їхній перелік, буде визначено їх вартість", – пояснив Багрій.
  
  Йдеться зокрема про законопроект про роботу фармринку №11493, який уже підписав президент. Проти нього, зокрема, виступали у Європейській Бізнес Асоціації (ЄБА). Експерти пояснюють, що у разі тотального реферування ціни на деякі групи препаратів стримуватимуть законодавчо. А це вже може призвести до скорочення асортименту ліків. "Особливої уваги вимагає той факт, що запровадження запропонованих змін негативно вплине саме на препарати міжнародних виробників – основних інвесторів у сферу охорони здоров'я України", – зазначали в ЄБА.
  
  Щодо асортименту, то є проблеми і зі списком препаратів, ціни на які в Україні зобов'язалися знизити. Так, список топ-100 ліків було створено не на основі рекомендацій лікарів чи запитів пацієнтських організацій, а за пропозиціями самих виробників. Лікарі вже критикували підхід до формування списку, зазначаючи, що в ньому переважають препарати без доведеної ефективності. Крім того, серед "топпрепаратів", наприклад, опинилося сім видів "аскорбінки" з різними смаками.
  
  Тобто до списку можуть потрапляти незначні ліки, тоді як життєво необхідні препарати залишаються поза увагою. Багрій визнає, що споживачі критикують перелік, але заперечує, що його формували виробники, та перекладає відповідальність на всіх українців.
  
  "Так, дійсно дискусія продовжується – що знизили на щось таке взагалі просте ... Я бачу це в суспільстві, в інтернеті. ... Президент вийшов з ініціативою знизити ціну на найбільш уживані 100 препаратів. Ви розумієте, є ринок, і якщо аскорбінова кислота сьогодні потрапляє в 100 найбільш вживаних, то на неї і потрібно знизити ціну. І не виробник визначав, що цей препарат сюди потрапив чи не потрапив, це ми споживаємо так в Україні. У нас є перекис водню також серед найуживаніших препаратів. Напевно, хотілося щось інше бачити у списку, але що споживаємо, те маємо в лідерах. Тому тут питання до нас, як до споживачів, що потрапило туди, а що ні", – заявив він.
  
  Що мають українці у результаті? Здешевлення ліків виявилося скоріше ілюзією, ніж реальним падінням вартості для споживачів. По суті після березневого "зниження" ціни фактично повернулися до рівня кінця 2024 року. Наприклад, "Тонорма" від тиску зросла в ціні з 2022 по 2025 втричі, а зараз подешевшала, повернувшись до ціни на початок минулого року.
  
  І чи буде реальне зниження цін для пацієнтів залежить тільки від виробників, у яких залишилася маржа від маркетингових договорів.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Чи можна лікувати зуби під час вагітності?
    
  • Думка лікарів - що краще: кесарів розтин чи природні пологи?
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози