В Кабміні прокоментували ріст цін

Тарифи. Ціни. Штрафи — 14.03.2022 - 15:00 — RomanK Переглядів: 4774

Поділитись:

У лютому 2022 року споживча інфляція в річному вимірі прискорилася до 10,7% (із 10% у січні). У місячному вимірі ціни зросли на 1,6%. Про це свідчать дані, опубліковані Державною службою статистики України.

7643_programma-gosudarstvennogo-sofinansirovaniya-pensii-800x450.jpg (38.27 Kb)

Про це пише Голова ради НБУ Богдан Данилишин.

Національний банк України в межах чинного мандату, відповідно до основних засад грошово-кредитної політики, зробив і робить все можливе для приведення показника інфляції до визначеного таргета в середньостроковій перспективі.

Разом з тим, на його думку, немонетарні чинники продовжують формувати основний інфляційний тиск в Україні починаючи ще з жовтня 2020 року. До початку війни на немонетарні чинники припадало близько 2/3 загального зростання індексу інфляції. Тоді головними немонетарними факторами інфляції були зростання вартості енергоносіїв, волатильність світових цін на окремі сировинні товари, епідеміологічні втрати, проведення структурних реформ у національній енергетиці.
На даний момент річний індекс інфляції переважно сформований структурними шоками ще з довоєнного періоду:
• зростання цін виробників промислової продукції, реалізованої в межах території України за рік становило 66%;
• удорожчання енергоносіїв особливо відобразилося на зростанні вартості енергомістких споживчих товарів та послуг;
• зростання світових цін на окремі сировинні сільськогосподарські товари вплинуло на вартість продуктів харчування у споживчому кошику українців.
Зростання цін промислових виробників виступає вагомим чинником прискорення інфляції. Нинішня ситуація з цінами промислових виробників є наслідком комбінації відразу декількох шоків, в яких перебувала українська економіка протягом останніх декількох років — структурних реформ в енергетичному секторі, волатильності зовнішніх цін внаслідок ковід-кризи та триваючої кризи енергоносіїв в Європі.

Агресія РФ кардинально змінює ціноутворення на ринках України. В умовах воєнних дій попит та пропозиція товарів та послуг диктуватимуться вимогами нагальної необхідності, безпеки та оборони. В умовах воєнної економіки стримувати інфляційні процеси можуть лише адміністративно-контрольні заходи, оскільки монетарні стимули не в змозі змінити споживчі/інвестиційні настрої населення та підприємств, а ринкові інфляційні очікування просто відсутні.
Саме тому 7 березня Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке дозволяє обласним військовим адміністраціям спільно з Нацполіцією та Держлікслужбою здійснювати контроль за цінами на соціально значущі продукти харчування, ліки та паливо. За ланцюгом це впливатиме і на промислових виробників. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийняла рішення про встановлення однієї торгової зони на електроенергію «Об’єднана енергетична система України».
Нагадаю, що напередодні війни українська економіка так і не встигла оговтатись після ковід-кризи:
• реальний ВВП 2021 року зріс лише на 3,2% (після падіння на 3,8% у 2020 р.), що значно нижче відповідних показників у сусідніх країнах Східної Європи;
• лише близько 10% ВВП 2021 р. припадало на інвестиції, що критично мало порівняно з іншими країнами, що розвиваються (25% ВВП). Це обмежує виробничий потенціал економіки та пригнічує створення нових робочих місць;
• купівельна спроможність доходів населення України в 2021 р. була низькою (оцінка МВФ за ВВП у ПКС на 1 жителя);
• заощадження населення скоротились на 90 млрд. грн (2,4% ВВП), в т.ч. в частині іноземної валюти — на 1,6 млрд.дол. Це говорить про те, що поточні доходи населення не покривали невідкладних споживчих витрат.
Для боротьби з інфляцією НБУ протягом останніх 12 місяців підвищив облікову ставку на 400 б.п. Однак, слабкість монетарної трансмісії та немонетарний характер інфляції не дозволили отримати помітних ефектів зниження споживчих цін.
3 березня Правління НБУ прийняло рішення про скасування регулярних засідань з питань облікової ставки, залишивши її розмір на рівні 10% річних до нормалізації економічної ситуації в країні, а 8 березня — про здійснення купівлі військових облігацій Уряду на первинному ринку.
В даних економічних обставинах політика центрального банку повинна бути цілком і повністю бути підпорядкованою цілі підтримки економіки відповідно до Статті 6 Закону України «Про Національний банк України».
Можливість повернення до класичного монетарного режиму інфляційного таргетування варто розглядати лише після закінчення воєнних дій, відновлення безпекового середовища та відновлення ринкових засад функціонування економічної та фінансової системи країни.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

інфляція

В Кабміні прокоментували ріст цін

На Прикарпатті викрили масштабне розкрадання газу

Жовтень принесе українцям чимало змін

рф атакувала ринок "Столичний" на Київщині

Зеленський у Нью-Йорку зустрівся з Георгієвою

Останні новини

Вибір редактора

Жовтень принесе українцям чимало змін