Кому в Україні світять штрафи за роботу без РРО

Тарифи. Ціни. Штрафи — 14.11.2023 - 10:55 — RomanK Переглядів: 1638

Поділитись:

Реєстратор розрахункових операцій (РРО) — це пристрій, що зберігає інформацію про розрахунки за товари чи послуги, які здійснюються за його допомогою. Він передає інформацію фіскальним органам. З 1 жовтня 2023 року знову набули чинності штрафи за порушення порядку використання РРО.

1051_11_main-v16994224.jpg (41.36 Kb)

Про це сказано в статті Finance.ua ПРРО: сервіси, що допоможуть підприємцям.

Хто має встановити РРО

РРО (ПРРО) зобов’язані використовувати ФОПи ІІ-ІV груп, незалежно від виду діяльності та обсягу доходу, а також фізичні особи-підприємці на загальній системі оподаткування — всі, хто здійснює розрахункові операції у:

сфері роздрібної торгівлі;
громадського харчування;
послуг населенню.

Як зазначає Податкова служба, встановлювати РРО мають і таксисти, адже вони за гроші надають послугу з перевезення.
Поки відкритим залишається питання водіїв популярних сервісів на кшталт Uklon, Bolt, Uber, адже більшість із них не є підприємцями в межах законодавства. Але в Комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради переконані, що вони мають бути зареєстрованими та встановлювати РРО.

Водночас є винятки, які можуть не використовувати розрахункові реєстратори. Нині це ФОПи I групи — підприємці без найманих працівників, що торгують на ринках і надають побутові послуги, а також ті, хто приймає оплату виключно банківськими переказами на реквізити IBAN, E-banking.

Також не користуватися розрахунковим реєстратором мають право ФОПи ІІ-ІV груп, які торгують у селі, застосовують розрахункові книжки та дотримуються наступних вимог:
річний обсяг доходу однієї точки продажу не перевищує 1,09 млн на рік;
точки продажу не розміщені там, де продають підакцизні товари;
не ведуть дистанційну торгівлю.

Але ці винятки не розповсюджуються на тих підприємців, які реалізують технічно складні товари (з переліком можна ознайомитися за посиланням), лікарські засоби, ювелірні вироби й акцизну продукцію (наприклад, алкоголь, цигарки).

Штрафи за роботу без РРО

Якщо підприємець надав товар чи послугу й не виписав за них чек, то при першій фіксації порушення має сплатити 100% від суми реалізованого. При повторному порушенні закону сума штрафу зросте до 150%.

Умовно кажучи, продавши поза касою товару на 10 тис. грн, підприємцю загрожує штраф у 10 тис. грн. Удруге бізнесмену доведеться викласти вже 15 тис. грн. Тобто все залежить від суми чека.

Водночас, для підприємців на єдиному податку, які не є платниками ПДВ та не продають підакцизні товари, технічно складні побутові товари, медичні засоби чи ювелірні вироби, з 1 жовтня 2023 року до 31 липня 2025-го передбачені такі штрафи за відсутність РРО:
25% вартості товарів/послуг у разі їх продажу без використання РРО або з використанням на неповну суму;
50% вартості проданих товарів/послуг за аналогічне повторне порушення.

Єдиний орган, який уповноважений перевіряти встановлення РРО, їхнє належне обслуговування та закриття звітів — Державна податкова служба. Лише вона уповноважена складати адмінматеріали. Рішення щодо адмінстягнення можна оскаржити в суді.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

РРО, штрафи

Кому в Україні світять штрафи за роботу без РРО

Ексглава "Укренерго" загинув прямо на підстанції: що сталося

Ціни на нафту різко опустилися

Світовий банк дав невтішний прогноз відновлення економіки України

Київ перейшов на індивідуальні графіки для кожного будинку

Останні новини

Вибір редактора

Військова економіка рф різко зупинилася