ШІ докорінно змінить "ландшафт" ринку праці

• Штучний інтелект докорінно змінить "ландшафт" ринку праці. Але, з урахуванням депопуляції української нації та деіндустріалізації, розвиток технологій не має для нас альтернатив.
  
  

  Штучний інтелект (ШІ) та сервіси на його основі "захоплюють" світ. Технологічний прогрес та нова фаза промислової революції формують у світі "глобальну невизначеність". Але як саме він впливатиме на суспільство і економіку? Зокрема, кому ШІ допоможе знайти роботу, а хто ризикує її втратити? Чи допоможе він з відновленням країни? Ми розпитали про це експертів, а також сам штучний інтелект, який "розклав по поличках" усі питання й зауважив, що поки що не може захопити світ.
  
  Нова промислова революція вже тут
  Цьогорічний Всесвітній економічний форум у Давосі створив хвилю хворобливого ажіотажу довкола штучного інтелекту та загроз, які він може створити світу. Переваги інновацій пішли на другий план, поступившись обговоренню потенційних ризиків.
  
  "Казали, що Strong AI ("сильний ШІ") у майбутньому зможе все про вас знати та контролювати вас краще, ніж державні органи, - згадує Віктор Лях, президент Фонду "Східна Європа", який був безпосереднім учасником заходу у Давосі. – Ми будемо голосувати за віртуальні "уряди" та "політиків", в нас будуть віртуальні помічники тощо. Штучний інтелект буде швидше знаходити ліки чи створювати нові розробки, ніж вчені. Згодом ШІ зможе всім керувати без залучення людини. Це, звісно, як теорія".
  
  Але саме через такі теорії, де ШІ начебто заміняє собою владу, більшість обговорень на Давосі були присвячені обмеженню та регулюванню індустрії, а не її розвитку.
  
  "Всі боялися, щоб штучний інтелект не став конкурентом державі, - продовжує президент Фонду "Східна Європа". – На форумі обговорення йшло не на технічному рівні, а скоріше на філософському. Виявилося, що серед людей, які формують світову економіку, мало хто розуміє сутність ШІ".
  
  Головне практичне питання залучення ШІ було пов’язано з фейками та маніпуляціями під час виборів. А вибори цього року очікуються у США, Індії, Пакистані, Індонезії, Мексиці, Британії, Австрії, Грузії, Молдові, Росії та у третині країн Африки. Плюс вибори до Європарламенту.
  
  "Фейки, створені у тому числі штучним інтелектом, стають загрозою, співставною з коронавірусом, якщо півсвіту охоплено виборами. Всі дуже остерігаються можливостей ШІ і говорили головним чином про нього як фактор нестабільності", - згадує інший учасник ВЕФ у Давосі Геннадій Чижиков, президент Торгово-промислової палати України.
  
  Втім, якщо політики, перш за все, боялися втратити контроль над суспільством, то підприємці шукали інструменти на базі ШІ, які б навпаки посилили відновлення економіки після кризи.
  
  "Особливо бізнес цікавився, як ШІ вплине на глобальну конкуренцію. Той, хто зараз залишиться за межами нових технологій, опиниться і за межами своїх індустрій. Це як історія з відомою фірмою з виробництва фотоапаратів на плівці, яка припинила існування, бо своєчасно не повірила у "цифру", - запевняє президент ТПП України.
  
  Колективний страх перед новими технологіями
  Увага до ШІ останніми роками йде "хвилями", які досягають свого піку після виходу у публічний доступ якихось нових сервісів або фільмів чи книг. Але цього разу все інакше. Бо технології перейшли межу "фантастики" і стали цілком звичною реальністю.
  
  Перша така "хвиля" відбулась ще коли комп’ютери були не більше, ніж мрією – після виходу збірки творів Айзека Азімова "Я, робот" 1939 року. Власне, він і запропонував вперше всю парадигму сприйняття ШІ у суспільстві на сторіччя наперед.
  
  Більшість творів Айзека Азімова вибудовані саме на соціальних проблемах розвитку ШІ, який поступово замінює людей, що й призводить до конфлікту "живих" проти "цифрових". Але автор у більшості випадків пропонує альтернативу – синтез та співіснування, замість "технопокаліпсису" у стилі "Термінатора".
  
  В нас зараз відбувається нова промислова революція, а люди завжди залишаються людьми – бояться нового.
  
  Остання "хвиля" інтересу до ШІ була викликана презентацією чат-боту ChatGPT від OpenAI і отримала "друге дихання" після форуму у Давосі, що наочно демонструє Google Trends (пошуковий інструмент, що демонструє, як часто інтернет-користувачі "гуглять" відповідні терміни). ChatGPT створив "вау-ефект" та призвів до справжньої "революції" у свідомості громадськості, бізнесу та політиків. Але для фахівців ця тема вже давно не нова.
  
  "Дискусії про ШІ як загрозу чи можливість тривають уже давно. Вихід GPT та інших генеративних моделей минулого року лише посилив їх, - пояснює нам Євген Моспан, старший директор з архітектури рішень та головний технічний директор ІТ-компанії ЕРАМ Україна. – ШІ розглядається як потенційний каталізатор наступної промислової революції, але також існує занепокоєння, що він може завдати шкоди людству. Отже, багато країн взялися за формування законів для його регулювання".
  
  На думку фахівця, ця перспективна технологія має потенціал істотно змінити наш повсякденний спосіб життя.
  
  "ШІ може допомогти нам оптимізувати рутинну роботу, звільняючи людей для творчих та інноваційних завдань. Крім того, людство вже неодноразово переживало подібні хвилі технологічного прогресу, який спричинив неоднозначні обговорення, - продовжує експерт. – Наприклад, винахід парового двигуна призвів до революції в промисловості та сільському господарстві, згодом з’явилися перші конвеєри та відбувся прорив у сфері автомобілебудування".
  
  Винахід парового двигуна ледь не призвів і до звичайної революції – заворушення зі спаленням цілих фабрик стали масовими у Британії ще наприкінці 18 сторіччя. Звідти ця хвиля протестів перейшла на всі західні країни. Спротив прогресу отримав назву "луддизм", за ім’ям Неда Лудда, який першим на знак протесту й зруйнував ткацький верстат. Цей рух був активним все 19 сторіччя. Його сучасний варіант – "неолуддизм".
  
  Топ-менеджер ІТ-компанії Євген Моспан погоджується, що прогрес часто призводить до соціальних вибухів.
  
  "Всі ці події викликали дуже багато негативу, адже тогочасні інновації в перспективі зменшували кількість робочих місць, - каже фахівець. – З іншого боку, вони створили нові професії. А в кінцевому рахунку, технологічний прогрес призвів до підвищення добробуту людства".
  
  Ринок праці – не статична система.
  
  "Він постійно змінюється. За даними дослідження Goldman Sachs, 60% людей зараз працюють у тих професіях, яких у 1940 році ще не існувало, - продовжує Моспан. – Коли люди залишалися без роботи через автоматизацію, вони починали робити щось інше: обслуговували ті ж машини та системи, що їх замінили, або починали займатись інтелектуальною і творчою діяльністю".
  
  На думку Євгена Моспана, сучасні технології ШІ можуть стати загрозою лише для тих, хто не готовий до змін і не хоче навчатися новому. Сам процес інтеграції ШІ він порівнює з появою смартфонів, які повністю змінили наше життя.
  
  "В контексті загроз варто говорити про Strong AI чи Gen AI, який не потребуватиме для свого розвитку та функціонування впливу людини. Це лише теорія технологічної сингулярності, коли технології стануть розвиватися з такою швидкістю, що цей прогрес вже неможливо бути зупинити, - продовжує він. – Але зараз ті, хто зможе творчо мислити та вирішувати стратегічні завдання, матимуть перевагу над ШІ".
  
  Цікаво, що з цим згоден і сам ШІ, до якого ми теж звернулися.
  
  ШІ – загроза чи помічник?
  Виявляється, чат-бот на базі штучного інтелекту ChatGPT досить скептично налаштований щодо власних можливостей по захопленню світу.
  
  "Такий рівень розвитку ШІ є теоретично можливим, але в теперішній час немає технологічних засад або практичних доказів, що дозволяють створювати ШІ, що володіє такою владою та здатністю до зловживань", - відповідає ChatGPT на питання, чи не стане він реальним "Скайнетом".
  
  ChatGPT відносять до класу більш примітивних "Slow AI", і, станом на 2024 рік, він вже є застарілим.
  
  "Slow AI/Narrow AI може виконувати певні завдання, але не може замінити людський розум. Такий ШІ призначений для виконання однієї функції. Наприклад, пошуку інформації, розпізнавання об'єктів або генерації тексту, - пояснює Євген Моспан. – Проте цей ШІ не думає самостійно, а лише моделює людську поведінку на основі набору правил, параметрів та контекстів, яким він навчений. Він не може працювати без людини".
  
  Зараз не існує ШІ який може "мислити" самостійно та досягти рівня людського інтелекту або навіть перевершити його.
  
  "Людський мозок надзвичайно складний і наразі неможливо створити моделі, які відтворюють його взаємозв'язки. Тому Gen AI/Strong AI - це лише теоретичний тип ШІ, - каже він. – Є багато напрямів розвитку ШІ, але є три основних: великі мовні моделі (Large Language Model) і обробка природньої мови (NLP), комп'ютерний зір (Computer Vision) та машинне навчання (Machine Learning)".
  
  Перша технологія дозволяє розуміти та генерувати людську мову, що й надало можливість створити ChatGPT та інші ШІ, що працюють з текстом. "Комп'ютерний зір" дозволяє розуміти та обробляти зображення, а "машинне навчання" – дозволяє ШІ обробляти та навчатися на великих масивах даних і використовується для різних прогнозів та рекомендацій.
  
  "Комп’ютерний зір може розпізнавати різні об'єкти (наприклад, номерні знаки авто), виявляти злочинців та відстежувати рух людей, а під час ковіду він допомагав нам визначати людей з високою температурою, - наводить пан Моспан приклади. – ML допомагає зі створенням прогнозу погоди, моделей ризиків у банківській сфері, моделей для лікування людей, рекомендацій щодо покупки товарів тощо".
  
  З часом можливості ШІ зростатимуть, прогнозує Віктор Лях.
  
  "ШІ у майбутньому може навіть замінити частину "людськості", взяти на себе частину функцій людини, - описує перспективи фахівець. – Я маю на увазі не примітивний "Slow AI", типу ChatGPT, а саме потужний "Strong AI". Це складні системи, здатні обчислювати величезні масиви даних. Такі системи здатні відстежувати, аналізувати та прогнозувати дані по цілих галузях".
  
  Імітація експертів
  Тим не менш, навіть "повільний ШІ" вже здатен непогано імітувати експертів. Так, на "думку" ChatGPT, у зоні ризикe опиняться професії, які зараз є "посередниками" між людьми та цифровими системами (платіжними або системами зв’язку). Це касири, банківські службовці, бухгалтери, секретарі.
  
  Під "удар" можуть потрапити також робітники промислових виробництв, водії, кур’єри та всі, кого зможуть замінити роботами. І якщо роботи зараз значно дорожчі за працевлаштування "живого" робітника, то дешеві рішення на базі ШІ вже можуть імітувати дизайнерів, фотографів, письменників та журналістів. Бо для цього достатньо лише програмного забезпечення.
  
  Але, як влучно зазначає сам ChatGPT, ці ж зміни створять і нові можливості працевлаштування. Бо ШІ не здатен правильно брати та обробляти інформацію без залучення оператора – живої людини.
  
  ШІ не здатен щось створювати з нуля. Він може лише імітувати та генерувати контент на основі того, що раніше зробила людина.
  
  "Творчі професії залишаються у сфері унікальної людської спроможності до творчості, емпатії та вираження особистості через мистецтво. Використання штучного інтелекту може допомагати в окремих завданнях, але рішення та інновації в творчих сферах значною мірою залишаються під впливом людського внеску та уявлення", - каже нам ChatGPT.
  
  Щодо відновлення України, то ШІ порадив провести "оптимізацію внутрішніх ресурсів", вдосконалити податкову систему, підтримати малий та середній бізнес, а також зайнятися енергоефективністю. Це все дасть Україні заробити/зекономити більше грошей, які можна направити на відновлення країни. Також він окреслив досить великі можливості автоматизації виробництва, що може частково компенсувати втрати робочої сили Україною.
  
  Вплив ШІ на економіку України
  Пан Моспан поправляє ШІ по деяких напрямах. Так, експерт вважає, що у світі вже дуже високий рівень автоматизації у виробництві, але проблеми залишаються, і саме ШІ може їх для бізнесу вирішити.
  
  "Проблема була там, де виникала поява неструктурованої текстової інформації. І саме тут добре може працювати штучний інтелект. Тому що він може виокремлювати ключові сенси і на основі цього приймати рішення, та передавати інформацію в більш детерміновані системи, - пояснює експерт. - Очікується, що застосування ШІ допоможе збільшити продуктивність ІТ-спеціалістів на 30%. Якщо припустити, що це правда, то це означатиме, що ІТ-фахівці будуть спроможні виконувати свої завдання швидше на 30%".
  
  Якщо ефективність колективу збільшується на 30%, то, відповідно, штат можна на ті ж 30% скоротити. Або скоротити робочий тиждень на 1 день. Це те, чого й бояться неолуддити – втрати роботи без появи альтернативи. Але експерт вважає, що все не так погано.
  
  Пан Моспан наполягає на тому, що прогрес зможе компенсувати втрату робочих місць глобальним економічним зростанням.
  
  "Генеративний штучний інтелект потенційно може автоматизувати багато робочих завдань і, зрештою, стимулювати глобальне економічне зростання. За прогнозами Goldman Sachs Research, ШІ почне помітно впливати на ВВП США в 2027 році і почне впливати на зростання інших економік в наступні роки, - пояснює він. – ШІ вже зараз активно використовується в роздрібній торгівлі, медицині, фінансах, логістиці, сільському господарстві, виробничих системах. Штучний інтелект замінює людей на чат-боти та голосові помічники у сфері клієнтського обслуговування".
  
  Експерт каже, що ШІ вже допомагає в діагностиці та предиктивній медицині. Дослідження показують, що штучний інтелект швидше та точніше діагностує захворювання, ніж медичні працівники.
  
  Також ШІ змінить освіту – інтерактивне навчання з використанням великих мовних моделей (LLM) дає можливість отримувати інформацію в режимі реального часу. Крім того, ШІ вкрай ефективний у банківській галузі та у створенні контенту. Власне, він ефективний всюди, де є рутина і правила, які потрібно повторювати раз за разом – саме рутину він на себе й може взяти, залишивши людям творчість та контроль.
  
  "Приклади використання ШІ можна знайти фактично в кожній галузі, і його широке розповсюдження - це лише питання часу, - стверджує Євген Моспан. – Щоб штучний інтелект працював у певній сфері (чи це агро, чи фінанси тощо), він має бути підлаштований під конкретне завдання. Відтак, будуть розвиватися нові професії, які ми вже зараз можемо зустріти в ІТ сфері".
  
  Експерт називає найбільш перспективними такі професії як prompt інженер (так званий "майстер підказок" для ШІ), Data scientist (спеціаліст, що працює з великими обсягами даних). А ось щодо компенсації втрат людського капіталу України фахівець налаштований більш скептично.
  
  "З відновленням України ШІ допоможе, але лише частково і у певних галузях, де є рутинні повторювальні завдання. ШІ наразі не може повністю замінити людей, оскільки він не може виконувати складні завдання, що вимагають креативності, критичного мислення, емоційного інтелекту та вміння взаємодіяти з іншими людьми", - поясніє пан Моспан.
  
  Власний ШІ в Україні – чи є перспективи?
  Задля розвитку ШІ в нашій країні та створення саме українських стартапів потрібні гроші та ефективне регулювання. А також, звісно, мир. Євген Моспан нагадує, що в Україні вже є дорожня карта законодавчого регулювання ШІ від Мінцифри, хоча на час війни робота йде не дуже активно.
  
  "Питання регулювання ШІ доволі дискусійне. На мою думку, регуляція ШІ потрібна з боку держави у критичних сферах, які впливають на долю окремо взятої людини чи людства загалом. Адже якщо ми дамо змогу штучному інтелекту вирішувати нашу долю, то такий процес точно потребує більш прискіпливої уваги, - каже фахівець. – Незважаючи на дискусії щодо регулювання ШІ, розвиток цієї технології триває. Робота в цьому напрямі є позитивним кроком у відносинах між технологічним бізнесом та регуляторами. Ці кроки навряд чи призведуть до обмежень у розвитку ШІ, проте точно допоможуть зробити його використання більш безпечним та відповідальним".
  
  Чи розробляють ШІ українці? Так, розробляють. Але не для українських компаній. Вітчизняні фахівці більше адаптують штучний інтелект, розроблений глобальними компаніями, ніж впливають на його розвиток. Хоча є й винятки.
  
  "Відомі глобальні компанії, такі як Grammarly та PetCube, мають українське походження і використовують створені в Україні алгоритми ШІ у своїх продуктах, - продовжує Євген Моспан, і вказує також на некомерційні проєкти. – Інноваційний освітній цифровий проєкт "Мрія" - це застосунок, який сприятиме трансформації української освіти, допоможе дитині, батькам і вчителям ефективніше орієнтуватися в навчальному процесі. Крім того, навесні Михайло Федоров зробив спойлер про віртуального помічника нового покоління – "Надію", який, можливо, з’явиться в "Дії".

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Зверніть увагу на ці продукти, коли болить голова
    
  • Цукор знижує імунітет
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози