Страйк польських перевізників набирає обертів

• Страйк польських перевізників на пропускних пунктах в Україну набирає обертів. Він має тривати два місяці і щодня завдає збитків бізнесу в розмірі 300 євро за кожну машину на добу. А загалом для українських перевізників це близько 160 тис. євро на день. Пункти пропуску "Корчова – Краковець", "Гребенне – Рава-Руська", "Дорогуськ – Ягодин" паралізовано. У ситуацію втрутилася Єврокомісія: польські активісти фактично вимагають порушити норми угоди про євроінтеграцію.
  
  

  Однак і польська влада розуміє, що вимоги перевізників зайві. Але вплинути на них не можуть. Страйк влаштували польські націоналісти, які раніше дозволяли собі українофобські заяви, закликали не злити Росію та озвучували гасла проти "євреїв, геїв, податків та ЄС". Україна стала заручником політичних ігор невеликої польської партії, яка не має великої підтримки.
  
  Їхніми заручниками стали і польські перевізники. Загалом одна з чотирьох асоціацій перевізників у Польщі підтримала протести. І це саме та асоціація, яка раніше найактивніше працювала в Росії та Білорусі.
  
  Про те, хто насправді стоїть за блокуванням кордону, читайте у матеріалі OBOZ.UA.
  
  Втрачає не лише Україна, а й Польща
  
  Польські перевізники вимагають фактично неможливого: скасувати "транспортний безвіз" та повернути дозвільну систему. Коли кожен український перевізник мав отримувати дозвіл на те, щоб перетинати кордон із Польщею.
  
  Зробити це практично неможливо. Ба більше, рішення ухвалено не польською та українською владою. Це угода між Україною та ЄС, яка ратифікована всіма сторонами. Польські перевізники зараз фактично вимагають порушити законні умови та обмежити права українців.
  
  Вони пояснюють це тим, що українці нібито зруйнують їхній логістичний бізнес (насправді створять конкуренцію). Проте керують протестами представники польської опозиції (націоналістична "Конфедерація"). Політична складова акції – змусити польську владу піти на їхні поступки. При цьому активісти звинувачують свою владу в тому, що вона нібито створює в Польщі умови для українців кращі, ніж для поляків (що абсолютно не відповідає дійсності).
  
  Зрозуміло, що найбільше від страйків страждає Україна. Порушення контрактів щодо термінів постачання та велика собівартість – це наслідки зараз, – каже голова Ради Федерації роботодавців України та співвласник Костопільського заводу скловиробів Дмитро Олійник. Підвищення вартості логістики у 2,5 раза становить додаткові 7-8% собівартості продукції. Важливо, що листопад та грудень – час укладання контрактів на наступний рік. І вже сьогодні іноземні споживачі сумніваються та говорять про це українським виробникам.
  
  Старша наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ірина Коссе нагадує: "60% експорту йде через Румунію. І тому експорт не зупиниться. Треба враховувати, що морський шлях не працює так, як працював раніше".
  
  "Для аграрної сфери це буде проблемною, але не критичною ситуацією", – кажуть в Інституті економічних досліджень та політичних консультацій. Проблема значно ускладнюється діями Росії. Агресор не лише зірвав зернову угоду та позбавив Україну можливості безпечно вивозити агропродукцію з країни, а й загрожує атакувати усі цивільні кораблі, які вивозять товари альтернативними шляхами. Кожен український перевізник через величезні черги, що утворилися, втрачає приблизно по 300 євро на день.
  
  Однак також страждає й Польща. Вони своїми діями обрізали український ринок. При цьому протестувальники жодних вимог до української влади не висували. Вони хочуть, щоб у ситуацію втрутилася їхня влада. Єврокомісія також зайняла бік України.
  
  Серед вимог – окремі черги для вантажівок з номерами ЄС та порожніх, доступ до системи "Шлях" та скасування "транспортного безвізу". Погодитись на останній пункт – фактично відмовитися від частини євроінтеграції та зробити величезний крок назад.
  
  Однак компроміс все одно доведеться шукати. Проігнорувати вимоги не вдасться. "Наприклад, вони говорили, що є проблеми з реєстрацією іноземних водіїв у нашій системі "Шлях" та єЧерзі. Можливо, у цьому напрямі варто йти назустріч", – пояснила Коссе.
  
  Хто й навіщо організував блокаду українських кордонів
  
  Росія спонсорувала німецьку націоналістичну партію "Альтернатива для Німеччини", йдеться у розслідуванні Spiegel. Інтереси Кремля очевидні: ультраправі у Європі виступають проти Європейського Союзу, підтримують зближення з Росією, критикують США, послаблюють власні держави та ЄС. У Росії розуміють, що націоналісти спроможні зруйнувати ЄС, якщо отримають достатню кількість голосів на виборах, і тому роками спонсорували їх не лише у Німеччині, а й у всій Європі.
  
  Саме польські націоналісти, об'єднані у "Конфедерацію", є єдиною партією, яку можна назвати проросійською. У 2019 році представник "Конфедерації" Криштоф Босак закликав не будувати політику так, щоб "розлютити росіян". А кілька місяців тому виставив рахунок Україні за надану Польщею допомогу.
  
  Тоді його соратник Славомір Ментцен озвучив гасло "Ми не хочемо євреїв, геїв, абортів, податків та Європейського Союзу". Популістський вислів, у якому політик запропонував скасувати геїв, євреїв, податки та ЄС, знайшов відгук у невеликої кількості виборців. "Конфедерація" перебуває в опозиції. На виборах вони об'єдналися з низкою маргінальних партій. Серед них, наприклад, Конфедерація польської корони (монархічна націоналістична партія з українофобською позицією). Такий союз із низкою політичних сил дав змогу "Конфедерації" отримати 17 із 460 місць у Сеймі.
  
  Нині "Конфедерація", прикриваючись перевізниками, організувала страйки на кордоні з Україною. До протестувальників регулярно приїжджають лідери "Конфедерації": Криштоф Босак, Вітольд Туманович та Рафал Меклер. Останній у коментарях журналістам називає себе співорганізатором акції. Він також є лідером ультраправої українофобської партії Ruch Narodowy. Роками Меклер разом зі своїми партнерами розповідав полякам про задуми Вашингтона, руйнівний вплив ЄС. Меклеру належить логістична компанія Rafał Mekler TRANSPORT, яка доставляла вантажі до Росії.
  
  Так звані євроскептики, тобто ті, хто не підтримує членство своєї країни в ЄС, є у будь-якій європейській країні. Так збіглося, що часто цю роль беруть на себе місцеві ультраправі, які симпатизують Росії. На українських дипломатів чекає величезна робота попереду. Зараз необхідно утримувати проукраїнську коаліцію демократичних країн. А після перемоги у війні з Росією доведеться домовлятися про нове спільне майбутнє. І переговори про вступ до ЄС супроводжуватимуться багатьма страйками. Ні аграрії, ні перевізники, ні представники багатьох інших галузей не хочуть бачити Україну (як і будь-яку іншу країну) у ролі повноправного конкурента на своєму ринку. Однак ще нещодавно в такій ситуації була і Польща. Коли вона вступала до ЄС, їй також довелося зіткнутися із тиском лобістів із різних країн.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Чому яйця і кава - найгірший сніданок для здоров'я
    
  • Овочі і фрукти в холодильнику: чи можна їм бути разом?
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози