Араби показали, як перемогти Путіна - ЗМІ

• Чому Європі слід повчитись в арабів, як захищати сусідів заради свого збереження.
  
  

  Про це пише espreso.tv
  
  Після подвійного падіння цін на нафту світ звик спостерігати короткі “забіги барелів", на відсоток подешевшав - на відсоток подорожчав. Проте, сьогодні ціни на нафту Brent різко зросли на 5,8% - до $59,78 (данні Лондонської біржі ICE Futures Europe).
  
  Причина - Саудівська Аравія та її союзники в районі Перської затоки почали військову операцію, включаючи авіаудари проти шиїтського угруповання хусит в Ємені.
  
  Звичайно, будь-які новини, особливо воєнні, які відбуваються поряд з головними експортерами нафти починають розгойдувати ринок. Але наскільки доведений Саудівською Аравією до потрібного дна нафтовий ринок зможе залишитись в неспекулятивних рамках. І чому Європі слід повчитись в арабів, як далекоглядно мислити і захищати сусідів заради збереження своєї фінансової стабільності.
  
  Історія
  
  Якщо спростити, бідна пустельна держава Ємен видобуває нафту, але порівняно з іншими країнами Аравійського півострова це крихти - 133 тисячі барелей на добу, або 0,2% від світового видобутку.
  
  Хусити - воєнізоване угрупування шиїтів-зейдитів, які діють на території Ємену. Шиїти в Ємені складають меншість по відношенню до сунітської більшості, проте їх підтримує Іран (аналогія "терористи ДНР" і Росія). І зейдитів не раз звинувачували "в заграванні"
  
  Єменський конфлікт розпочався ще близько 10 років тому, коли зейдити почали вимагати для себе автономію. В 2010 році було укладено перемир'я. Проте влітку 2014 року хусити відновили бойові дії зі штурму міста Амрані.
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Bloomberg пояснило, чому нафта буде продаватися за "безцінь"
  
  Жителі західної частини Ємену досить легко здавали терористам міста, до цього там проходили демонстрації проти погіршення життя. А в січні 2015-го зейдити напали на президента Ємену Абдера-Раббо Мансура Хаді і захопили столицю країни - Сану. Президента змусили погодитися на припинення вогню і створення нової конституції з федералізацією Ємену.
  
  22 січня 2015 президент і уряд подали у відставку, пізніше Хаді був змушений втікти на південь країни. Він направив до Радбезу ООН послання із закликом "вжити всіх необхідних заходів, аж до військової інтервенції, для захисту Ємену". А міністр закордонних справ Ємену Ріяд Ясин попросив арабські монархії направити в Ємен свої війська.
  
  22 березня Радбез ООН підтвердив легітимність президента Хаді та засудив терористів хуситів.
  
  До речі, попередня резолюція ООН, яку прийняли в середині лютого цього року, вийшла беззубою і, що характерно, завдяки Китаю та Росії. Через них пункт про необхідність інтервенції не пройшов і формулювання були “пом'якшені”, чого домоглися саме Китай і Росія.
  
  Китайська позиція “спостерігача”, якщо проблема його не стосується добре відома, а от Росія просто врахувала інтереси одного зі своїх регіональних союзників - Ірану.
  
  25 березня, президенту Хаді довелося знову втекти, на цей раз зі свого палацу в південному місті Адені через наступ шиїтських повстанців. Також вони узяли під контроль базу військово-повітряних сил за 60 кілометрів від Адена і вже через кілька годин почали завдавати повітряних ударів по вірних президентові силах.
  
  А вже 26 березня Саудівська Аравія і низка арабських держав регіону Перської затоки (всього 10 країн) почали повітряні удари по позиціях шиїтських терористів в Ємені з метою "захистити і врятувати законну владу" президента Хаді.
  
  Нафтовий "альтруїзм"
  
  Звичайно військові дії найбільше лякають ринок і штовхають ціни вгору. Проблема перша — зменшення пропозиції нафти. Як вже повідомлялося, Ємен видобуває всього 133 тисяч барелей на добу. Експерти не хвилюються, що проблеми з поставками з країни вплинуть на ринок, особливо враховуючи надлишок, який останнім часом створює Саудівська Аравія.
  
  Проблема друга - транспортування нафти країн Персидської затоки. Вихід до Червоного моря з Аденської затоки розділяє вузька Баб-ель-Мандебська протока (не більше 30 км шириною), по одну сторону якої південно-західна частина Ємену.
  
  Експортери нафти, зокрема і Саудівська Аравія, саме через цю протоку транспортує її далі через Червоне море на Суецький канал і в Європу. Наприклад, в 2013 році через Баб-ель-Мандебську протоку щодоби транспортувалось близько 3,8 млн барелів, приблизно десяту частина нафти ОПЕК.
  
  Тобто затяжні військові дії змусять кожного дня танкерам наражатися на небезпеку експорту нафти. І потенційна загроза вже штовхнула ціни.
  
  На думку енергетичного експерта, партнера консалтингової компанії RusEnergy Михайла Крутихіна, в залежності від масштабів військових дій, ціни на нафту можуть стрибнути до аномальних показників. Ключовий фактор - можлива участь Ірану на стороні єменських шиїтів.
  
  "Тоді виникне загроза навігації в Ормузькій і Баб-ель-Мандебській протоках. Припинення поставок за цими маршрутами може підняти нафтові ціни до рівня 300 або навіть 500 доларів за барель", - розповів він Еспресо.TV.
  
  На нафтові ціни найбільше впливає баланс попиту та пропозиції, а не політичні чи військово-політичні пертурбації. Але припинення поставок із зони Перської затоки, на думку Крутихіна, порушить цей баланс. "У підсумку злетять ціни", - резюмував він.
  
  Тому очевидно, що Саудівській Аравії, ОАЕ, Бахрейну, Катар і Кувейту, які “заступилися” за Єменського президента, будуть захищати цей напрямок, як найбільш “економічно зацікавленні” країни.
  
  Звісно, їхня реакція має і геополітичну функцію - не дати Ірану поширити свій вплив на Ємен, і функції стабілізації в регіоні. Але все ж таки, країни просто швидко реагують на загрозу своїй фінансовій стабільності, яка ховається в нафті.
  
  Європейська “занепокоєність”, Україна і Ємен
  
  Єменський конфлікт має певні аналогії з українським. Так, Україна, незважаючи на свій буферний статус між Росією і ЄС, не є надто "економічно важливою" для Європи. Принаймні, європейські бюрократи роблять такий вигляд.
  
  По-перше, “реакції та занепокоєння”, мінімум дій і спостерігання за розгортанням війни, навіть після явних доказів присутності російських військ. Звичайно, масових авіаударів з боку Росії поки не було, проте Гради, Урагани та Тайфуни теж з далекої відстані підло забрали чимало життів мирних українців.
  
  По-друге, Україна має значення як газовий транзитер, хоч нова енергетична стратегія ЄС потроху скоротить залежність від російського газу і відповідно від транзитера. Але ж повний розрив з російською енергетикою не відбудеться в найближчі роки.
  
  Навіть зараз, коли Європі доводилось не раз мерзнути через російський шантаж України, вона досить мляво вирішує енергетичні питання. На нескінченних газових зустрічах жорсткої позиції ЄС щось не дуже і видно. Все переходить в приглушену тональність, "хлопці давайте все спокійно вирішемо, а ви, Україно, не дуже качайте свої права, погоджуйтесь на те, що дають".
  
  А Саудівська Аравія і країни Перської затоки побачили загрозу для своєї золотої жили і незважаючи на формальні процедури Радбезу ООН прийняли рішення до кінця вирішити цю проблему.
  
  Звичайно, не далекоглядно, стрімголів пускати свої війська в досить слизький конфлікт не розібравшись. Проте очевидність російсько-української війни і загрози для ЄС, повинні змусити останній більш жорстко діяти, а не говорити. Цьому і слід повчитись Європі у арабів.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Чому важливо пити какао дітям і дорослим?
    
  • Зверніть увагу на ці продукти, коли болить голова
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози