Який % свого ВВП Україна витрачає на оборону

• Україна витрачає 31% свого ВВП на оборону, що є найвищим показником у світі.
  
  
  
  

  Про це повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа.
  
  «Оборона вартує величезних фінансових ресурсів нашій країні. І ця ціна зростає», — заявила Підласа.
  
  За її словами, рік тому 1 день війни коштував українському бюджету $140 млн, зараз війна коштує $172 млн кожного дня. Водночас минулого року росія витратила $150 млрд на війну з Україною.
  
  «Ця цифра включає в себе зарплати військовослужбовців, боєприпаси, зброю, але також те, про що ви, можливо, не думаєте, коли мова заходить про вартість війни. Україна продовжує фінансово підтримувати поранених військових, зниклих безвісті та сім’ї загиблих», — додала вона.
  
  Вона наголосила, що Україна витрачає 31% свого ВВП на оборону. Це найвищий показник в світі. «І всупереч усім очікуванням, Україна покриває ці витрати власними доходами та внутрішніми запозиченнями», — уточнила очільниця Комітету ВР з питань бюджету.
  
  «Ми прагнемо забезпечити щонайменше $120 млрд на оборону України в наступному році. Ця сума включає гроші державного бюджету України ($60 млрд) та військові поставки зброї та боєприпасів через платформу „Рамштайн“, PURL, SAFE, Данську модель та інші ($60 млрд). $120 млрд — це амбітна мета, як з точки зору військової допомоги у натуральній формі, так і для бюджету України», — зазначила Підласа.
  
  На її думку, настав час вивчити юридичні та практичні механізми використання прямої бюджетної підтримки від країн-партнерів на видатки оборони. Досі лише Велика Британія дозволяла використовувати свої внески в український бюджет на військові закупівлі. ЄС та інші країни мають також піти цим шляхом.
  
  «Я думаю, це буде набагато легше і політично прийнятніше зробити за рахунок російських грошей, а не коштом платників податків ЄС.
  
  Саме тому ідея „Репараційного кредиту“, який оголосила президентка Єврокомісії — або будь-який інший план, що допоможе Україні покрити оборонні потреби — є більш ніж доречною», — підсумувала Підласа.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: