Зубожіння: на чому економлять українці

• Незважаючи на те, що з 2016 року в Україні діє Стратегія подолання бідності, новий звіт Рахункової палати демонструє стабільне зростання бідних людей в нашій країні.
  
  

  
  

  Звіт Рахункової палати чітко демонструє, що в залежності від методології визначення бідності різняться і показники. У відомстві зазначили, що, вимірюючи благополуччя людей за абсолютним критерієм, тобто використовуючи грошові доходи, видно позитивна динаміка - люди стали трохи багатшими. Сталося це за рахунок підвищення мінімальної зарплати і пенсій. Однак насправді доходи українців зростають лише на папері, а купівельна спроможність залишається мізерно малою.
  
  В ЄС вже давно не використовують таку методику визначення рівня депривації (різні види поневірянь) через її похибок. Відповідно до європейської шкалою аналіз проводять за допомогою немонетарних критеріїв. Вони не вимірюються грошима, а відповідають набору певних благ. ЄС визначив 9 таких позицій, що визначають становище людини на шкалі багатий - бідний:
  
  - наявність в домогосподарстві заборгованостей по кредиту, розстрочення, оренді або комунальних рахунках;
  - неможливість сім'ї заплатити за 7-денний щорічну відпустку поза домом;
  - нездатність підтримувати належну температуру в житло через брак коштів;
  - нестача грошей на м'ясні та рибні продукти раз в два дні;
  - неможливість покрити непередбачені витрати в розмірі одного прожиткового мінімуму;
  - відсутність телефону через брак коштів, нездатність придбати кольоровий телевізор;
  - нестача грошей на оплату медичних послуг і придбання ліків;
  - відсутність пральної машини через низький матеріального стану;
  - неможливість придбати автомобіль.
  
  В ЄС вважають, що, якщо з даного набору благ немає 3 - це свідчить про депривації. Якщо ж відсутні 4 показника - помітна демонстрація глибокої депривації. Наприклад, в 2016 році рівень депривації в ЄС був на рівні 16%, а глибокої - 8%. У нашій же країні за підсумками минулого 2017 року ці показники становили 42% і 27% відповідно. Україна з 2015 року прийняла рішення орієнтуватися у визначенні рівня депривації на 4 з 9 критеріїв, запропонованих даної методологією. Таким чином, у нас понад чверть населення перебуває за межею бідності.
  
  За підсумками 2017 року виявився, що найзначнішою депривації для українців стали несподівані витрати за рахунок власних доходів. 60% громадян не готові до появи незапланованих витрат. Серед європейців таких 36%.
  
  Інші ознаки депривації в нашій країні також істотно були більше, ніж в країнах ЄС. Виявилося, що половина домогосподарств України не може дозволити собі щорічну тиждень відпочинку. До того ж було встановлено, що третина українців стикалися з відсутністю грошей на придбання призначених ним ліків і медпрепаратів.
  
  На даний момент, крім вищеназваних двох способів визначення рівня депривації, існує ще кілька. Часто можна почути, що насправді ми живемо дуже навіть добре. Щоб підкріпити цю заяву різні чиновники керуються стандартом ООН, згідно з яким на кожну людину в день повинно доводиться 5 доларів. Однак такі аналітики не переводять валюту в гривню за ринковим курсом, а спираються на паритет купівельної спроможності, який в Україні дорівнює 8,1 грн за один долар. В результаті виходить, що межа бідності проходить на рівні 1200 грн на місяць. Така методика дозволяє багатьом псевдоекспертів голосно заявляти: в Україні майже немає бідних. Незважаючи на те, що цей метод - відмінний спосіб маніпуляції серед чиновників, простих громадян він вганяє в ступор, адже згідно з такою оцінкою, їм дозволені лише найдешевші товари і продукти. На даний момент, більшість аналітиків закликають обчислювати депривації за стандартом ООН, керуючись не паритетом купівельної спроможності, а реальним курсом долара в країні. Якщо зробити такі підрахунки, виявиться, що реальна межа бідності проведена на рівні 4200 грн. Показовим є той факт, що навіть мінімалка, обіцяна в січні 2019 роки (4173 грн), не дотягує до цього показника.
  
  Якщо згадати піраміду Маслоу, яка демонструвала б ієрархію людських базових потреб, ми побачимо, наскільки українців загнали в рамки забезпечення самих «нижніх» бажань. Як відомо, людина не буде відчувати гостру потребу в більш піднесених потребах, поки не задоволені його примітивні потреби. Така ситуація не вигідна, як простим громадянам, так і країні в цілому, адже, на думку Абрахама Маслоу, зростання рівня соціуму прямо залежить від розвитку культурних потреб населення.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • В Україні можуть ввести мовні квоти для газет та журналів
    
  • Німеччина купуватиме газ не у РФ, а у США
    
  • Шторм на Філліпінах забрав життя 6 людей
    
  • Над Швецією з'явилось унікальне сонячне гало
    
  • В Україну прийде рання, але холодна весна