Постачання сировинних ресурсів (наприклад, металу, зерна та вугілля) з Росії до Китаю ускладнилися після нападу РФ на Україну. Справа в тому, що після початку війни китайські покупці та кредитори, які фінансують імпорт, стали уникати постачання з РФ. Це може свідчити, що китайські компанії бояться потрапити під вторинні санкції США.
Ситуацію проаналізували аналітики Bloomberg. Вони зазначили, що майбутні торгові потоки з Росії до Китаю "викликають питання" та назвали найпроблемніші товари.
"До війни в Україні значення Росії для Китаю як постачальника сировини тільки зростало... Одразу після вторгнення китайські офіційні особи заявили, що не згодні з односторонніми санкціями і продовжать нормальні торгові відносини з Росією. Але з того часу банки призупинили фінансування закупівель, трейдери борються з проблемною логістикою, а зовсім недавно міністр закордонних справ Китаю заявив, що Пекін не хоче, щоб на нього вплинули санкції", – йдеться у матеріалі.
Енергетика
Зростання китайської економіки постійно збільшує потребу країни в енергоресурсах, особливо у вугіллі та газі. Росія є другим за величиною постачальником вугілля до Китаю після Індонезії. Російське вугілля допомогло заповнити прогалину, викликану забороною Китаю на поставки з Австралії та перебоями з постачанням вантажів з Монголії та Індонезії.
Але після вторгнення РФ в Україну китайські покупці та кредитори, які фінансують їх покупки, значною мірою уникають російських постачань вугілля та ЗПГ, а також сирої нафти. Ця нерішучість може бути тимчасовою, але вона може відображати занепокоєння компаній тим, що вони можуть потрапити в пастку санкцій. Впливають і побоювання уряду щодо того, що китайські товари будуть заблоковані на значно важливіших ринках, ніж російський.
"Для будь-якої китайської фірми, яка має операції за кордоном, постійний доступ до фінансової системи США є більш цінним, ніж будь-які угоди, які вона може укласти з Росією, хоча деякі невеликі фірми можуть бути готові піти на ризик", – пояснили фахівці Capital Economics.
З фінансовою логістикою – також біда. Декілька китайських імпортерів на зустрічі з російськими постачальниками назвали кілька перешкод, у тому числі необхідність використовувати для розрахунків китайську систему транскордонних платежів на основі юанів, а також проблеми з транспортними потужностями та якістю вугілля.
Втім, Китай не має наміру відмовлятися від довгострокового енергетичного співробітництва з РФ. Навіть зараз обговорюється будівництво ще одного газопроводу, а Wood Mackenzie оцінює китайські нафтогазові інвестиції до 24 млрд дол.
Китай нізащо не піде за міжнародними компаніями і не вийде зі своїх російських енергетичних активів, упевнений старший аналітик з енергетики в Sanford C. Bernstein Ніл Беверідж з Гонконгу. "Китаї є величезні можливості зростання для Росії", – говорить він.
У цих обставинах було б дивно, якби Китай скоротив закупівлю російського ЗПГ, зазначають експерти. Але із вугіллям, за їхніми словами, ситуація інша. Справа в тому, що Китай прагне підвищити свою енергетичну безпеку, повністю відмовившись від імпорту цього ресурсу.
Зерно
Зростаючі транспортні витрати також є імовірною перешкодою для імпорту зерна з РФ. Росія продає пшеницю більш ніж у 100 країн світу, але Китай був одним із небагатьох великих ринків, які було важко завоювати.
Донедавна поставки були обмежені, тому що більшу частину російської пшениці було заборонено через проблеми з грибком. У лютому Китай дав добро на імпорт пшениці із Росії в рамках низки угод. Очікувалося, що цей крок вплине на китайські закупівлі у таких країнах, як Франція, Австралія, Канада та США.
Але навіть незважаючи на те, що обмеження було знято, Китай, ймовірно, продовжить імпорт зі своїх звичайних джерел, вважає Дарін Фрідріхс, співзасновник і директор з маркетингових досліджень Sitonia Consulting у Шанхаї. "Я не думаю, що можна імпортувати величезні обсяги з нових джерел, наприклад, з Росії. Їм доведеться платити більше", – сказав він.
Метал
Залежність Китаю від російських постачань у металургійному секторі помітно знизилася останніми роками. Головним постачальником нікелю, наприклад, стала Індонезія. Частка Росії імпорті рафінованої міді збільшилася, але Китай прагне імпортувати руди безпосередньо від гірників з Південної Америки.
Що стосується паладію, який в основному використовується в електромобілях, експорт Росії до Китаю збільшився останніми роками і теоретично може збільшитися ще більше. Але перешкода, на думку аналітиків UBS, полягає в тому, що компанії, зареєстровані в Європі, виробляють більшу частину каталітичних нейтралізаторів у Китаї, і вони можуть не схотіти постачання з Росії.