За останні шість років стрімко зросла кількість жителів Київської області. Найбільше, 7300 осіб переїхали до Ірпеня. 5700 — до Броварів, 4500 — до Бучі і 3300 — до Борисполя.
Однак за даними незалежних експертів, населення Ірпеня збільшилося з 39 000 на 2008 рік до 83 000 – у 2017-му. Водночас кількість жителів села Петропавлівська Борщагівка за декілька років зросла вп'ятеро – з 2000 до 10 000 осіб. Такій тенденції сприяють забудовники. Вони пропонують широкий вибір житла за відносно низькою ціною.
За даними "Альянс-Новобуд", станом на травень 2017-го в області зводилося 287 житлових комплексів. Це практично дорівнювало кількості споруджуваних на той момент комплексів у самій столиці. Однак, якщо в Києві вартість квадратного метра в будинках на околицях міста стартує від 19 000–20 000 грн за кв м, то у передмістях – з 10 000–12 000 грн.
"Коли три роки тому купив житло у Білогородці, шлях до Великої Окружної на автомобілі займав 10–15 хвилин. Зараз же дорожній затор розпочинається в центрі села Софіївська Борщагівка. Тягнеться 2–3 кілометри. Тепер на дорогу витрачаю 40 хвилин", - розповідає житель Білогородки Денис.
Забудовники запрошують потенційних клієнтів на перегляди житла в середині дня. Тоді трафік на дорогах мінімальний.
"Обсяги будівництва постійно зростають. Якщо зараз жителі Ірпеня або Броварів змушені стояти в заторах по 30–40 хвилин, то через 3–4 роки вони будуть кілька годин добиратися до столиці", – прогнозує директор з маркетингу та продажу ЖК RiverStone Ангеліна Деревльова.
Унаслідок зростання чисельності населення передмість і небажання місцевої влади зводити нові об'єкти інфраструктури, існуючі державні дитячі сади і школи катастрофічно переповнені. Так, у Петропавлівській або Софіївській Борщагівці місцеві жителі стають у чергу в дитячий садок одразу після народження дитини.
Водночас поява приватних дошкільних і шкільних закладів не вирішує проблеми. По-перше, вартість послуг приватних дитсадків та шкіл стартує з 7000–10 000 грн. По-друге, навіть приватних закладів поки катастрофічно не вистачає. Так, в одній з шкіл у передмісті столиці, де навчання коштує $800 на місяць, всі місця зайняті.
Крім цього, у передмісті існує проблема з підключенням будинків до каналізації. Адже потужність колекторів не розрахована на таке число жителів. Фекалії скидаються до септиків, які необхідно постійно відкачувати. Це збільшує вартість обслуговування квартир. З часом вигрібні ями можуть переповнюватися і забруднювати місцеві водойми і ґрунтові води.
"Забудовники багатьох приміських комплексів стверджують, що їхні будинки підключені до артезіанських свердловин, які постачають жителям чисту питну воду. А хто обслуговуватиме дорогий насос, встановлений у свердловині? Чи вистачить заповнення води, коли комплекс заселять повністю? Адже в деяких будинках мешканці верхніх поверхів у години пік очікують, поки умиються мешканці нижніх поверхів. Води на всіх не вистачає", - каже Ангеліна Деревльова.
У передмісті часто трапляються перебої з енергопостачанням. Під час яких жителі деяких висоток залишаються без води. Адже насоси працюють від електрики.
Крім перерахованих, у передмісті існує проблема з медичним обслуговуванням. Так, жителів Петропавлівської та Софіївської Борщагівки, Святопетрівського і Білогородки обслуговують державні медустанови Боярки. Відстань до них може перевищувати 10 км.
"Містобудівне законодавство тією чи іншою мірою порушують багато забудовників. Однак за кількістю порушень і їхньою тяжкістю однозначно лідирують компанії, що працюють у передмістях Києва. Наприклад, у Вишневому багато висотних будинків зводиться на землі для індивідуального будівництва. А в Софіївській Борщагівці є комплекси із заниженою категорією будівництва", – підсумовує юрист-консультант із нерухомості Іван Кудояр.