На ринку праці в Польщі дефіцит робітників: українців вже замало

• Останні покоління післявоєнного бебі-буму йдуть з ринку праці, а тих, хто приходить на нього, значно менше. Це означає, що в найближчі роки компанії, розвиток яких і без того гальмується дефіцитом працівників, матимуть ще серйозніші проблеми.
  
  

  Про це пише видання Rzeczpospolita з посиланням на дані дослідження Польського економічного інституту (PIE) та Bank Gospodarstwa Krajowego (BGK).
  
  Хоча ринок праці змінюється, можна оцінити, що в найближчі роки нам буде потрібно 150−200 тисяч людей щороку.
  
  Це означає, що протягом п’яти років у Польщі має з’явитися близько мільйона додаткових економічних мігрантів, щоб компенсувати втрату місцевих працівників. Якщо в умовах старіння суспільства нинішня частка людей працездатного та непрацездатного віку буде підтримуватися на рівні 39%, цей приплив мав би бути ще більшим. За оцінками ZUS, протягом п’яти років, до 2027 року, ми мали б залучити майже 1,5 мільйона працівників з-за кордону, а до 2032 року — 2,7 мільйона.
  
  Таким чином, частка економічних мігрантів серед найманих працівників зростатиме. Згідно з останніми даними Головного управління статистики, на кінець минулого року іноземці становили майже 4% усіх з понад 15,2 мільйонами, які працюють у Польщі. Це також була загальна частка іноземців у зайнятості в промисловості, де деякі галузі не змогли б впоратися без економічних мігрантів.
  
  «Іноземці, які зазвичай приїжджають з України та країн Східної Африки, складають приблизно 20 відсотків» — оцінює Вітольд Хойнський, президент Польської м’ясної асоціації, додаючи, що такий високий показник є результатом нестачі вітчизняних кандидатів на роботу.
  
  Іноземців дуже багато серед кур'єрів популярних платформ доставки, таких як Glovo або Uber Eats. Аліція Лещинська, співзасновник і член правління варшавської компанії Eternis, найбільшого партнера Glovo, стверджує, що 60 відсотків кур'єрів Eternis — іноземці, в тому числі з України та Індії.
  
  «Майже всі галузі, які використовують низькокваліфіковану та фізичну працю, сильно залежать від іноземців. Починаючи від металургійної, будівельної та суднобудівної галузей і закінчуючи логістикою, м’ясопереробною, рибною, електронною та легкою промисловістю, де залежність від іноземних працівників перевищує навіть 50%», - говорить Томаш Богдевич, генеральний директор агентства з працевлаштування Gremi Personal.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: