Картки українців опинились під загрозою

• В Україні поступово посилюють вимоги до фінансового моніторингу – обмеження на перекази стають жорсткішими, а фінансові установи перевіряють кожного клієнта. Часто банки блокують рахунки українців без пояснення жодних причин.
  
  

  Найпоширеніші причини блокування рахунків.
  
  Які обмеження діють і що про них варто знати
  
  Обов'язкові обмеження на перекази з картки на картку в розмірі 150 тис. грн на місяць із квітня НБУ скасував, однак це саме обмеження з лютого діє завдяки підписаному банками меморандуму. OBOZ.UA вже детально писав про цей документ, який добровільно підписали банки й фактично самостійно впровадили обмеження, які дублювали обмеження Нацбанку.
  
  Якщо клієнт має "білий" дохід, наприклад, у 200 тис. грн і підтвердить його, то обмеження у 150 тис. грн для нього не застосовуватимуть. Уже в липні ліміти посилять: вони становитимуть всього 100 тис. грн на місяць. Водночас уже зараз для клієнтів із високим ризиком встановлено ліміт у 50 тис. грн на місяць.
  
  Член правління ПриватБанку з питань роздрібного бізнесу Дмитро Мусієнко пояснив OBOZ.UA, що ліміти не поширюються на перекази між рахунками одного клієнта в одному банку або на перекази клієнтів із підтвердженими доходами (зарплата, пенсії, соціальні виплати) чи волонтерської діяльності, а також на тих, хто отримав збільшений ліміт за результатами звернення до банку.
  
  Кожен банк самостійно розробляє систему фінансового моніторингу, при тому дотримуючись вимог законодавства. Банк зобов'язаний перевіряти клієнтів та не допускати використання рахунків для відмивання коштів. Але, як і будь-яка система, інколи фінансовий моніторинг болісно зачіпає і тих українців, які не беруть участь у схемах відмивання коштів та мають офіційні доходи. У кращому випадку банк просить пояснити якусь з операцій, надати підтвердження, показати дохід – і після отриманих відповідей претензій до такого клієнта більше немає.
  
  Як банки блокують рахунки? Чого варто остерігатись
  
  Деколи банки без пояснення причин блокують рахунки й не просять жодних документів. Один із таких випадків описаний у судовій справі 711/9639/23. Житель Черкас подав позов проти ПриватБанку з вимогою поновити його рахунок і програв. У позивній заяві вже колишній клієнт банку зазначив, що йому повідомили про "розірвання угоди у зв'язку із встановленням неприйнятно високого ризику за результатами переоцінки ризику клієнта".
  
  Рахунок йому заблокували ще у грудні 2023-го. За весь 2023-й він поповнив свою картку на 487,1 тис. грн (приблизно по 44 тис. грн на місяць). "Отримання значних сум на картковий рахунок пов'язане з продажем особистих речей та власних дорогих автозапчастин через сервіс оголошень OLX", – йдеться у судовій справі.
  
  Законом та постановами НБУ передбачено вимоги до фінмону банків. У згаданій судовій справі цитують рекомендації НБУ 24-0006/58546/БТ. Так, перевіряючи, чи не використовує клієнт свій рахунок для відмивання коштів, звертають увагу на такі фактори:
  
  мають концентровані кількості операцій зарахування чи списання Р2Р переказів на день;
  мають ознаки "накопичення" та виведення коштів, отриманих через Р2Р перекази:
  мають значні обсяги та кількість операцій Р2Р переказів;
  мета й суть фінансових операцій незрозуміла;
  джерела походження коштів не з'ясовано;
  подальше використання коштів невідоме;
  фінансові операції мають транзитний характер.
  Перевіривши клієнта, у банку дійшли висновку, що існує високий ризик відмивання коштів. Саме тому з ним і вирішили припинити співпрацю. Суд, розглянувши позов незадоволеного клієнта, вирішив відхилити його.
  
  Блокуючи рахунки, банки намагаються зловити й припинити роботу "дропів". "Дроп" чи "грошовий мул" – людина, яка надає банківську картку, оформлену на її ім'я, для транзитних переказів коштів. "Дроп" отримує гроші на картку та відразу переказує їх на вказаний "роботодавцем" номер іншої картки, при цьому залишивши собі обумовлений відсоток. В інших випадках "дроп" просто оготівковує гроші (та передає їх зазначеній людині), залишивши собі "комісійні". Перекази грошей "через багато карток" – це шлях для відмивання грошей, здобутих злочинним шляхом. І всі ланки на цьому шляху є злочинними", – йдеться у судовому рішенні у справі 212/7909/24.
  
  У зазначеній справі клієнт ПриватБанку з Кривого Рогу намагався через суд відновити свій рахунок. Виявилось, що лише за 10 місяців він переказав 5,2 млн грн. Пояснити мету таких операцій він не зміг, тож суд відмовив йому в задоволенні позову.
  
  Схожі справи регулярно розглядають суди по всій країні. Наприклад, торік вчителька Любомльської ЗОШ №2 судилася з "Монобанком" через блокування свого рахунку. Картку вона оформила ще у 2020-му й тоді мала середній дохід у розмірі 6 тис. грн на місяць. А в липні 2024-го, після того, як упродовж 50 хвилин її рахунок поповнювали тричі на загальну суму 20 тис. грн, картку заблокували. За чотири роки вчителька провела через свій рахунок 4,6 млн грн, тоді як її легальні доходи, згідно з наданою довідкою, склали всього 1,3 млн грн. Вона періодично поповнювала рахунок на десятки тисяч гривень.
  
  Система фінансового моніторингу банку виявила ознаки "дропа". "Дропи" – клієнти банків, які передають свої картки для відмивання коштів. За це "дропи" отримують винагороду та ризик назавжди втратити банківський рахунок. Саме через велику кількість "дропів" і було запроваджено обмеження.
  
  Хоча далеко не всі експерти вважають, що ліміти можуть побороти "дропів". Керівниця Форуму Безпеки ЄМА, радниця з фінансових сервісів Європейського центру боротьби з кіберзлочинністю Європолу Олеся Данильченко розповідає OBOZ.UA: потрібен більш комплексний підхід, а лише банківські обмеження не можуть докорінно змінити ситуацію. Крім того, Данильченко вважає, що необхідно застосовувати індивідуальний підхід, а не загальне обмеження.
  
  "Під час формування якихось обмежень завжди варто орієнтуватися на статистичний профіль клієнта. І він різний і для різних банків, і для різних категорій клієнтів. Було б логічніше все ж виявити профіль "дропа", а не обмежувати всіх", – каже Олеся Данильченко. Експертка вважає, що суттєво на ситуацію з "дропами" обмеження не вплинуло. Цю схему продовжують використовувати, однак для цього доводиться залучати більшу кількість "дропів" та відмивати кошти меншими сумами.
  
  "Країни, які борються з "дропами", запроваджують комплексні заходи. Це і формування "чорних списків" клієнтів, які більше не можуть користуватись банківськими послугами. До них застосовують навіть обмеження у можливості отримання державних послуг. Не може бути так, що лише банківська система вирішила боротися з "дропами" й діє самостійно. Це комплексне завдання, до якого мають бути залучені правоохоронна система й органи виконавчої влади", – додає експертка.
  
  Хороша новина: українці з високим "білим" доходом можуть узагалі не відчути на собі будь-яких обмежень. Якщо надати довідку з підтвердженням рівня доходів, то ліміт значно підвищать.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Як лише за один тиждень позбутися бажання постійно їсти солодке
    
  • Обережно, - діти! Парацетамол провокує небезпечну поведінку
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози