При складанні Стратегії управління держборгом враховувались різні стресові сценарії.
Міністерство фінансів України при складанні прийнятої Кабміном Стратегії управління держборгом вивчило п'ять альтернативних шокових сценаріїв, які можуть очікувати державу.
Ці сценарії відображаються на показниках боргу, впливаючи на потреби в фінансуванні, а також обсяг державного боргу, і включаються в розрахунки з 2018 року.
Перший сценарій "Валютний шок" передбачає девальвацію гривні на 20% протягом 2018 року в порівнянні з валютним курсом 30,1 грн за долар. Тобто, це девальвація до 36 грн за долар. Раніше в Мінфіні пояснювали, що зростання курсу долара навіть на одну гривню збільшує держборг України на 40 мільярдів гривень.
Другий сценарій "Шок відсоткових ставок" передбачає зсув вгору кривих доходностей (для внутрішнього і зовнішнього боргу), який вплине на інструменти фінансування.
Третій "Стрес-сценарій на основі зростання реального ВВП" робить акцент на ймовірності падіння темпу приросту реального ВВП протягом трьох років на 5 п.п., 3 п.п. і 1 п.п. відповідно.
Четвертий сценарій "Шок первинного балансу": мова йде про первинний баланс держбюджету. Негативний баланс на рівні 2% від ВВП призведе до збільшення валової потреби у фінансуванні.
П'ятий сценарій "Шок умовних зобов'язань" передбачає, що стійкість фіскального сектора може погіршитися у зв'язку з ризиками надпланових зобов'язань. Йдеться про загрозу збільшення навантаження на держбюджет на 1 млрд доларів щорічно в 2018-2020 роки. Шок відповідає реалізації приблизно 80% зобов'язань в обсязі 94 млрд грн. "У випадку України цей ризик пов'язаний з вразливим банківським сектором, фінансовою підтримкою держпідприємств і т.д.", – зазначено в Стратегії.
Нагадаємо, Стратегія управління держборгом України передбачає зниження показника боргу до кінця 2020 року до рівня не вище 49% ВВП. Як повідомляли в Мінфіні, рівень держборгу 60% ВВП вважається безпечним для економіки.
Як відомо, Україну чекають серйозні виплати за держборгом. Пікове навантаження щодо виплати припаде на 2019 рік. У Мінфіні вважають, що впоратися з борговим навантаженням Україні допоможе вихід на міжнародні ринки запозичень.
При цьому прем'єр-міністр Володимир Гройсман визнавав, що Україна має серйозні проблеми із зовнішнім боргом. Голова уряду підкреслює, що високий рівень держборгу заважає підвищити соціальні стандарти в Україні.