Що відбувається з ринком нерухомості на заході України

• Західні області України переповнені людьми, які рятуються від російських бомбардувань. Знайти житло у Закарпатській чи Львівській областях уже неможливо. На Волині та у Чернівцях найкомфортніше житло – у селах із зручностями у дворі. Рієлтори, незважаючи на те, що можуть добре заробити, об'єднуються та борються з мародерством, коли власники різко підвищують цінники на житло під час війни.
  
  

  Закарпаття: житла немає, а ціни піднімають мажори
  
  Львівська та Закарпатська області тріщать по швах від напливу тих, хто рятується від війни. Рієлтори в один голос кажуть – квартир немає.
  
  "На жаль, Закарпаття не гумове. За нашими оцінками за останній час до Ужгорода приїхало близько пів мільйона людей. Це дуже багато для маленького міста. Приблизно чотири дні тому оренда просто зупинилася. Ми селили людей і не брали жодних відсотків за свої послуги. Також ми працювали з тими, хто здає житло, щоби ціни були довоєнними – від 7 тис. грн до 10-15 тисяч, залежно від площі, стану житла.
  
  Проте я хотів би сказати, що зараз приїжджають так звані "мажори". Ось 10 хвилин тому з одним із них у мене була розмова. Вони шукають будинки з усіма зручностями, джакузі, спа, сауною та пропонують платити по 2-2,5 тисячі доларів. Можуть запропонувати бабусі у селі тисячу доларів за оренду. Вона у своєму житті таких грошей не бачила. І в такий спосіб вони просто завищують ціни на житло. При тому, що ми, рієлтори, вдома безкоштовно селимо по 3-5 осіб, кому просто нікуди подітися. Настав час ставити крапку в цьому питанні, ми всі під Богом ходимо", – розповідає Роман Перегінець, керівник Асоціації фахівців з нерухомості Закарпатської області.
  
  Справді в ужгородських групах можна побачити прохання здати житло, за яке біженці готові платити по 2-2,5 тисячі доларів і навіть євро. Просять будинки з усіма зручностями. Проте зараз ситуація в країні така, що треба думати про те, що далеко не всі біженці взагалі мають можливість платити, бо втратили будинки, роботу, виїхали, у чому були, лише б врятуватися від російських загарбників.
  
  Щоправда, не всі закарпатці готові під час війни допомагати біженцям. Деякі просто користуються моментом та намагаються добре заробити.
  
  Киянка Карина Черненко із сестрою, друзями та їхніми родичами вирішили перечекати війну на Закарпатті. "Нас всього 13 людей, але їхали ми двома групами – одні потягом, інші машиною. Спочатку нам під Ужгородом дали одну кімнату в будинку. Треба було шукати житло. Знайшли тільки в Івано-Франківській області, в районі Буковеля. 6500 грн на добу за дім. Якщо поділити на всіх, то це 500 грн з особи за добу. Потім виявилося, що там половини місць немає, і нам запропонували будинок за такою ж ціною в Тячівському районі. Довелося їхати туди. Таксист за 100 км шляху взяв 1800 грн, та ще й не туди привіз, довелося розвертатися. Ми не могли зупинитися в спортзалі або дитячому садку, хоча там місця були. Тому що ми працюємо віддалено, нам потрібен інтернет і якесь робоче місце", – розповідає Каріна.
  
  Водночас і на Закарпатті люди пропонують безкоштовне житло. Часто це гуртожитки, хостели. Але є душ, туалет, кухня. Можуть запропонувати безкоштовне харчування. Такі гуртожитки та центри є в Ужгороді, Хусті, Берегові, Виноградарі, Перечині, Сваляві, Рахові та ін.
  
  Координаційний центр в Ужгороді:
  
  (0312) 42 80 29
  
  (0312) 42 80 30
  
  (0312) 61 32 20
  
  (050) 990 51 00
  
  Львів: житла немає навіть у передмісті
  
  Така сама ситуація і у Львові.
  
  "Люди дзвонять і кажуть, що я вже у Львові, готовий платити будь-які гроші. Але у Львові завжди був дефіцит орендного житла, а зараз попит перевищує пропозицію разів у 25. Житло здають навіть ті, хто ніколи цього не робив. Просто звільняють свої квартири, переїжджають до родичів, а своє житло здають. Ми ще просимо тих, хто продавав нерухомість, тимчасово здавати її в оренду. Звичайно, є і мародери, які виставляють космічні цінники – 1200 доларів, і люди готові ці гроші платити. А ціна в 25 тис. грн на місяць у Львові – це вже хороша ціна", – розповідає Микола Ковалевський із АН "Місто Лева".
  
  Також шукають квартири та будинки у містах-супутниках Львова, але й так це не завжди вдається.
  
  У Львові також існують центри для біженців, де їх приймуть, нагодують, дозволять переночувати. Є гаряча лінія, де можна дізнатися всі адреси таких пунктів та отримати допомогу.
  
  Чернівці: безкоштовно та за комуналку
  
  В інших областях західної України ситуація також напружена, але там ще можна знайти житло в селах.
  
  Наприклад, як розповів нам Михайло Сіванич із чернівецького АН "Авеню", до міста приїхали близько 50 тисяч біженців, і це при тому, що у самих Чернівцях лише 250 тисяч мешканців.
  
  "Одні жителі приймають біженців безкоштовно, просять оплачувати лише комунальні послуги. А є ті, хто ціни підняли. Дехто боїться здавати житло незнайомим людям, бо вже були випадки, коли селили безкоштовно, а мешканці потім обкрадали господарів", – розповідає Сіванич.
  
  Він каже, що якщо до війни у Чернівцях оренда 1-кімнатної квартири обходилася від 3,5 тисяч гривень до 400 доларів на місяць (дорожче коштували нові квартири зі свіжим ремонтом та меблями), то тепер таке житло коштує від 400 до 700 доларів.
  
  2-кімнатні коштували від 4,5 тис. грн до 500 доларів, зараз – 700 доларів. А 3-кімнатні були від 200 до 1000 доларів, тепер вони коштують 1000 доларів.
  
  Будинки коштують 1,5-5 тисяч доларів. Усе зайнято і на туристичних базах довкола Чернівців.
  
  "Люди їдуть із Харкова, Києва, Дніпра, Миколаєва. Ми отримуємо по 300 дзвінків на день, на всі навіть відповісти не можемо. Я, наприклад, селив у себе людей з Ірпеня, які вирвалися з того жаху. Вони спали у мене на підлозі. "Вранці ми їх нагодували, і вони поїхали далі. Черга на очікування житла дуже велика", – каже Сіванич.
  
  Він також зазначає, що в області багато різних центрів, де готові дати притулок біженцям – приватні спортзали, садки, школи. Влада збирається віддати людям і великий готель, його потрібно зараз дообладнати. Цілодобова гаряча лінія для біженців (095) 153 62 98, (098) 508 84 84.
  
  Для розміщення переселенців
  
  ГО "Чернівецьке об'єднання "Захист" (вул. Щербанюка, 48; 095 648 17 04);
  
  співльнота баптистів (0501068881, 0661013441);
  
  будинок молитви (вул. Героїв Майдану, 236; 066 444 47 34, 099 189 21 75);
  
  церква Еммануїл (вул. Кобилянської, 53; 066 937 42 87);
  
  Український народний дім (вул. Вірменська, 26; 099325 97 41);
  
  Danceavenue (ТЦ Проспект, 4 поверх, зал А/Б та вул. Комарова, 9А; 095 383 52 83, 050 979 25 55);
  
  ресторан "Будинок" (вул. Руська, 1а; 099 099 10 00).
  
  Волинь: у Луцьку житла немає, шукайте у селах
  
  Вже проблеми із житлом й у Волинській області. "Перша хвиля біженців винаймала квартири на двох-трьох людей. Зараз такого вже немає. Ми їм говоримо про те, що треба ущільнюватися, бо Луцьк місто маленьке, тут не так багато квартир. Можна сказати, що в обласному центрі немає вже ні економжитла, ні VIP", – каже голова Асоціації спеціалістів з нерухомості Волинської області Наталія Груник.
  
  Безкоштовно біженцям надають хостели, школи, училища, спортивні зали. Місцеві жителі об'єдналися та готують для них їжу. Також зараз під розміщення людей віддали один ТРЦ у Луцьку та збираються обладнати двоповерховий щойно збудований офісний будинок.
  
  "Біженці з Бучі, Ірпеня, ті, хто прожив багато днів у підвалах, вони особливо не вибирають, для них головне дах над головою та спокій. Вони на все згодні. Інші хочуть комфорт. Але зараз комфортніше житло – це будинки в селах області, часто із зручностями у дворі та опаленням дровами.
  
  Ми боремося з таким явищем, як мародерство, коли власники виставляють свої квартири за завищеними цінами. Ми переконуємо власників не піднімати їх вище ніж до війни: від 3,5 тис. грн до 10 тис. грн. Часто господарі приходять на зустріч із біженцями, дивляться на них та погоджуються здати житло лише за оплату комунальних послуг", – каже Груник.
  
  Луцьк, гаряча лінія для допомоги переселенцям та організації житла:
  
  0332 77 82 11
  
  0332 28 41 85,
  
  проспект Волі, 4а.
  
  Також ще можна знайти житло у Рівненській, Тернопільській областях. Але там, як і скрізь в обласних центрах, житловий фонд невеликий, тому варто налаштовуватися на життя в селах, або в пунктах прийому біженців.
  
  

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Україна має рекорд. Найбільший об’єм бограчу в одному казані
    
  • Мультфільм Моя маленька поні. Відновлення гармонії. Частина 1 (ВІДЕО)
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози