Кожен український нардеп обходився у 700 тисяч гривень щорічно.
Кошторис парламенту з докладним розподілом того, куди ідуть кошти бюджету, був ледь не секретним документом. У 2010 році, коли ухвалювали фінансовий розпис, його навіть не роздавали на руки народним депутатам.
Так само таємничо планували ухвалити і кошторис Верховної Ради на 2011 рік. Тоді “Українська правда” отримала в своє розпорядження проект документа.
Згідно з проектом, у загальний фонд бюджету Верховної Ради складав 850 мільйонів гривень, що на 40 мільйонів більше, ніж попереднього року, і на 150 мільйонів більше, ніж позаминулого.
Окрім самого кошторису, депутати голосують також за додаток до нього, про який взагалі мало хто знає. Він називається “Норми витрат на одного депутата на 2011 рік”.
Тут детально розписано, що саме належиться кожному народному обранцю за гроші платників податків.
Відкриттям “Української правди” стало те, що депутат фактично отримує дві зарплати - власне саме заробітну плату, плюс таку саме суму грошей на виконання своїх повноважень. Однак, як він витрачає ці гроші, ніким не контролюється - за них депутат може купити собі нову машину, а може допомагати виборцям.
Пункт 1. Зарплата депутата вираховується з посадового окладу 6 тисяч 109 гривень за спецформулою.
Так, до окладу додаються доплата за перший ранг держслужби в розмірі 160%, надбавка за “особливий характер роботи та інтенсивність праці” 100%, та премія, яка коливається від 80% у простого депутата до 95% у першого віце-спікера.
У підсумку мінімальна зарплата для пересічного депутата становить 17 425 гривень. Таких депутатів у парламенті 191 особа.
Якщо депутат - голова комітету або керівник фракції, то його зарплата становить 17 тисяч 914 гривень. Таких депутатів у парламенті близько 30 осіб. Після відрахування податків на руки він отримує близько 14 тисяч.
Окрім того, на оздоровлення влітку депутату належить дві місячних зарплати без податків. Оскільки жодної роботи під час відпустки депутати не роблять, то гроші за цей час ідуть їм не як зарплата, а як так звана “матеріальна допомога”, яка зазвичай становить близько 35 тисяч.
Пункт 2. Окрім зарплати, депутат має 216 тисяч на рік на утримання штату своїх помічників.
Пункт 3. Найцікавіше - депутату також належало так зване “відшкодування витрат, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень”. Ця сума становить 209 тисяч 100 гривень на рік, або 17 425 - на місяць. Це - еквівалент мінімальної зарплати депутата (без податків).
Тобто фактично це - друга зарплата депутата, яку він отримував використовувши як заманеться, оскільки контролю над цими грошима немає.
Пункт 4. Окрім того, депутатам гарантували безкоштовний проїзд по території України на суму 26 тисяч 800 гривень на рік. Щоб скористатися цією пільгою, депутат просто приходить до авіа- або залізничної каси та за своїм посвідченням отримує квиток. Пізніше Верховна Рада з бюджетних коштів перераховує відповідну суму структурі, що виписала квиток народному обранцю.
Пункт 5. Окрім того, депутат міг замовити собі автомобіль для обслуговування в межах Києва на певну кількість годин на місяць.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Стало відомо, скільки отримує зарплатні мобілізований солдат
Пункт 6. На міжміські розмови по стаціонарному телефону депутат мав 4 890 гривень на рік.
Пункт 7. На ручки, олівці та папір депутату бюджет окремо передбачав 708 гривень на рік.
Пункт 8. Існувала ще така стаття як відшкодування коштів періодичним виданням за публікацію авторських матеріалів депутатів. На це передбачено 500 гривень на рік. Тобто депутат мав право на узаконену “джинсу” - щоправда, в межах смішного бюджету.
Пункт 9. Для оплати виступів на радіо, телебаченні і в пресі депутату також винні були з бюджету 5 тисяч гривень на рік.
Пункт 10. На відрядження своїх помічників у округи депутат мав 3 600 гривень на рік. Однак, оскільки даний парламент не обирався за мажоритарними виборчими округами, то відряджати помічників також немає куди.
Пункт 11. Окрім того, ще в депутата було 2 тисячі гривень на рік на утримання приміщень для прийому громадян у округах. Але, знову ж таки, ці депутати не обиралися за округами і частина з них ніколи не залишає межі Києва. А, по-друге, запланована сума є смішною за цінами великого міста - таким коштом депутат може орендувати хіба що стілець на вокзалі.
Пункт 12. Депутат мав навіть 670 гривень на рік для оренди приміщення для зборів виборців. Також велика загадка, що саме нардеп зможе орендувати за ці гроші.
Пункт 13. Також за депутатом зарезервовано було 1 700 гривень на рік для оплати його проходжень залом офіційних делегацій. Тобто, коли депутат вилітає з Борисполя, щоб не стикатися очі в очі зі своїм роботодавцем-народом, він може піти через окремий вхід, де його ніхто не турбуватиме, напоять кавою, а потім ще доставлять прямо до трапу - чи зустрінуть на мікроавтобусі прямо після приземлення літака у Києві.
Пункт 14. Ну і, звісно, щоб енергійно тиснути на кнопки за командою Михайла Чечетова чи Андрія Кожемякіна, депутат мав добре відпочити влітку. Платники податків і тут мають підтримати депутата. За путівку до санаторію, що підвідомчий Верховній Раді, депутату компенсовували 5 тисяч гривень, тобто майже всю її вартість.
Варто зауважити, що у 2014 році було скасовано практично всі пільги народним обранцям, а у 2015 році зарплата нардепа становить всього 6 тисяч гривень.