Після повномасштабного нападу росії за кордон виїхали до 7 мільйонів українців, переважно жінки та діти. Найбільшим побоюванням демографів є те, що більшість біженців не повернуться додому: чим довше триває війна, тим більше вони влаштовують життя в іншій країні, а декому просто нема куди повертатися. Згідно із дослідженням Центру економічної стратегії, назавжди залишитися за кордоном можуть до 3,3 мільйонів наших громадян, що значно вплине на ВВП країни.
Згідно з опитуванням ООН, проведеним у країнах Європи та представленим рік тому,
68% українських біженців хотіли б у майбутньому повернутися до України.
У найближчі три місяці цього хотіли 13% опитаних.
При цьому 15% українців тоді ще не вирішили, що їм робити
лише 4% не збиралися назад.
В ООН зазначали, що біженці, які не хочуть повертатися або ще не вирішили, вказували на проблеми з безпекою у своєму регіоні як основну причину. Крім того, третина була стурбована відсутністю роботи.
За даними опитування, оприлюдненого у лютому, частка біженців, які хочуть у майбутньому повернутися додому, знизилася до 65%. Протягом найближчих трьох місяців хотіли повернутися 12% опитаних. Побільшало тих, хто ще не вирішив щодо повернення — 18%. Зовсім не планували повертатись 5% біженців.
Основними перешкодами для повернення біженці, як і раніше, називали безпеку у регіоні. Крім того, їх непокоїла доступність базових послуг, зокрема електроенергії, водопостачання та охорони здоров’я, можливості працевлаштування.
В ООН зазначали, що не визначилися з поверненням переважно біженці, які проживають самі (а також у кого немає чоловіка/жінки чи дітей), ті, хто знайшов притулок у країнах, які не межують з Україною. Серед тих, хто взагалі не має наміру повертатися, теж переважно ті, хто живе сам, молоді люди.
Червневе опитування показало, що повернутися до України хочуть 62% біженців. 14% планують зробити це у найближчі три місяці. Частка тих, хто не прийняв рішення, залишилася незмінною — 18%. Стало трохи більше українців, які не хочуть повертатись — 6%.