Субсидія "живими грошима": коли чекати надбавки до зарплати

ЖКГ та благоустрій — 28.02.2018 - 18:00 — RomanK Переглядів: 2224

Поділитись:

Уряд розробляє програму монетизації субсидій для оплати комунальних послуг.

0853_0_main_new_12247194.jpg (59.43 Kb)

З 1 січня 2018 року вона діятиме для постачальників послуг, ОСББ та жеків. Після того, як перевірять рівень доходів і складуть реєстр субсидіантів, зміни торкнуться населення. Українцям будуть перераховувати гроші на оплату комунальних на персональні соціальні картки.

За словами міністра соціальної політики Андрія Реви, монетизація субсидій для населення має запрацювати з 1 січня 2019 року.

Gazeta.ua запитала експертів, чи отримають українці наступного року реальні гроші та за яких умов це відбудеться.

Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру:

"Субсидія сьогодні — це не живі гроші, а гра. Справжня монетизація має на меті, щоб реальні гроші отримували фізичні особи. Найближчі 5 років провести її не вдасться - уряд цього страшенно не хоче", - вважає Олександр Охріменко.

Субсидія сьогодні — це не живі гроші, а гра.

За словами експерта, пропонують здійснити монетизацію витрат на прибудинкові території. Але нараховані 20-30 грн у місяць не врятують українців. Ініціатива провалиться, як минулорічна програма економії субсидій. Коли людям обіцяли виплатити заощаджені кошти.

"Теперішня кількість субсидіантів абсурдна. Їх має бути не більше 10%. В Україні таких 60%. Перед тим, як запустити процес монетизації, необхідно перевірити не лише зарплату українців. Електронні декларації мають містити інформацію про земельні ділянки, будівлі, автівки, депозити. До перевірок долучатимуть фіскальну і банківську службу. Також перевірять реальну кількість людей, яка проживає у квартирі. Лише так можна вирахувати чи потрібна субсидія. Адже в Україні ситуація доходить до абсурду. Коли у мороз відкривають вікна, бо жарко. У Європі ж люди отримують живі гроші на картку. Тому вміють економити. Заощаджені кошти витрачають не лише на оплату комуналки, а й ліки, їжу", - підсумував Охріменко.

Геннадій Рябцев, директор спеціальних проектів науково-технічного центру "Психея":

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:Бензин на АЗС продовжує дешевшати

"За наявних підходів навряд чи вдасться вирішити проблему монетизації субсидій. Її потрібно проводити. Однак терміни, що називає влада — нереальні. Сьогодні не має розуміння, кому нараховуватимуть живі гроші. Зараз 8,8 мільйонів домогосподарств отримують якісь відшкодування. Необхідно видати таку ж кількість платіжних карток. Це додаткові кошти. Крім того, щоб реально провести монетизацію, кількість субсидіантів потрібно зменшити з нинішніх 59% до максимум 25%. Адже субсидії не беруться з повітря. Їх сплачують ті, хто може платити за послуги. Таким чином, вони розраховуються не лише за себе, а й за тих, хто такої можливості не має", - каже Геннадій Рябцев.

Справа не в тім, що в Україні зависокі тарифи. Основна проблема - у населення низькі доходи.

Протягом 2018 року вартість житлово-комунальних послуг зростатиме.

"Ніхто з постачальників не зацікавлений у скороченні власних затрат. Споживачі — обсягів власного споживання. Зростання тарифів може призвести до чергового збільшення кількості субсидіантів У міністерстві соцполітики говорять про 6,6 мільйонів субсидіантів. Держстат називає іншу цифру - 7,8 мільйонів. Тобто не має єдиного реєстру. У такому випадку виникають питання кому виписувати соціальні картки і хто виплачуватиме їх емісію", - каже експерт.

Справа не в тім, що в Україні зависокі тарифи. Основна проблема - у населення низькі доходи.

"Потрібно підвищувати платоспроможність українців. Робити це необхідно через розвиток реального сектору економіки. Замість цього влада підтримує сумнівні фінансові оборудки різних банківських установ. Таким чином, було знищено можливість кредитувати підприємства реального сектору економіки. Так, при обліковій ставці 16% жоден бізнес не може взяти кредити. Щоб виплатити його потрібно мати прибутковість на рівні торгівлі наркотиками чи зброєю", - додав Геннадій Рябцев.

Максим Пархоменко, аналітик компанії "Альпарі":

"Нормою в світовій практиці вважається не пряме фінансування різниці в тарифах, а виділення коштів під програми, які можуть змінити ситуацію в загальному. Наприклад, пільговий кредит на утеплення будинку або установку сонячної батареї, яка допоможе знизити споживання електрики. Відразу це не змінить структуру споживання, але в майбутньому буде позитивний ефект", - говорить Максим Пархоменко.

Субсидії - прості субвенції з державного бюджету. Змінити ситуацію може введення адресної допомоги і монетизація субсидій.

В Україні одна з найбільш енерговитратних економік.

"У 2018 році на субсидії виділено близько 9% державного бюджету. Субсидії є простими субвенції з державного бюджету. Така практика не може привести до поліпшення ситуації, оскільки не стимулює до змін. Так, якщо виручка підприємства формується менш ніж на 30% з субсидій, то постачальник ще може займатися поліпшеннями інфраструри і її ремонтом. У разі формування доходів за рахунок понад 70% субсидій, не реально буде проводити ремонт і обслуговування інфраструктури. Оскільки оплата субсидій державою часто затягується більш ніж на місяць, а то й на кілька. Змінити ситуацію може введення адресної допомоги і монетизація субсидій. Буде сплачуватися не людино-норма для підприємств, а сім'я отримає грошову допомогу. Тоді самостійно вирішуватиме, скільки палива використовувати. У подальшому це призведе до економії води, тепла, газу, електроенергії. З урахуванням рівня бюрократії в нашій країні оформити грошову субсидію буде нелегким завданням. Держава відсіє багатьох бажаючих", - підсумував аналітик.

Юрій Корольчук, голова спостережної ради Інституту енергетичних стратегій:

"Щоб провести монетизацію субсидій, необхідно мати живі гроші. Ті кошти, що ходять між організаціями зараз, насправді віртуальні. Вони передаються від Мінфіну, облагазу. Далі потрапляють до Нафтогазу і фактично повертаються у держбюджет", - каже Юрій Корольчук.

За його словами, реалізувати програму, яку намітила влада, дуже важко.

В Україні монетизацію підганяють під вимоги МВФ і ЄБРР, які переслідують свої цілі. Вони пропонують скоротити кількість субсидій з 6 млн до максимум трьох.

"Не відомо, скільки людей отримують субсидії. Необхідно провести верифікацію — перевірити за допомогою фіскальної служби майновий статус пільговиків. Це робота не одного року. Вона має тривати постійно. Крім того, в уряду не має практичного досвіду монетизації субсидій. Варто зробити пілотний проект в невеликому місті до 50 тисяч населення. На це піде не один рік. Водночас потрібно контролювати використання коштів. В Україні монетизацію підганяють під вимоги МВФ і ЄБРР, які переслідують свої цілі. Вони пропонують скоротити кількість субсидій з 6 мільйонів до максимум трьох. Так МВФ хоче зобов'язати державу до серйозного контролю витрат реальних коштів. Щоправда серед українців, які не отримають фінансову допомогу можуть бути ті, хто дійсно потребує її. Через відсутність покрокових етапів, реалізувати таку схему поки не вийде", - прокоментував Юрій Корольчук.

Експерт припустив, що бюджет субсидій складе близько 80 млрд грн.

"Таку суму не реально монетизувати. Можна говорити про максимум 20 мільярдів", - додав Юрій Корольчук.

Субсидії на ЖКП нараховуються відповідно до розміру доходу громадян. У грудні минулого року середній розмір субсидії для однієї родини зменшився на 27,2%, становив 993,4 грн. Сума субсидій за минулий рік в цілому зменшилася на 43,3% порівняно з 2016-м.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

субсидії

Субсидія "живими грошима": коли чекати надбавки до зарплати

Київстар зробив спеціальний тариф для дітей

Купувати долари чи залишати гривні: що зараз вигідніше

Опалювальний сезон у Києві під загрозою затримки

НАБУ і САП оголосили підозру Стефанішиній

Останні новини

Вибір редактора

Зміни до комендантської години у Києві: що відомо