Гонтарєва придумала нову схему рейдерства

• Нові правила погашення заборгованості перед вкладниками проблемних банків дадуть старт новому етапу переділу власності в країні.
  
  

  Про це пише "Деловая столица".
  
  Акціонерів і топ-менеджерів банків пропонують штрафувати і саджати за ґрати. Приводом для покарання може стати умисне доведення до банкрутства фінустанов і виведення з них активів через кредитування афілійованих структур.
  
  Така норма прописана в президентському законопроекті №2085 "Щодо відповідальності пов'язаних з банком осіб", зареєстрованому в парламенті минулого тижня. Пропозиція виглядає цілком розсудливо: саме кредитування пов'язаних структур використовується для вимивання коштів із банків, перед якими маячить перспектива введення тимчасової адміністрації. Директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізосіб Костянтин Ворушилін стверджує, що в більшості неплатоспроможних банків, куди зайшов фонду, активів не було взагалі: "випотрошеними" виявилися "Порто-Франко", Легбанк, CityCommerceBank і багато інших.
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Банки-"щасливчики", яких рятує НБУ
  
  Порушення законодавства, допущені власниками і менеджментом банку (у тому числі подання недостовірної звітності щодо якості активів, проведення операцій з пов'язаними особами та інші), які загрожують інтересам вкладників і кредиторів, пропонують карати штрафом у розмірі 34-85 тис. грн. (від 2 тис. до 5 тис. неоподатковуваних мінімумів). Якщо ж ці дії довели кредитну установу до фінансової неспроможності, винним доведеться викласти до 170 тис. грн. (від 5 тис. до 10 тис. неоподатковуваних мінімумів). Наявність злого умислу у таких діях потягне на п'ять років позбавлення волі.
  
  Але коником документа можна вважати передбачену в ньому обов'язок власників (кінцевих бенефіціарів) ліквідованих банків нести відповідальність перед вкладниками всім своїм майном. Якщо буде доведено, що фінустанова зазнало краху в результаті дій або бездіяльності акціонерів, то Фонд гарантування вкладів зможе розпродувати їх активи і розраховуватися за рахунок виручених грошей з власниками депозитів. Але, передбачаючи жорстку відповідальність для власників банків, проект не прописує якихось чітких процедур її застосування. Навпаки, документ рясніє розпливчастими термінами та оціночними категоріями, визначення яких віднесено суто до компетенції НБУ і ФГВФО. Наприклад, абсолютно незрозуміло, яким чином уповноважені особи фонду будуть обґрунтовувати, що саме діяльність або бездіяльність бенефіціара довели банк до ручки. Неясно і те, як стануть визначати оціночну вартість ліквідаційної маси банку. Але саме її розмір буде відправною точкою при прийнятті фондом рішення про доцільність звертати право вимоги на майно бенефіціарів та керівників фінустанов. Цікава деталь: норми не стануть застосовуватися по відношенню до банків, чия ліквідаційна маса вже була визначена і затверджена. А значить, і Сергій Курченко (йому належав збанкрутілий Брокбізнесбанк), і власник "Форуму" Вадим Новинський зможуть не хвилюватися за своє майно.
  
  Пропоновані нововведення можуть стати благодатним грунтом для зловживань: щоб повернути заборгованість вкладникам на мільйони, з молотка будуть йти ласі компанії і заводи вартістю в мільярди гривень. Логічно припустити, що до процедури оцінки активів, які повинні виставлятися на торги, за традицією допустять лише вузьке коло "своїх" оцінювачів, які будуть "малювати" мінімальні цифри. В результаті експропрійовані активи перекочують в руки зацікавлених осіб неабияк заниженими цінами. Це дасть старт новому етапу переділу власності і сфер впливу. Така незавидна доля може спіткати не лише тих, хто офіційно числиться бенефіціарним власником або власником істотної участі в банку (тобто володіє 10% акцій і більше), але і осіб, які де-юре не пов'язаних з фінустановою. Відповідно до законопроекту кінцевим бенефіціаром може бути визнана будь-яка особа, яка має можливість істотно впливати на управління банком або його діяльність, незалежно від формального володіння. Визначати таких осіб в НБУ, швидше за все, будуть на власний розсуд.
  
  Норми законопроекту суперечать і основам корпоративного права (як українського, так і зарубіжного), згідно з яким акціонер не несе відповідальності за зобов'язаннями господарських товариств. По суті, держава планує в односторонньому порядку змінювати умови інвестування, поширивши їх в тому числі на акціонерів, які інвестували в банки ще до вступу в силу документа. Таким чином, буде порушений принцип неможливості зворотної дії законів. Не виключено, що, зробивши це одного разу, держава в майбутньому поширить подібний досвід і на інші сектори економіки. Навряд чи після такого досвіду знайдеться багато охочих вести бізнес в нашій країні і інвестувати в Україну.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • На що звернути увагу під час купівлі велосипеда для дитини
    
  • Лазерна епіляція обличчя: чи безпечно це
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози