Скільки нардепів перебували у статусі "боржник": цифра шокує

• Кожен другий народний депутат України потрапляв до реєстру боржників. Із 399 чинних парламентарів – 210 офіційно перебували у статусі "боржник", більшість із них не сплатили вчасно штрафи за порушення правил дорожнього руху. Однак серед українських політиків є також ті, хто не платив аліменти, мав борги за комунальні послуги або не сплачував податки.
  
  

  Проаналізували Єдиний реєстр боржників та знайшов у ньому імена понад 200 парламентарів. Близько 30 із них досі не погасили свої борги. Рекордсмен серед народних депутатів отримав 99 штрафів. Про те, хто з політиків і за що потрапив до переліку боржників від Мін’юсту, читайте в матеріалі.
  
  Серед боржників – більшість нардепів
  
  В Україні близько 52,6% чинних народних депутатів потрапляли до реєстру боржників. Частина з них ще до того, як потрапила в Раду. На першому місці за кількістю виконавчих проваджень – народний депутат від "Європейської солідарності" Михайло Бондар. Він накопичив близько 99 штрафів за порушення ПДР. У коментарі OBOZ.UA нардеп розповів, що за час повномасштабної війни пригнав до України сотні автомобілів для потреб ЗСУ. Всі вони мали тимчасову реєстрацію на Михайла Бондара.
  
  Правила дорожнього руху порушували військові, яким Бондар передавав ці автівки, однак штрафи надходили на його ім’я. "Блокували рахунки і мого благодійного фонду, і мої", – скаржиться народний депутат. Випадок Бондара – радше виняток з правил. Друге місце за кількістю виконавчих проваджень посів Ігор Негулевський – 38 виконавчих проваджень і 24 прострочені штрафи за порушення ПДР. Причому левову частку цих штрафів нардеп отримав ще до повномасштабної війни.
  
  Варто зазначити, що в реєстр боржників потрапляють лише ті штрафи, які не були сплачені вчасно. Якщо хтось із парламентарів мав десятки штрафів, які він сплатив у строк, у реєстрі Мін’юсту його ПІБ не з’явиться. Третє місце з 25 виконавчими провадженнями (з них – 11 штрафів за порушення ПДР) посів "слуга народу" Володимир Тимофійчук.
  
  Усього з 210 парламентарів, які потрапили до реєстру боржників, 150 мали штрафи за порушення ПДР. Здебільшого йдеться про один-два штрафи. Понад 10 прострочених штрафів за порушення ПДР мають член "Відновлення України" Олександр Фельдман, "слуга народу" Василь Вірастюк, Артем Дмитрук (втік з України), член "Довіри" Олександр Сухов, "слуга народу" Андрій Одарченко.
  
  Аліменти та комуналка: за які борги нардепи поповнюють "чорний список"
  
  Василь Вірастюк також потрапляв до реєстру боржників через виконавче рішення щодо необхідності сплатити аліменти. У реєстрі судових рішень є позов від його колишньої дружини Інни, яка вимагала у Вірастюка аліменти у розмірі 80 тис. грн на місяць (по 40 тис. грн на кожного сина). "Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від батьківського обов’язку утримувати дітей та забезпечувати їх матеріально з огляду на вищевикладені обставини, позивачка просить суд задовольнити висунуті вимоги у повному обсязі, а саме – стягнути аліменти у розмірі 40 000 грн щомісячно на кожну дитину, починаючи з дати подання позову і до досягнення дітьми повноліття", – йдеться в позові.
  
  Таку суму аліментів жінка аргументувала, зокрема, тим, що хлопці "антропометрично вдалися в батька, і швидко ростуть, виникає необхідність придбання речей та відповідного взуття". Вірастюк у суді заявив, що не має права займатись бізнесом (це заборонено нардепам), а також він з 2017 року має другу групу інвалідності. Тому стільки платити не може. Суддя погодився з аргументами нардепа та зобов’язав його сплачувати аліменти у розмірі 1/3 доходу на кожного сина.
  
  Усього до реєстру боржників через борги з аліментів потрапляли 13 народних депутатів. Серед них, наприклад, "слуга народу" Денис Герман. До реєстру боржників через несплату аліментів він потрапив ще у 2012 році (зараз борг сплачено). "Відповідач у добровільному порядку не бере участі в утриманні дитини, тому позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей у розмірі 1/2 частини щомісячного заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку", – йдеться в позові, який потрапив до судового реєстру ще близько 12 років тому.
  
  Тоді суд вирішив зобов’язати майбутнього нардепа платити 1/3 щомісячного заробітку на утримання двох дітей. У 2016 році на аліменти проти свого колишнього чоловіка – майбутнього нардепа від "Слуги народу" Андрія Богданця – подала позов його колишня дружина.
  
  Ще один "слуга народу", Сергій Козир, опинився в реєстрі боржників у 2015 році через позов своєї колишньої дружини Анни Козир. У суді він визнав вимоги жінки та погодився сплачувати їй одну четверту свого заробітку. "Позивач просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини його заробітку. Сторони звернулися до суду із заявами про розгляд справи без їхньої участі, позивач позов підтримав, відповідач позов визнав", – йдеться у рішенні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 2015 року.
  
  Але вже у 2019 році нардеп звернувся до Мар’їнського районного суду з проханням зменшити розмір аліментів, оскільки у нього в наступному шлюбі народилася ще одна дитина. Свого часу серед боржників були Сергій Власенко з "Батьківщини" (ще у 2014 році мав виконавче провадження з вимогою сплатити аліменти), а також Олександр Кабанов ("Слуга народу"), який у 2016 році через суд сплатив аліменти.
  
  Нардеп від "Слуги народу" Петро Павловський потрапив до реєстру боржників у серпні 2023 року. У реєстрі судових рішень є позов його дружини ще від 2017 року. Тоді Дзержинський суд Харкова зобов’язав майбутнього нардепа сплачувати аліменти на утримання доньки та сина у розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку.
  
  "Судом встановлено, що відповідач є батьком дітей, на теперішній час працює. Надавав допомогу дітям у добровільному порядку", – йшлося у рішенні суду від 2017 року. Тоді його колишня дружина також просила збільшити розмір допомоги.
  
  Крім того, у Павловського був комунальний борг. "Харківські теплові мережі" у 2018 році зобов’язали майбутнього нардепа заплатити третину боргу в розмірі 5068,16 грн (це борг за опалення).
  
  Однак справжнім лідером за розміром комунального боргу можна вважати члена платформи "За життя та мир" (раніше – партія "Опозиційна платформа – За життя") – 74-річного Михайла Макаренка. У лютому цього року "Київтеплоенерго" через виконавче провадження змусило політика заплатити борг у розмірі 53 077,7 грн.
  
  Він роками не платив ані за гарячу воду, ані за опалення. Ще в лютому 2022 року КП "Київтеплоенерго" звернулося до суду з проханням зобов’язати нардепа сплатити борг у розмірі 53 077,7 грн. Із них 21 180,7 грн – борг, накопичений до 2018 року, та 31 897 грн – спожитий після 2018-го. Святошинський районний суд Києва зобов’язав заплатити борг лише з 2018 року. Але згодом "Київтеплоенерго" в Київському апеляційному суді домоглося стягнення решти боргу. "Відповідач не надав суду відповіді на позов, із будь-якими клопотаннями до суду не звертався", – йдеться в матеріалах справи.
  
  Під час підготовки матеріалу використано дані YouControl, Єдиного реєстру боржників, а також Реєстру судових рішень.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: